Професор Чиказького університету Джейсон Саул (Jason Saul) є одним із найбільш авторитетних вчених у світі в галузі оцінювання впливу соціальних проектів та фандрейзингу. Протягом останніх років він був піонером у наукових дослідженнях цієї галузі, зокрема він є автором «таксономічного мета-аналізу», найбільш сучасного методу стандартизації, порівняння та прогнозування соціальних результатів, що дозволяє синтезувати водночас велику кількість підтверджувальних доказів. В той же час професор Саул впроваджує дуже багато практичних проектів, які допомагають некомерційному сектору. Разом з колегами Джейсон започаткував ініціативу Impact Genome, яка дозволяє стандартизувати та порівнювати соціальні результати, а також презентувати їх потенційними донорам (корпораціям, урядам та іншим зацікавленим сторонам). Протягом восьми років своєї роботи Impact Genome став одним із найбільш успішних ресурсів по залученню фінансування для некомерційного сектору в світі, веріфікувавши понад 3400 з 1,8 млн результатів. Нещодавно Джейсон ініціював створення Ярмарку соціальних результатів OutcomesX, проект який спрямований на те, щоб українські некомерційні організації мали можливість продавати власні соціальні результати міжнародним корпораціям та іншим потенційним донорам. Саме зараз на Ярмарку оголошено першу угоду, відповідно до якої UBS Optimus Foundation (благодійна фундація, що створена швейцарським банком UBS) придбає соціальні результати, які  створені українськими некомерційними організаціями. Загальна сума угоди складає два мільйони доларів. До 15 листопада будь-яка українська некомерційна організація або соціальне підприємство, що наразі працює на території України (окрім тимчасово окупованих територій) ще мають нагоду взяти участь у першій угоді Ярмарку соціальних результатів, детальніше про це на: www.outcomesx.com. Для того, щоб взяти участь в угоді, соціальні програми зацікавлених організацій повинні мати історію досягнення результатів в одному або обох наступних напрямах: «Покращення Психічного стану дітей» або «Підвищення академічної успішності». Професор Саул люб’язно погодився розповісти «Гурту» про нові тенденції у фандрейзингу та про свої нові програми.

-          Джейсоне, понад 25 років ви вивчаєте соціальні зміни та методи їх оцінювання. На вашу думку, якими є основні виклики у вимірюванні соціальних програм?

-          Гетерогенність або різнорідність соціальних програм. Виклики у вимірювання діяльності некомерційних організацій є подібними до викликів щодо вимірювання, які існують в інших науках (наприклад, біології або фінансах). В усіх цих випадках, ми намагаємося виміряти дуже різні речі  використовуючи спільну шкалу – чи йдеться про людей, бізнеси, музику або економіку.  Некомерційні організації не є виключенням, бо всі вони працюють у різному контексті, надаючи послуги різним людям для досягнення різних цілей.  Отже, проблема вимірювання полягає в тому, як ми можемо знайти спосіб виміряти всі соціальні програми загальним методом, щоб ми могли порівнювати, вивчати та прогнозувати їхні результати.

-          Ви є одним із засновників та ініціаторів проекту, який є найбільшим у світі реєстраційним ресурсом соціальних результатів. Чому взагалі виникає необхідність порівнювати результати різних соціальних програм? Чи є сенс порівнювати програми із різних сфер (наприклад громадське здоров’я та мистецтво)?

