Як вдалося Вінниці?

Вінниця – місто, яке має ряд здобутків у сфері цифрової трансформації, проте і далі продовжує активно працювати у цьому напрямку. У жовтні 2020 року Вінниця здобула перемогу у конкурсі «Smart City Awards 2020» у номінації «Найкращого Smart безпечного міста».

З 2017 року у місті працює муніципальний Ситуаційний центр для забезпечення цілодобового спостереження за подіями міста, контролю ситуацій та оперативного реагування на них, збереження та аналізу інформації, що надходить з системи відеоспостереження міста, здійснення заходів для попередження загрозливих подій, комунікації зі службами, відповідальними за безпеку у місті. Ситуаційним центром міської ради постійно надається допомога кримінальним та слідчим підрозділам Національної поліції. У місті встановлено понад 1000 камер відеоспостереження.  За допомогою цього у 2020 році було виявлено 17 253 факти правопорушень.

Вінниця вже перейшла на автоматизовану систему обліку оплати проїзду в громадському транспорті. Така система була запроваджена у Вінниці ще у 2018 році, а вже у 2020 році у зв’язку із карантинними обмеженнями розрахунок за проїзд почали приймати лише у безготівковій формі: за допомогою е-квитка, безконтактних банківських карток і смартфонів, які підтримують технологію NFC.  Разові квитки залишилися для гостей міста та мешканців прилеглих громад. Такий проєкт громада реалізувала спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку.

Міська рада Вінниці постійно пропонує мешканцям різні способи взаємодії як через сайт ради, так і через «Інформер для громадян» та чат-бот «СВОЇ» у Viber та Telegram. На сайті міської ради та його тематичних підсайтах для громадян постійно функціонують численні інформаційні, електронні, статистичні сервіси, забезпечено можливості для діалогу.

Зараз Вінниця на шляху створення автоматизованої системи керування дорожнім рухом для забезпечення управління транспортними потоками, керування дорожньою безпекою та керування в особливих ситуаціях у місті.

 Наразі у апараті Вінницької міської ради є відповідальний структурний підрозділ, який займається усіма питаннями розвитку електронного врядування. Це – департамент інформаційних технологій.

Під час онлайн-марафону Ради реформ Рівного керівник департаменту інформаційних технологій Володимир Романенко поділився думками, щодо того, як ефективно громаді запровадити процес цифрової трансформації. Він наголосив на потребі сформувати стратегічне бачення процесу, важливості зрозуміти, що громада хоче отримати і чи має вона спроможність той результат утримувати. По-друге, акцентував на концентрації компетенцій та повноважень у межах відповідального структурного підрозділу. Як зазначає посадовець, це дозволяє не лише досягти ефективності, але в певній мірі й одноманітності у підходах, які застосовуються органом влади. Це значно спрощує процеси, дозволяє з більшою гнучкістю реалізовувати ініціативи у рамках усього органу влади. По-третє, важлива наявність відповідного комунального підприємства. Як наголосив Володимир Романенко, українське законодавство побудоване таким чином, що ні окремо виконавчий орган влади, ні окремо комунальне підприємство не в змозі ефективно, швидко і зручно впроваджувати процеси цифрової трансформації. Орган влади та комунальне підприємство доповнюють діяльність один одного у цьому напрямку, реалізовуючи кожен саме те, що відноситься до сфери його відповідальності.

Зазначимо, що департамент інформаційних технологій Вінницької міськради складається з кількох відділів – інформатизації, програмного забезпечення, технічного забезпечення та зв’язку, геоінформаційних технологій та захисту інформації. Також департамент має два підпорядкованих йому комунальних підприємства – КП «Вінницький інформаційний центр» та КП «Вінницякартсервіс». КП «Вінницький інформаційний центр» працює для розвитку та побудови об’єктів відеоспостереження з можливістю запису та контролю цілодобово громадських просторів, розвитку мережі Wi-Fi з вільним доступом до інтернету жителів та гостей міста. КП «Вінницякартсервіс» займається впровадженням автоматизованої системи обліку оплати проїзду в громадському транспорті та системи автоматичного визначення місцезнаходження транспорту у громаді.

Вінницька міська рада практикує чимало хороших ініціатив, зокрема, організовує спільно зі студентами хакатони, під час яких молодь вчиться використовувати відкриті дані, створювати на їх основі міські сервіси. У місті є чимало освітніх центрів, де відбувається комунікація щодо розвитку Вінниці – Хаб «Місто змістів», IHUB, Квадрат. Вінниця організовує навчання комп’ютерної грамотності як для дітлахів, так і для дорослих.

Цікавий підхід має місто для забезпечення питання доступності міського середовища. Кожен вінничанин через спеціальний портал може розповісти про те, де саме він має потребу чи проблему з доступом до приміщення (відсутній пандус або ж непридатний до використання і т.д.). Міська рада реагує на таке звернення і першочергово здійснює покращення об’єктів інфраструктури саме там, де для цього є першочергова потреба.

