СИЛА (Єднання через спільні дії молоді) — це дворічна програма, покликана створити належні умови для молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ) та швидкої інтеграції ВПО (внутрішньо переміщених осіб).
Її мета — допомогти молодим переселенцям та переселенкам інтегруватися у нові для них громади.
Чому це важливо?
Минулого року держава виділила 12755 бюджетних місць в усіх українських університетах для окремого конкурсу, спеціально для дітей з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Проте ця квота була заповнена лише на 10%. Одна з причин — багато абітурієнтів з ТОТ та з-поміж переселенців просто не наважуються вступати до українських вишів. По-перше, через страх бути не прийнятими в “іншому” середовищі. По-друге, через уявлення про вступ лише за великі гроші. По-третє, через невизначеність — як бути із житлом, фінансуванням, майбутнім працевлаштуванням тощо.
Програма СИЛА намагається донести до молоді з ТОТ, що на них не просто чекають в українських вишах — для них передбачена спеціальна спрощена процедура вступу та забезпечено усі соціальні гарантії (гуртожиток, стипендія, можливість працевлаштування тощо).
Які це дає результати?
У 2020 році до українських вишів подали документи 2026 абітурієнтів з-поміж переселенців. Це вдвічі більше, ніж у попередні роки. Завдяки сприянню уряду та якісному інформуванню абітурієнтів, ситуація з упередженнями стосовно вступу й навчання переселенців в українських ВНЗ нарешті зрушила з місця. ”СИЛА” проводить спеціальні зустрічі, надає всю необхідну інформацію, аби у батьків майбутніх студентів та у самих абітурієнтів не лишалося жодних питань чи сумнівів.
А цього року проєкт випустив зворушливий ролик про те, як навчання в українському виші може визначити майбутнє. Це історія про дівчинку з Горлівки, для якої навчання на підконтрольних територіях виросло у справжнє велике життя, про яке вона мріяла. З новими друзями, освітніми можливостями, втіленням планів та амбіцій. Адже коли відчуваєш підтримку, то все під СИЛУ.
І численні відгуки молодих людей з ТОТ та з-поміж вимушено переміщених осіб, які стали студентами українських вишів, вкотре підтверджують це.
Наприклад, так своїм досвідом ділиться Микола Рак з Донецька, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Я міг вступити до ВНЗ у Росії чи в себе у регіоні, проте пішов в український виш і не помилився. Мені дуже подобається, що тут немає заангажованості. Також я задоволений рівнем знань. А ще в мене тут чудовий колектив. Люди, з якими комфортно, безпечно та цікаво. Я люблю Україну та українців, тому тут, у Києві, почуваюся на своєму місці”.
Більше про програму, вступ, навчання та іншу важливу інформацію для абітурієнтів з числа ВПО можна знайти на сайті проєкту.
______________________________________________________________
Ця діяльність стала можливою завдяки підтримці Державного департаменту США та IREX. Вміст є виключною відповідальністю Благодійного Фонду “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” і не обов’язково відображає погляди IREX або Державного департаменту США.
Коментарі