-          Це справді важливо з двох причин. Першим рушієм нашої роботи є допомога неприбутковим організаціям задовольнити очікування донорів і урядів щодо того, що вони справді виконують свою місію. А без цього у некомерційних організацій виникають величезні проблеми з довірою, а отже їм буде важко збирати гроші для своєї діяльності, важко залучати людей для того, щоб працювати на волонтерських засадах день і ніч, якщо вони навіть не знають, чи призводить їх робота до реальних змін. Це також проблема, оскільки по всьому світу існують мільйони некомерційних організацій, які виконують справді важливу роботу, але вони не можуть отримати фінансування, оскільки немає загальноприйнятого способу повідомити про свої результати. Отже, ми терміново повинні допомогти некомерційним організаціям кількісно визначити, стандартизувати та повідомити донорам про те, який вплив мають їхні проекти на соціальні проблеми. Друга причина, чому так важливо вимірювати й порівнювати організації, полягає в тому, що вартість збору коштів надто висока для некомерційних організацій — приблизно 20 доларів за кожні 100 зібраних доларів (порівняно з корпораціями, які витрачають 4 долари за кожні 100 доларів зібраного капіталу). Це можна пояснити тим що, коли ви маєте справу зі спонсорами, урядами та великими донорами, існує лише два способи вплинути на їхні рішення щодо надання коштів– один емоційний, а інший раціональний. Зараз некомерційні організації здебільшого емоційно впливають на рішення донорів. Ми зустрічаємося з ними на різних подіях, спілкуємося через наші соціальні контакти, через соціальні медіа, застосовуємо існуючу у нас репутацію, показуємо фотографії та історії, намагаючись змусити людей бути співчутливими, але саме тому так дорого коштує некомерційним організаціям залучення коштів. Оскільки ми всі використовуємо таку емоційну тактику, процес фандрейзингу стає дуже дорогим. Крім того, некомерційним організаціям доводиться спілкуватися з тисячами людей, щоб змусити двадцять з них пожертвувати гроші. Тому що все, що у нас є, це лише емоції. Проте є інший, більш рентабельний спосіб переконати донора дати нам гроші: це використовувати розум, факти та раціональне мислення. Це означає показ результатів впливу роботи в абсолютний спосіб, який можна порівняти з іншими організаціями. В Україні немає нескінченної кількості некомерційних організацій, які виконують однакову роботу. Насправді, ймовірно, лише кілька людей працюють з тими самими бенефіціарами, використовуючи однакові методи та досягаючи однакового впливу. Проте важко показати унікальну цінність організації, не виклавши це стандартною мовою, зрозумілою донорам.

-          Насправді в Україні не так уже й багато донорів у порівнянні з США. Некомерційні організації отримують кошти і від уряду, і від міжнародних організацій, зокрема й урядових (USAID, CIDA тощо)

-          Саме тому некомерційні організації повинні мати мірило для вимірювання та звітування про свій вплив, тому що тоді можна повідомити фактичну ціну, а власне: «Скільки коштує неприбутковій організації допомогти комусь?» Потім, коли ми збираємо гроші від урядів чи спонсорів, замість того, щоб говорити «нам просто потрібні гроші, будь ласка, дайте нам трохи», ви поставити запитання таким чином: «Який соціальний вплив ви хочете отримати від нас? Наприклад, ви хочете допомогти 500 дітям отримати якісну освіту? Ціна такого впливу є ось такою». Таким чином некомерційна організація зможе говорити з донором як законний економічний постачальник. Тому що ми створюємо продукт під назвою «соціальний вплив або результат», і для того, щоб допомогти, наприклад 500 сім’ям, нам потрібно 500 000 доларів. Надзвичайно важливо  для некомерційних організацій знати вартість результатів і їхню цінність тому, що вони можуть аргументувати потребу у фінансуванні, коли розмовлятимуть з донорами, навіть якщо таких донорів не дуже багато.

-          Взагалі чи можливо уніфікувати такі різні проекти, адже громадські ініціативи це і творчість і різні культури, і різні ментальності і багато інших елементів?

