Другим за важливістю після основного фронту є фронт економічний. Спільними зусиллями держава, громади та бізнес сприяють перебудові економіки відповідно до викликів воєнного часу та працюють на наближення перемоги. Про основні аспекти взаємодії між місцевим самоврядуванням та бізнесом – у новому матеріалі ОПОРИ за результатами спілкування із начальницею управління економіки Львівської міської ради Галиною Заяць та керівницею проєктів у Центрі підтримки підприємництва Анною Чубою.

Попри те, що за документами Центр підтримки підприємництва (далі – ЦПП) вважається відносно молодою інституцією (зареєстровано комунальний заклад у 2019 році), цей напрямок  повноцінно розвивається Львівською міською радою вже майже десятиліття. Основним завданням Центру є підтримка середнього та малого бізнесу, надання фахових консультацій та юридичного супроводу, проведення навчань, допомога у оформленні документації. Активна діяльність перетворила установу на своєрідний місток між міською радою та підприємцями.

У перші дні повномасштабної війни ЦПП призупинив роботу у звичному режимі – у приміщенні установи соціальні служби розгорнули додаткові потужності для обслуговування гарячої лінії міста, яка надавала необхідну інформацію місцевим жителям та вимушено переміщеним особам. Водночас працівники підрозділу переорієнтувалися на комунікацію з підприємцями щодо готовності допомагати громаді у подоланні кризи.

“Навчання не проводилися, ми займалися забезпеченням облаштування блокпостів. Спільно з підприємцями. Дуже підприємці відгукнулися. Були такі випадки коли вони приходили і казали: “Ми готові робити – скажіть що. Ми можем робити лави для бомбосховищ, для укриттів, ми можем робити ліжка для переселенців. Тобто були підприємці, які дзвонили на гарячу лінію, які приходили і були готові щось робити”, – пригадує начальниця управління економіки Львівської міської ради Галина Заяць.

Окрім облаштування укріплень, підприємці працювали і з розміщенням та забезпеченням ВПО. Зокрема, йдеться про обладнання центрів для ВПО усіма необхідними речами: від ліжок та матраців до засобів особистої гігієни, продуктів харчування та одягу. Так, для прикладу, один з львівських підприємців реорганізував власні виробничі приміщення для облаштування прихистку для 30 мешканців Запоріжжя.

Окремим напрямком координаційної роботи була видача перепусток для підприємців, яким потрібно було працювати під час комендантської години. Коли ситуація стабілізувалася, ці повноваження повністю перебрали на себе органи військово-цивільної адміністрації.

З липня у Львові розпочали прийом заявок від підприємців на ваучерну допомогу, консультації щодо оформлення якої можна отримати у Центрі за попереднім записом. За умовами міської програми, бізнес може отримати до 300 тисяч гривень на підтримку чи розвиток власної справи. Зокрема, можна отримати компенсацію на придбання обладнання, будівельних чи інших матеріалів, оновлення матеріально-технічної бази, купівлю чи оренду нерухомого майна.

«Зараз ми відшкодували трьом підприємствам по 300 тисяч гривень, зокрема тим, які постраждали під час ракетних обстрілів Львова, а також через відсутність електропостачання змушені працювати на генераторах та, відповідно, витрачати на це додаткові кошти», – поділилася актуальними на момент розмови даними Галина Заяць.

Що важливо – ваучерами може скористатись не лише місцевий, але й релокований бізнес. Місто надає компенсацію коштів підприємцям, які перевозили устаткування, або орендували приміщення для виробництва та мають підтверджуючі документи про оплату відповідних послуг. Заявники можуть звернутися за компенсаційним ваучером, проте загальна сума не може становити більше, ніж 100 тисяч гривень: «Підприємиця з Маріуполя, яка займалася вирощуванням та продажем квітів переїхала до Львова. Тут вона не може вирощувати квіти, проте відкрила свій квітковий магазин неподалік залізничного вокзалу. Ми відповідно компенсували їй кошти за оренду приміщення», – наводить приклад посадовиця.

Влітку у Центрі відновилися тренінгові програми. Серед іншого було продовжено проведення навчального курсу «Вчимося бізнесу» для охочих отримати відповідні навички з підприємництва. «Сьогодні ми отримуємо фідбек від людей, які збиралися виїхати, але завдяки підтримці передумали і залишилися в Україні. Є люди, які в червні – липні закривали ФОПа (фізична особа-підприємець – прим. ред), адже не знали куди рухатися далі, як далі працювати та жити, а станом на зараз, після участі у програмі «Бізнес своїми руками» об’єднуються, створюють нові робочі місця, і є натхненними для того, щоб змінювати Україну», – ділиться досвідом керівниця проєктів Центру та бізнес-тренерка Анна Чуба.

Представники місцевих органів влади переконані, що стратегія win-win і надалі допомагатиме громаді у стимулюванні бізнесової активності та збільшенні конкурентоспроможності малих та сереіх підприємств.

Довідково: 

Проєкт “Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей” реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні — допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).