Протягом року громадська організація «Інсайт» реалізовувала проєкт «Донбас інклюзія» що реалізовувався за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ставлення до ЛГБТКІ-спільноти в Україні досі, на жаль, є не найкращим. Робота із цією темою у Донецькій та Луганській областях для нас здавалася ще більшим викликом. Адже на Сході України триває війна, а це означає для суспільства, що «ЛГБТКІ знову не на часі».

Однак, робота з ЛГБТКІ-спільнотою у цьому регіоні має позитивний ефект і для інших вразливих груп, і для суспільства загалом. Чому?

По-перше, відкриття «безпечних просторів» – ком’юніті-центрів на Сході України дозволяє багатьом іншим вразливим групам отримати місце для спілкування, розвитку та просто для того, щоб побути собою. ГО «Інсайт» відкрила ком’юніті-центр для ЛГБТКІ-спільноти у Краматорську, але його також почали активно відвідувати жінки, які живуть з ВІЛ.

По-друге, навчаючи ЛГБТКІ-людей захисту власних прав, ми багато говоримо про загальні права людини. Вразливі групи, які долучаються до наших заходів чи одержують інформаційні матеріали, а також суспільство загалом, так само отримують знання щодо захисту від дискримінації.

Як безпечно працювати з темою ЛГБТКІ на Сході України?

Досвід нашого проєкту демонструє: мало хто з місцевих мешканців та навіть представників/-ць громадського сектору захоче прийти на захід, який присвячений правам ЛГБТКІ-спільноти. Проте тема загальної інклюзії є цікавою багатьом групам. Ми вирішили розповідати про дискримінацію, права людини та коректну лексику щодо різних груп, включаючи ЛГБТКІ. І це дало позитивні результати. Якщо, наприклад, про дискримінацію людей з інвалідністю відвідувачі/-ки наших воркшопів мали певне уявлення, то щодо ЛГБТКІ-спільноти вони таких знань не мали і змогли їх отримати.

Як учасники/-ці проєкту реагували на тему ЛГБТКІ?

Цікавий випадок трапився у локації в одному з міст Донецької області. Відвідувачка нашого заходу розглядала плакати з історіями різних ЛГБТКІ-людей і прокоментувала: «Жах, такого раніше не було…». Коли ми поділилися інформацією, що ЛГБТКІ-люди «були завжди», але про них не говорили саме через страх переслідування, відвідувачка відреагувала із щирим подивом: «Правда? Я навіть про це не думала, що такі люди були і раніше…». Звісно, це не означає, що людина зможе змінити своє ставлення до ЛГБТКІ-людей одразу на позитивне. Проте наше головне завдання – дати коректну інформацію для роздумів.

В іншому місті ми проводили воркшоп для молоді. Учасники/-ці демонстрували високий рівень толерантності щодо різних вразливих груп, однак, фраза «нетрадиційна сексуальна орієнтація» все одно «проскочила». Це свідчить про те, що на Сході України вже зростає покоління, для яких «співіснування» з вразливими групами є цілком звичним і нормальним явищем. Молоді просто бракує знань щодо даних груп та коректної лексики.

Права усіх людей завжди на часі. Особливо тоді, коли триває війна. Сподіваємося, що наш досвід допоможе включенню ЛГБТКІ-спільноти у найрізноманітніші проєкти на Сході України!