-          На перший погляд це важко, але давайте поговоримо про іншу складну річ, яку ми навчилися стандартизувати: про людей. Як ми можемо порівнювати двох людей, одна людина в Америці, друга в Україні. Один носить окуляри та має блакитні очі, інший має сиве волосся та карі очі та живе в Чикаго. У цієї людини є сім’я, а у цієї є собака. Це повне божевілля – порівнювати двох різних людей, але якщо ви подивитеся на елементарну конституцію людей, на фактичні компоненти нашої конституції,то побачите, що ми всі засновані на тих самих генах, на одній ДНК. І ми можемо класифікувати та порівнювати людей на основі їх ДНК. Отже, якщо кожну особу можна розділити на складові гени, ми зможемо порівнювати абсолютно різні організми. Якщо ми можемо зробити це для людей, ми можемо зробити це і для некомерційних організацій, бо це працює так само. Якщо ви подумаєте про компоненти некомерційної організації, просто анатомічно, генетично, кожна некомерційна організація виконує ряд заходів, які ми називаємо інтервенціями. Ці заходи можуть передбачати надання їжі, ковдр або консультування як складові загальної інтервенції. Тепер, коли ми кодифікували діяльність, ми додаємо контекст і бенефіціарів як інший компонент програми. Контекст засвідчує те, що відбувається навколо, де, власне, реалізується програма – чи це відбувається в церкві, чи в школі, вдома або в лікарні. Бенефіціар є одержувачем вигоди від програми. І тоді, нарешті, ми маємо результат або вплив. Коли ви розбиваєте програму на інтервенції, стратегії, бенефіціарів, які отримують вигоду, контекст і бажані зміни, усі ці компоненти можна класифікувати та стандартизувати. Некомерційні організації унікальні не в тому, що вони збираються досягти результатів, про які ніхто не чув. Забезпечити когось їжею, не дати йому голодувати – добре відомий, нудний і рутинний результат. Ви не повинні робити його особливим. Як ви реалізуєте свою стратегію, ваш особливий підхід, техніки, лідерство – ось це унікально. Проте речі, які ви робите, напевно, не такі вже й незвичайні, і люди, яким ви допомагаєте, не такі вже й незвичайні, і ціль або результат, яких ви хочете досягти, не є незвичайними, тому все це можна стандартизувати та перетворити на «гени», з яких побудована ваша соціальна програма.

– Традиційний підхід до фандрайзингу – це багато виставок, соціальний маркетинг, тому некомерційні організації витрачають занадто багато зусиль і грошей на залучення ресурсів. Зараз ви пропонуєте зовсім інший підхід до фандрейзингу, одна з ваших книжок навіть називається «Кінець фандрейзингу». Чи справді ми спостерігаємо значну зміну парадигми фінансування соціальних проектів? 

-          Так і є. І є лише одна причина, чому це зрушення відбувається. Вона полягає в тому, що соціальні результати сьогодні мають реальну економічну цінність. Це більше не просто  приємна, але необов’язкова річ. Соціальні результати необхідні для створення робочих місць, стабілізації сімей, навчання людей, зменшення конфліктів. Ці результати є неймовірно економічно цінними для урядів і суспільства. Сьогодні уряди піти у відставку в разі, якщо не буде досягнуто соціального впливу. Компанії не будуть конкурентоспроможними, якщо вони не генерують соціального впливу на своїх співробітників або на своїх споживачів. Зараз це величезна частина нашої економіки. У результаті, оскільки ринок цінує соціальний вплив і соціальні результати, ми маємо ринковий тиск, який виходить за рамки моральних зобов’язань, і ми можемо встановити економічну цінність соціальних результатів. Ця економічна цінність дозволяє нам збирати кошти принципово у інший спосіб. Нам не потрібно влаштовувати гала-вечері, фандрайзингові заходи, наймати амбасадорів і показувати фотографії, тому що людям потрібні ці результати. А отже, вони ставляться до нас як до постачальників, як до підприємств які продукують додаткову вартість. Ми є підприємствами, які виробляють продукт під назвою «соціальні результати». І вони хочуть його купити, оскільки їм потрібно, щоб вони були досягнуті. І цей процес переоцінки суспільством оцінки соціальних змін, а також інвестування компаній у ESG  (Environment, Social, Governance - довкілля, соціальні сфери, управління) підтверджує, що інвестори віддають перевагу компаніям, які роблять добро. Вони хочуть інвестувати в компанії, які здійснюють позитивний вплив на суспільство.  Отже, ця інформація має важливе значення, і як наслідок цього, ми зараз змінюємо спосіб збору коштів, тому що нам не потрібно базуватися виключно на емоціях. Ми зараз можемо в ході фандрейзингу робити акцент на виробництві: «ось який соціальний результат ми отримали; ви хочете це купити, ви хочете заплатити за це?». Це дозволяє нам побудувати нову економіку для некомерційних організацій, де їхня праця цінується і може бути оплачена. Все це можна трансформувати у ринок соціальних результатів, де можна знайти компанії та людей, які хочуть купувати соціальний результат та платити за цю роботу, а некомерційний сектор буде створювати його. Наприклад, люди, які хочуть платити за навчання дітей, і некомерційні організації, які можуть створити цей соціальний результат. Таким чином ми можемо об’єднати покупців і продавців замість того, що ми робимо сьогодні – коли некомерційні організації бігають, збирають кошти, надсилають електронні листи, стукають у двері, а це неймовірне марнування часу людей, які виконують найважливішу роботу у світі. Отже, існує нова ринкова реальність, яка спонукає нас змінити спосіб збору коштів.

