Наближення найскладнішого опалювального сезону та загострення енергетичної кризи через російську війну може стати поштовхом для українських громад переглянути підходи до опалення будівель: шкіл, дитячих садків, лікарень, інших комунальних установ.  Перехід на використання відновлюваних джерел енергії  допоможе громадам уникнути газової залежності, створити робочі місця та зменшити обсяги викидів парникових газів у повітря.

Серед доступних альтернативних джерел енергії - біомаса. Її використання може здешевити виробництво теплової енергії та сприятиме розвитку економіки регіону, адже біомасу можна купувати у місцевих виробників.

До прикладу, такі, як біопаливо. Останнє є відновлювальним видом енергії, його постачання не залежить від зовнішньої політики, а ціна прийнятна і доступна для покупця. Проте, перехід на подібний вид палива технологічно складний і потребує розбору питання.

Тому громадська організація “Екоклуб” разом із експерткою коаліції «Енергетичний перехід», головою «Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку» Юлія Усенко презентували документ «Газова незалежність громад: детальна інструкція переходу на біомасу в теплопостачанні» на спеціальному онлайн-вебінарі, 16 серпня.

Така ініціатива була зумовлена високим запитом до організації від органів місцевого самоврядування, комунальних та державних установ про детальну інформацію, як трансформувати наявні котельні або збудувати нові під біопаливо в умовах прийдешньої енергетичної кризи та воєнного стану в Україні.

Для кращого розуміння, варто зазначити, що під біопаливом ми тут розуміємо пелети чи брикети із лушпиння соняшника, деревини, соломи, зернових тощо.

 "Інструкція" - універсальний документ, який підійде і тим замовникам, які хочуть реконструювати котельню, і для тих, хто хоче збудувати нову котельню на біомасі”, - пояснює Юлія Усенко.

Отож, до основних етапів реалізації проєкту  експертка відносить наступні:

1. Вибір палива. Для початку необхідно проаналізувати доступність альтернативних видів палива в регіоні та сусідніх областях. Співставити також ціну і якість.

2. Розрахунки. Перед тим, як формувати завдання для майбутнього проєкту котельні на біопаливі, необхідно оновити розрахунки з визначенням кількості тепла, яке потребується для опалення об’єкту, з врахуванням тривалості опалювального сезону (далі – ОС), режиму роботи об’єкту протягом ОС, наявних особливостей окремих груп споживачів. При цьому потрібно подбати про резервне джерело теплопостачання з використанням іншого виду палива.

3. Вибір основного обладнання. На стадії передпроєктних робіт ініціатор має визначити вид палива з основними характеристиками (вологість (%), зольність (%), теплотворна здатність (МДж/кг)), потужність котла (МВт/год) та інші основні вимоги, які дозволять здійснити порівняння різних пропозицій за проєктом та обрати оптимальне рішення.

4. Формування проєкту технічного завдання на проєктні роботи: назва та місцезнаходження об’єкту, підстава для проєктування (розпорядчий документ), дані про замовника та про джерела фінансування , стадійність проєктування, інженерні вишукування та дані про особливі умови будівництва, основні архітектурно-планувальні вимоги та характеристики об’єкту

5. Формування запитів на комерційні пропозиції з постачання біопалива. Тут експерти радять отримати мінімум три комерційні пропозиції.

6. Реалізація проєкту: проєктні роботи та будівельно-монтажні роботи та введення об’єкта в експлуатацію.

Прочитати інструкцію повністю ви можете на сайті ГО “Екоклуб”. 

На що звернути увагу під час підготовки проєкту?

• Великий відсоток успіху проєкту переходу на біопаливо залежить від того, наскільки добре замовник збере вихідні дані для технічного завдання. Їх точність та вірний аналіз дозволить уникнути багатьох помилок і відповідно витрат. 

• Важливим моментом у процесі підготовки проєкту, на думку, Юлії Усенко є обрання сировини. Це стратегічне питання, адже від цього залежить який котел буде встановлено. А доступність сировини у регіоні впливає на її ціну та наявні об’єми для купівлі. Так, представники Рожнятівської територіальної громади, до прикладу, розповіли, що використовують у громаді дрова та деревну щепу. Представники Саксаганської тергромади також використовують деревну щепу, яку отримують із зарослів дорожнього узбіччя на території громади.

• Оскільки проєкт трансформації чи будівництва нової котельні це недешеве задоволення, учасники презентації поцікавилися, чи є грантові програми підтримки для таких проєктів. Експерт “Екоклубу” Дмитро Сакалюк повідомив, що нині кошти на подібні проекти можна знайти у таких організацій, як: GIZ, NEFKO, Європейський інвестиційний банк. Також окремо Міністерство розвитку громад та територій України збирає ідеї для подальшого фінансування спільно із міжнародними партнерами.

• Юлія Усенко наголосила також на моменті контролю підрядників. На її думку, постійна і ефективна комунікація із виконавцями робіт, періодичний моніторинг ситуації дозволить уникнути неякісного виконання робіт.

Представлена інструкція є узагальненою. Проте у кожному випадку виникатимуть свої технічні нюанси.Тому ГО “Екоклуб” та коаліція “Енергетичний перехід” консультуватиме громад щодо енергетичної незалежності й готуватиме інформаційно-роз’яснювальні матеріали для тергромад, а також може надати індивідуальні консультації за потреби. 

Також ми рекомендуємо підписатися на сайті ГО “Екоклуб”..

Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є відповідальністюГО «Екоклуб» і він за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу. А також співфінансується у рамках проекту «Зміцнення мережі ГО «Ekonet» за підтримки «Хліба для Світу».