Україна знаходиться на правильному шляху впровадження ефективної моделі відновного правосуддя, проте подальший рух потребує системних змін – такого висновку дійшли українські та міжнародні експерти в ході конференції «Майбутнє відновного правосуддя в Україні». Захід відбувся 26 жовтня у Києві і був організований  ГО “Інститут миру і порозуміння” (ІМіП) у партнерстві з Верховним Судом, за підтримки Фонду демократії ООН (ФДООН/UNDEF) та Європейського Союзу.

Так, у своєму вітальному слові координатор ООН в Україні Оснат Любрані зазначила, що відновне правосуддя (ВП) є одним із механізмів побудови глобальних систем, які мають захистити всі верстви населення задля збереження миру та дотримання прав людини.

Учасники конференції спільно проаналізували стан впровадження відновного правосуддя і медіації у кримінальних справах в Україні, розглянули наявні ризики й загрози цього процесу, а також окреслили нагальні кроки щодо виконання Рекомендацій ООН та Ради Європи з цього питання. Окрім того, експерти підбили підсумки проєкту «Впровадження відновного правосуддя в Україні», який впродовж двох років реалізував ГО «Інститут миру і порозуміння» у партнерстві з Верховним Судом, за підтримки Фонду демократії ООН (ФДООН/UNDEF). В рамках цього проєкту вдалося розробити механізми впровадження відновного правосуддя в систему кримінального судочинства в Україні (під час досудового розслідування та у кримінальному провадженні в суді першої інстанції), а також апробувати їх на пілотних майданчиках у шести регіонах України.

В ході заходу було презентовано результати дослідження щодо впровадження відновного правосуддя в Україні. До труднощів і проблем реалізації програми ВП експерти віднесли високу плинність кадрів та завантаженість держорганів, необхідність зміни законодавчої бази, некоректне розуміння мети ВП та відсутність добре спланованої інформаційно-навчальної кампанії, а також високий рівень напруги й агресії в суспільстві.

В той же час, Ремі Дюфлот, заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні, у своєму виступізвернув увагу на те, що відновне правосуддя дозволяє рухатися у напрямку ресоціалізації порушників, а основна роль у цьому процесі належить громадянському суспільству, адвокатам та центрам надання правової допомоги. «Прийняття нового закону про медіацію стане тригером і надасть можливість застосовувати інші способи врегулювання спорів в окремих справах. Важливо, наскільки судові органи, уряд, Національна поліція, правова спільнота, органи прокуратури працюватимуть разом задля досягнення єдиної мети трансформації судової системи в Україні», – наголосив спікер.

У свою чергу, Голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко зауважив, що сьогодні слід систематизувати всі елементи відновного правосуддя, звести їх до одного знаменника та надати конкретні рекомендації щодо впровадження їх в Україні. «Часто в процесі обговорення судової реформи забувають про відновне правосуддя. Поки ми все не систематизуємо і не надамо рекомендацій, рухатись буде надзвичайно складно», –  підкреслив він.

Надія Стефанів, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та Голова Координаційної Ради проєкту представила учасникам конференції Рекомендації щодо запровадження відновного правосуддя (медіації) у кримінальному процесі, які також були розроблені за результатами проєкту. Зокрема, у них пропонується:

• Доповнити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України нормами, які закріпили б визначення та завдання відновного правосуддя в контексті кримінального процесу в Україні та забезпечили б мінімальні процедурні норми, що гарантували би збереження принципів ВП і створювали можливості взаємодії органів кримінального правосуддя та організацій, які надають послуги з проведення програм відновного правосуддя.
• Прийняти Закон про медіацію та закріпити статус медіатора у ст. 3 КПК, у ч. 1 ст. 469 КПК додати медіатора до кола осіб, за допомогою яких потерпілий та підозрюваний чи обвинувачений можуть досягти домовленості стосовно угоди про примирення.
• Розробити та закріпити відповідними галузевими наказами або положеннями порядок застосування у кримінальних провадженнях програм ВП у разі добровільної згоди сторін та дотримання критеріїв придатності справи для медіації.

В ході обговорення з присутніми в залі та онлайн до Рекомендацій було внесено низку пропозицій. І вже незабаром у доопрацьованому вигляді вони будуть представлені широкій професійній спільноті, а також викладені на сайті rj.org.ua. Це стане підґрунтям для подальшого впровадження відновного правосуддя в Україні, яке ГО «Інститут миру і порозуміння» продовжить у новому проєкті за підтримки Європейського Союзу, у партнерстві з Фундацією DEJURE. Цей проєкт сприятиме впровадженню принципів Ради Європи, зокрема керівних принципів щодо правосуддя, дружнього до дітей, та рекомендацій щодо відновного правосуддя. Проєкт також буде спрямований на підвищення обізнаності з цих питань серед фахівців у сфері юстиції та представників широкої громадськості.

Запис конференції можна переглянути в YouTube:
Перша частина: https://www.youtube.com/watch?v=woza_ZqeyeE&t=3s

Друга частина: https://www.youtube.com/watch?v=bKN58ayz7aY&t=6s

Нагадаємо, що відновне правосуддя (ВП) – це підхід до реагування на протиправну поведінку та вчинення злочинів, який враховує баланс інтересів потерпілої особи, правопорушника та громади. ВП запрошує обидві сторони конфлікту до діалогу, дає можливість усім учасникам інциденту досягти спільного рішення та відновити справедливість. Відновне правосуддя доповнює офіційну форму правосуддя та є альтернативою судовому вирішенню кримінальних ситуацій. Однією з найпоширеніших форм реалізації ВП є Медіація. Медіація між потерпілим і правопорушником (медіація у кримінальних справах) – це програма відновного правосуддя, в якій потерпілий і правопорушник і, якщо доцільно, інші особи, на яких вплинула ця ситуація, разом беруть активну участь у визначенні наслідків правопорушення та шляхів їх виправлення за допомогою спеціально підготовленої та неупередженої сторони – медіатора. Більше інформації читайте на сайті: https://rj.org.ua/