-          Якщо це так – то що має робити сучасна неприбуткова організація для того, щоб відповідати вимогам часу та зрештою мати можливість залучати достатньо ресурсів для своїх програм?

-          Моя порада неприбутковим організаціям – використовувати водночас і старі, і нові підходи. Не припиняйте брати гроші по-старому. Якщо тобі дають – бери, проте водночас займайтеся збором коштів по-новому. А для цього потрібні дві прості речі: одна — зареєструватися в реєстрі прямо зараз, зокрема, ми запровадили реєстр під назвою Impact Genome, який є безкоштовним для неприбуткових організацій. Чому треба бути представленим у реєстрі, тому що вам потрібно пояснити, яким є ваш вплив, і люди зможуть вас знайти. І по-друге, будьте готові брати гроші, які платять вам за роботу, яку ви робите, з точки зору досягнутих вами результатів, а не просто брати гроші наперед і отримувати оплату за емоції. Будьте відкриті для угод в інший спосіб, який викликає більшу пошану – ви обіцяєте досягти певних результатів, і люди платитимуть вам за хороші результати, які ви досягаєте. Це дуже просто і вам не обов’язково бути експертом із вимірювання, вам не потрібно наймати доктора філософії чи науковця – вам буквально потрібно просто зареєструватися в реєстрі (у нашому випадку ми рекомендуємо Impact Genome Registry, який є безкоштовним для українських неприбуткових організацій), це допоможе вам повідомити, який вплив ви маєте, і перевірити його, щоб ви могли продати його та зв’язатися з людьми, які можуть заплатити вам за виконання вашої роботи. Це є програма, що зводить зацікавлені сторони, вона дозволяє вам зареєструвати свій профіль і результати, які ви можете отримати, а також сконтактувати вас з людьми, які хочуть придбати ці результати.

- Джейсон, ви також ініціювали OutcomesX, який щойно запустив перший Ярмарок соціальних результатів для українських дітей, які постраждали від війни. Використовуючи Impact Genome Registry, українські некомерційні організації та соціальні підприємства завантажуватимуть дані з інформацією про досягнуті соціальні результати. До першої угоди Ярмарку долучився Фонд UBS Optimus, який виділив 2 мільйони доларів для закупівлі соціальних результатів українських некомерційних організацій.

– Рішення про цей проект не було випадковим, адже українські некомерційні організації є першими у світі, хто випробовує Ярмарок, адже на ньому вже є зацікавлена організація, яка планує придбати їх соціальні результати. На мою думку, українські громадські активісти є людьми інноваційним, які виживають і постійно розширюють межі можливого. І це доречно, що Україна є піонером у цьому новому підході, коли ми можемо допомогти вам отримати гроші швидше, ми можемо знайти для вас багато коштів і допомогти організаціям на місцях зробити суттєві зміни. Тому для мене велика честь працювати з українським громадським сектором, оскільки вони по праву є першими, хто випробує цей новий підхід.

-          Дякуємо за розмову

Інтерв’ю провів Дмитро Коник