Творити соціальні зміни значно простіше, коли в ініціативної групи є підтримка. Щоб її знайти, потрібно вміти правильно розповісти про свою ідею та переконати в її важливості тих, хто має можливості й повноваження її втілити в життя. Усе це – про адвокацію. 

Адвокація означає «заклик до надання підтримки». Це – спосіб “винести проблему на порядок денний, забезпечити сприяння в роботі над нею та, зрештою, вирішити її”. Громадські ініціативи здатні позитивно впливати на життя суспільства на законодавчому рівні через народних депутатів, урядовців або інших уповноважених осіб завдяки якісній адвокації.

Попри широкий доступ до інформації про адвокацію, довкола неї все ще багато міфів. Особливо це стосується комунікації з владою. Когось хибні уявлення наштовхують на неправильні кроки, а когось – зовсім зупиняють на шляху до вирішення проблеми. 

Типові помилки в комунікації з депутатом:

• Комунікація поштовими листами або через спільних знайомих;

• Дуже часті/дуже рідкі контакти: щодня або раз на пів року;

• “Перебільшення” проблеми та брехня;

• Відсутність статистичних та наукових даних в описі проблеми; 

• Звернення без пропозицій вирішення;

• “Стрибок” над виконавчою владою обласного/міського рівня; 

• Дорікання депутату про те, що з ним немає комунікації

Отож, як просувати громадські ініціативи ефективно? 

Багато хто вважає, що писати офіційні листи народним депутатам – це марна робота. Адже їх лише проглядають помічники або і зовсім ніхто не читає. Насправді робочі пошти та інші канали комунікації з депутатами регулярно перевіряють. Якщо це роблять помічники, вони не залишать без уваги цікаву ініціативу й повідомлять про неї депутатові. 

Існує думка, що найбільш дієвий спосіб комунікації з народним обранцем  – це особистий дзвінок. Це може бути вдалим рішенням лише у разі, якщо ви знайомі та достатньо близькі. Інакше – “холодні” телефонні контакти не принесуть бажаного результату. Варто знайти канал комунікації (пошта / месенджер), який народний депутат використовує саме для роботи з громадськістю.

Також варто зазначити, що народний депутат не завжди має знати, як розв’язати вашу проблему. Для ефективної адвокації варто забезпечити експертну підтримку зі своєї сторони,залучити відповідних фахівців та регулярно комунікувати з народним обранцем. Одного листа з констатуванням факту проблеми буде недостатньо.

Крім того, не забувайте, що народні депутати не мають повноважень “змусити” представника виконавчої/обласної/міської влади щось зробити або не зробити. Однак вони можуть звернути увагу міської влади на вашу проблему, використовуючи офіційні запити або візити у регіон. 

Які інструменти стануть у нагоді?

Якщо супровідного листа й презентації недостатньо для привернення уваги народного обранця, використайте інші комунікаційні інструменти. Підготуйте друкований флаєр з інфографікою або коротким описом проблеми великим шрифтом і без логотипів ГО, яка його надрукувала. Також скористайтесь листами від міжнародних організацій з їхнім ставленням до даного питання – вони мають довіру та авторитет. Ще один спосіб привернути увагу – запросити депутата на пресконференцію або мистецьку акцію.

То як взаємодіяти з народним депутатом ефективно?

• Звертайтесь до того депутата, який очолює або є членом комітету/підкомітету з вашої теми. Він знає більше про певну  проблему, ніж інші. До того ж він буде більш зацікавлений у розв’язання питання, яке безпосередньо стосується його профілю;

• Проаналізуйте проблему, її важливість, обсяг, вплив на суспільство самостійно та підкріпіть всі дані офіційними джерелами інформації. Це допоможе народному депутату глибше та швидше розібратись у питанні;

• Ведіть комунікацію у короткій і простій формі. Оптимальний варіант – супровідний лист на сторінку і презентація на 3-5 слайдів;

• Якщо розв’язання вашої проблеми потребує змін до законодавства, галузевої реформи, нової стратегії або плану Уряду – потрібна включеність вашої організації у процес. Адже неодмінно знадобиться юридична та комунікаційна підтримка;

• Якщо ваших можливостей недостатньо для виконання попереднього пункту, не вимагайте в народного депутата зробити це самотужки. Натомість шукайте сильних партнерів, які працюють у сфері відповідної проблеми.

Окрім того, важливо розуміти політичну складову адвокації вашого питання. Враховуйте політичну кон’юктуру конкретного скликання ВР та профільного комітету. Не бійтеся будувати комунікацію з низкою головних акторів: головою комітету або фракції, спікером або віцепрем’єром. 

Також не намагайтесь одразу змінити кодекс законів/практику/політику фундаментально. Натомість рухайтеся маленькими кроками.

Лада Булах, народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування