Як часто, коли ви переглядаєте стрічку новин, трапляються повідомлення про черговий природний Армагеддон в Азії, Америці чи де-небудь ще? Десь раз на місяць? Щотижня? Щодня? Прямо зараз бачите таку новину? «Та що ж відбувається?» — можливо, думаєте ви. Відповідь очевидна й невтішна: це один з наслідків зміни клімату.

З кожним наступним роком ми все більше відчуваємо і стаємо більш вразливими до неї, прискореної впливом людини на планету.

Чернігову – невеликому рівнинному місту – не характерні надто екстремальні стихійні лиха (торнадо, масштабні повені чи потужні циклони), але ми вже у повній мірі відчуваємо на собі  підвищення середньорічних температур. Цей наслідок зміни клімату особливо помітний влітку, тому що в містах через тривалу спеку виникає т.зв. ефект “теплового острову”. Заасфальтовані, бетонні й металеві поверхні, яких тут очевидно більше, ніж у сільській місцевості, протягом дня поглинають величезні обсяги сонячної енергії, а потім віддають це тепло назад, у навколишнє середовище, оскільки, як знаємо з фізики, енергія не зникає “в нікуди”. У цьому ж середовищі знаходимося ми, і разом зі спекою отримуємо на додачу погіршення самопочуття, загострення серцево-судинних захворювань, стреси, депресії тощо.

Зі збільшенням бюджету Чернігова після введення децентралізації нарешті з’явилося більше можливостей для його благоустрою. Це, звісно, позитивний показник для розвитку, що мав би полегшувати містянам життя у нових кліматичних умовах й адаптовувати до погодних викликів. Та на сьогодні проєкти з благоустрою враховують його недостатньо. Навпаки, великий їх акцент робиться на укладання нової кам’яної плитки, збільшення площі заасфальтованих і забетонованих поверхонь, ліквідацію дорослих зелених насаджень без належної оцінки їхнього стану.

Зміна клімату часто викликає екстремальні зливи й підтоплення. Штучні поверхні не дозволяють дощовій воді повертатися назад до локальної екосистеми, а спрямовують її до подекуди зношених водогонів. Чернігів налічує чимало вулиць, що починають “плавати” і через не дуже значні опади. Отже, чиста дощова вода — найцінніший природній ресурс - затоплює вулиці, а потім з нечистотами зливається до системи міської каналізації.

Загалом є дуже багато чинників, що погіршують адаптацію міста до зміни клімату і посилюють прискорення “локального” потепління. Підприємства й надмірна кількість приватного автотранспорту здійснюють викиди в атмосферу, що впливають на якість повітря, збільшують кількість вуглекислого газу, а також рівень шуму, від якого неможливо відпочити навіть вночі. Важливо також, що зміна клімату і вплив людини зменшують біорізноманіття, особливо у міському просторі.

Попри те, що на перший погляд важко повністю усвідомити ці глобальні проблеми, масштаб кожної з них можливо і необхідно пом’якшувати, починаючи з мікрорівнів. Світова практика базується, в першу чергу, на застосуванні природорієнтованих рішень під час проєктування та благоустрою міського простору, а також інструментів співучасті жителів. Адже саме громада є рушієм найбільших і найшвидших змін.

Тож як нам зробити місто справді зеленим і зручним у нових кліматичних умовах? Поговоримо про деякі практики, що сприяють досягненню цієї мети і могли б бути реалізованими у Чернігові.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОРОСЛИХ ДЕРЕВ

Це не просто один з елементів ландшафту, а основний компонент екосистеми, що здатен пом’якшувати ефект “теплового острову”. Дерева створюють рятівний затінок, випаровують вологу, тим самим забираючи частину тепла з навколишнього середовища.

Можливо, вам траплялися публікації еко-активістів про вимірювання температур на вулицях міст. Різниця між результатами, отриманими від поверхонь під деревами та навпаки відкритих заасфальтованих ділянок, вражає. В той час, коли у затінку пристрій показував температуру, наприклад, 23 — 34 градуси, на відкритій місцевості вона сягала 55 — 60. Такі вимірювання проводились у різних країнах по всьому світу. Громадська організація “Еко Місто Чернігів” також повторила їх у Чернігові й результати були тотожними. 

Дорослі дерева захищають від вітру, підтоплень, очищують повітря, знижують шумове забруднення. Але через нас їм живеться нелегко. Для українських міст професія арбориста дуже рідкісна. Тому відсутнє належне лікування дерев, правильне кронування, догляд. У Чернігові, як і в інших містах, знищуються здорові дерева. І почасти в сумнівних інтересах. Збереження таких насаджень — найголовніше правило в нинішніх кліматичних умовах.

БІОДРЕНАЖНІ СИСТЕМИ

Як уже згадувалося, централізована схема збору води має свої недоліки. У країнах Західної Європи спрямовують зусилля на розвиток у містах окремих біодренажних систем. Це багатошарові канали-рівчаки, що відводять, очищують та зберігають воду. Для облаштування каналу шарами укладають пісок суміш, геоволокно, сипучі матеріали, щебінь чи гальку тощо. Таке будівництво значно дешевше, ніж ремонт чи реконструкція дощової каналізації. 

