24-25 жовтня 2022 р. відбувся тренінг з моніторингу порушень соціальних прав людини в Україні в умовах війни в онлайн-форматі за підтримки проєкту Ради Європи «Подальша підтримка розвитку соціальних прав людини в Україні».

«Створення належних соціальних умов життя громадян є важливою умовою сталого демократичного розвитку держави. Держава може зазнавати труднощів щодо повноцінного забезпечення соціальних прав людей в умовах війни та внаслідок воєнних злочинів, вчинених ворогом на її території. Проте варто докладати всіх зусиль, зокрема і залучати міжнародну підтримку, щоб соціальні права людей, серед яких право на працю, освіту та охорону здоров’я були забезпечені. Тому наш проєкт радо підтримав проведення тренінгу», - зазначила Сюзанна Мнацаканян, керівниця проєкту Ради Європи «Подальша підтримка розвитку соціальних прав людини в Україні».

«Моніторинг порушень соціальних прав людини під час війни та фіксування воєнних злочинів, вчинених російськими військами в Україні, є важливим етапом у процесі притягнення злочинців до відповідальності. Саме тому виникла потреба у підготовці фахівців для здійснення такої роботи», - підкреслив Максим Щербатюк, програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Під час заходу учасникам та учасницям надали інформацію та інструменти щодо моніторингу соціально-економічних прав та особливостей фіксування та документування порушень цих прав і воєнних злочинів, які стосуються соціальної інфраструктури.

Зокрема тренери – фахівці Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк,  Сергій Мовчан, Богдан Мойса представили методологію та індикатори моніторингу соціально-економічних прав в Україні у тому числі щодо визначення основних принципів вимірювання та фіксування порушень у цій сфері, розповіли про практичне використання цієї методології. Окрім того, спікери розповіли, як фіксувати випадки руйнування об’єктів соціальної інфраструктури та документували воєнні злочини.

Моніторинг порушень соціальних прав людини

Під час тренінгу охопили три розділи соціальних прав – праця, освіта та здоров’я. 

Право на працю включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується.

Право на освіту включає наявність належних будівель навчальних закладів, професійного викладацький склад з належною винагородою, навчальних матеріалів тощо. Економічну, географічну та фізичну доступність шкіл для всіх, в тому числі найбільш вразливих груп та відповідність освіти потребам учнів, у межах їх культурно-соціальних норм.

Право на охорону здоров’я передбачає доступ до медичних послуг та отримання інформації. Забезпечення цього права тісно пов’язане з іншими сферами, зокрема: умовами проживання та харчування, навколишнім середовищем, інформацією.

Моніторинг передбачає аналіз законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів,  державних стратегій та програм, статистичних звітів та інші адміністративних даних, судової практики, Доповідей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також повідомлень урядових інститутів. На місцевому рівні аналізуються місцеві програми, адміністративні дані місцевих органів влади та місцевого самоврядування, а також через спостереження оцінюється рівень забезпечення соціальних прав людини. Аналізуються відкриті джерела, результати опитувань громадської думки. Також передбачається безпосередня організація та проведення моніторинговою групою опитувань. 

Документування воєнних злочинів

До воєнних злочинів у соціальній сфері,  до прикладу, належать напади на або бомбардування будь-якими засобами міст, сіл,  будівель, які є незахищеними та не є військовими об’єктами; умисне спрямування нападів на будівлі, присвячені релігії, освіті, мистецтву, науці чи благодійності, історичні пам’ятники, лікарні та місця, де знаходяться хворі та поранені, якщо вони не є військовими об’єктами; переміщення, прямо чи опосередковано, окупаційною державою частини її власного цивільного населення на територію, яку вона окупує, або депортацію чи переміщення всього чи частини населення окупованої території в межах або за межами цієї території; учинення посягань на особисту гідність, зокрема такого, що ображає або принижує гідність, поводження; морення голодом тощо.

Тренери зазначили, що документування подій, пов’язаних із воєнними злочинами може відбуватися шляхом опитування потенційних свідків та жертв воєнних злочинів, фото- та відеофіксації наслідків воєнних злочинів, моніторингу відкритих джерел.

Щодо опитування, то під час збору інформації про серйозні порушення прав людини важливо дотримуватися принципу інформованої згоди. Усі жертви та свідки повинні дати свою інформовану згоду до того, як їх опитують, оглядають, фотографують, записують їхню інформацію, направляють до будь-яких служб підтримки або передбачають передачу їхньої інформації та контактних даних третім сторонам.

У разі фіксування через фотографування необхідно додатково складати протокол на місці подій із залученням свідків (бажано дві особи), які мають підписами підтвердити викладені обставини. Фіксацію фактів руйнації/пошкодження об’єктів на території України слід здійснювати у максимально близький день після вчинення акту агресії РФ, що спричинив його руйнацію/пошкодження. Також варто дотримуватись таких порад:

• Зробіть серію фотографій, щоб отримати зображення хорошої якості і з різних ракурсів. Водночас пам’ятайте, що якість має пріоритет над кількістю.
• Фотографії повинні переміщатися від зовнішнього до внутрішнього вигляду місця злочину і від загального до конкретного фокусу.
• Робіть фотографії окремих фрагментів інформації великим і середнім планом.
• Робіть ширококутні фотографії, які показують розташування інформації в контексті всієї сцени.
• Використовуйте лінійку поруч з відповідними об’єктами, щоб вказати їх розміри.  

Під час збору інформації з відкритих джерел для фіксації конкретного епізоду необхідно зібрати дані із декількох джерел (бажано - із тих, що заслуговують на довіру). Найбільшими за обсягом інформації про події в Україні, на сьогодні, є канали Telegram. На відміну від офіційних медіа, вони публікують більше контенту та з більшою оперативністю. Однак слід пам’ятати, що їх контент формується із повідомлень громадян, хай і з можливою премодерацією. Тому телеграм-канали не застраховані від фейків. Крім того, НЕ заслуговують на довіру пабліки у соціальних мережах, що мають виразну проросійську тематику. Інформацію, отриману з них, можна використовувати з найбільшою обережністю та перевіркою. Дуже бажано мати друге джерело для підтвердження. Особливо, якщо така інформація містить звинувачення українських військових в злочинах.

Передати інформацію про зафіксовані воєнні злочини можна на спеціальний ресурс https://warcrimes.gov.ua, створений Офісом Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні.

Факти про воєнні злочини також можна надіслати на адреси громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини, які здійснюють документування воєнних злочинів за цим посиланням: https://helsinki.org.ua/advice-centres/.