“Місто-губка” – це нова модель будівництва для управління повенями, зміцнення екологічної інфраструктури й дренажних систем. Вона може полегшити наслідки підтоплення міста, дефіцит водних ресурсів та вплив міського “теплового острова”, а також покращити екологічне середовище та біорізноманіття шляхом поглинання й захоплення дощової води. 

ДОЩОВІ САДКИ ТА ЗБІРНИКИ ДЛЯ ВОДИ

Ефективним рішенням для перехоплення й затримання опадів є створення спеціальних садків. Це багаторічні рослинні композиції, що завдяки дренуючим шарам зберігають вологу та протидіють локальним підтопленням. Якщо дощові канави й траншеї варто планувати у вигляді западин лінійної форми вздовж автошляхів і парків, то дощові садки можуть бути корисним і декоративним елементом для кварталів із щільною забудовою.

У країнах Західної Європи також розповсюджена практика збирання дощової води з покрівель та дахів у спеціальних ємностях: діжках, баках тощо. Таким чином отримують її для господарських потреб, поливу, знижуючи використання для цих цілей воду питну.

ЖИВОПЛОТИ, ЗЕЛЕНІ КОРИДОРИ, СТІНИ Й ДАХИ

Чудове рішення для озеленення міста — вертикальні рослинні насадження. Висадка кущів, композицій або в’юнких рослин, що утворюють живоплоти, зелені коридори та стіни, допоможе створити затінок, затишні публічні простори, зони релаксації, шумо- та пилоізоляцію.

У деяких містах озеленення дісталося навіть дахів! Вважається, що ця практика походить зі скандинавських країн. Цікаво, що вона сприяє не тільки збільшенню привабливості міського ландшафту, а й покращує терморегуляцію будівель. Наприклад, влітку завдяки природному випаровуванню вологи витрати на охолодження будівлі знижуються до 15 — 20 %.

 ЗЕЛЕНІ ЗУПИНКИ ТА ПАРКОВКИ

Там, де особливо бракує насаджень, де проблему становить щільна забудова чи особливості дорожнього руху, можна оформити зелену зупинку. Рішення дозволяє розмістити понад 10 м2 рослин на її даху та до 12 м2 на тильній стінці й забезпечує захист від сонця чи дощу людям, які очікують на транспорт. Такі зупинки краще виконували б свої функції, аніж ті, що зараз розміщені по Чернігову. Скляні й прозорі, вони не захищають ні від спеки, ні від зливи і, на жаль, стали лише об’єктом жартів та обурення.

Парковки — місця, що часто викликають в пішоходів лише роздратування. Але є спосіб перетворити їх на корисний елемент ландшафту, облаштувавши проникною поверхнею, засіяною газонною травою й укріпленою ґратами чи спеціальною бруківкою.

КИШЕНЬКОВІ ПАРКИ, МІСЬКІ САДИ Й ГОРОДИ

Не всюди можливо влаштувати великий сквер, та й камерні місця виглядають затишніше. У країнах Західної Європи популярним є облаштування невеличких “кишенькових” парків. Найбільш важливим є те, що часто вони з’являються на територіях колишніх пустирів або звалищ, самозахоплених паркінгів, покинутих будівельних майданчиків. Коли такі перетворення втілює сама місцева громада, це лише зміцнює її єдність та заохочує людей до подальшої активності.

Ще одним цікавим і природоорієнтованим способом облаштування публічного простору є міські сади й городи. Таким способом жителі можуть вирощувати городину, фрукти, трави, прянощі, знайомити дітей з біорізноманіттям рослин і руйнувати міфи, що отримувати їжу можна лише з сільської місцевості.

РІЗНОТРАВ’Я

Влітку особливо приємно посидіти у затінку на газоні, влаштувати пікнік, погратися з дитиною тощо. Окрім цього, газон - важливий елемент міської екосистеми. На досвіді європейських країн перевірено, що перевагу варто віддавати його різновидам на основі різнотрав’я та лучних рослин. Це більш дешеве рішення і ці види рослин є стійкішими до впливу кліматичних умов, за ними простіше доглядати.

БУДИНОЧКИ ДЛЯ КОМАХ, ГОДІВНИЦІ, НАПУВАЛКИ

Тварини оточують нас усюди, часом непомітно, навіть у містах. Більшість з них виконують важливу роль у підтримці екосистеми, проте діяльність людини становить загрозу їх виживанню. Створити дружні умови для “диких міських жителів” можна, розміщуючи будиночки для їжаків, птахів, комах, котів, собак. Варто не забувати про годівниці для перших взимку і напувалки влітку, адже їм важко переносити екстремальні погодні умови.

Варіантів облаштування простору, що б допомагали адаптуватися міським жителям до зміни клімату, чимало. Очевидно, необхідно їх застосовувати й впроваджувати і в нашому місті, хоча б на рівні низових ініціатив. 

Проєкт “Простір DIY”, який реалізує громадська організація “Еко Місто Чернігів” передбачає, що оновлення кампусу Національного університету “Чернігівська політехніка” буде відбуватися на основі саме природорієнтованих рішень. Його результати будуть презентовані чернігівцям та гостям міста у  під час фестивалю “Простір DIY” 16—17 жовтня.

#простірDIY

#запідтримкиУКФ