Наразі у місті реалізовується Програма цифрового розвитку на 2018-2022 роки та Концепція цифрової партисипації Вінницької міської об’єднаної територіальної громади на 2019-2025 роки, яку місту допомагала розробляти ГО «Подільська агенція регіонального розвитку».

Володимир Романенко про запровадження нових інструментів у громаді зазначає: «Важлива стратегія, важлива концепція, щоб зробити те, що потрібно і не витратити на це кошти міської ради, а залучити, наприклад, фонд, грант, партнерів або реалізувати проект спільно з іншими містами і завдяки цьому зменшити навантаження на бюджет і забезпечити його живучість, щоб він не був тільки спеціально для нас і потім тільки бюджет відповідав за його розвиток, доопрацювання і реалізації у ньому якихось функцій. Важливо використати тиражований продукт, або платформу, яка дозволяє легко це адмініструвати».

Переглянути онлайн-марафон, щоб детальніше познайомитися з досвідом Вінниці можна тут:
 

Рецепт успіху Львова

У 2017 році Львів здобув нагороду Open Data City Award за найвищі стандарти публікації відкритих даних міськими органами управління.

На основі відкритих даних міська влада розробила Чат-бот "Lviv City Helper", доступний у Facebook  та Telegram. У ньому налічується більше 9,5 тисяч користувачів. За допомогою бота можна довідатися про графік руху громадського транспорту, роботу комунальних служб міста, отримати інформацію про міську раду, контакти та графік прийому місцевих депутатів. Під час карантину чат-бот не лише надавав корисну інформацію мешканцям про коронавірус, але й підтримував місцевих виробників та малий бізнес, запровадивши категорію «Зроблено у Львові».

Міська рада постійно вдосконалює роботу із відкритими даними: на кінець 2020 року більше 120 розпорядників інформації публікують більше 840 наборів даних. Найбільшої уваги у містян отримують дані, що стосуються сфери ЖКГ, комунальної власності та дозволів.

За найкращу систему електронного документообігу, яку  запустили у 2020 році, Львівська міська рада здобула перемогу у конкурсі «Дієва громада» від Міністерства цифрової трансформації за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP.

Львівська міська рада цьогоріч прийняла Програму цифрового перетворення Львіської міської територіальної громади на 2021-2025 роки. Нова програма сприятиме досягненню світових стандартів надання е-послуг для мешканців громади. Програма перед затвердженням була публічно обговорена з громадськістю.

У міській раді є окреме управління інформаційних технологій департаменту розвитку Львівської міської ради у складі двох відділів, загалом 11 людей. Ним керує Олена Гунько.

Також у місті є комунальне підприємство «Міський центр інформаційних технологій». Воно є значно більше по чисельному складу. Займається розвитком ІТ-інфраструктури, електронного документообігу, налаштуванням бізнес-процесів і консультуванням щодо роботи у системі, відкритими даними тощо.

Як зазначила Олена Гунько під час онлайн-марафону Ради реформ Рівного, цифрова трансформація у Львові розпочалася ще у 2016 році, коли була прийнята перша програма. Частина проектів програми була сферою відання управління, частина – комунального підприємства, ще частина – у віданні різних структурних підрозділів. Не все централізовано – частина проектів розвивалася і продовжують розвиватися у різних підрозділах. Зараз поставили завдання більш консолідувати роботу підрозділів, забезпечити взаємодію між ними і спільно досягати успіху. Наприкінці 2020 року виник виклик оновити програму, зважаючи на нові обставини – приєднання населених пунктів до громади, інтеграція їх специфіки і проблем у загальну програму, щоб забезпечити рівний доступ до сервісів. Другий момент – це співпраця з Міністерством цифрової трансформації, впровадження загальнонаціональних ініціатив у місті, синхронізація локальної програми із трендами, які задає міністерство на центральному рівні. Нова програма цифрового перетворення становить 16 великих блоків, різних із точки зору налагодження внутрішніх процесів, проте це так чи інакше надання послуг для громадян – послуг у найширшому розумінні і адміністративних послуг зокрема. Це також і запровадження зовнішніх послуг для населення, які спростять їх комунікацію із органами влади. Це 55 великих проектів, які розтягнуті на 5 років, як із точки зору запровадження, так і підтримки. Кожен із проектів реалізовується у співпраці із відповідними управліннями.

Щодо переваг впровадження політики відкритих даних Олена Гунько зазначила про підвищення рівня прозорості та публічності органу влади, коли будь-хто має можливість отримати інформацію у різноманітних форматах і використати її для аналізу, створення сервісів для міста. Також у Львові спостерігається динаміка щодо зменшення кількості запитів на публічну інформацію.

Про підвищення поінформованості мешканців про цифрові ресурси громади Олена Гунько зазначає: «Справді, так чи інакше довіра до електронних сервісів зростає, частина з них переходить у базові речі. Як підвищуємо? Різними інформаційними заходами, у час карантину це було достатньо складно робити, проти ми напрацювали концепцію проекту Академії цифрової грамотності, де плануємо як проводити такі заходи з базової комп’ютерної грамотності, так і  розповідати про різноманітні сервіси, які вже запроваджені. На днях стартуватиме ця інформаційна компанія, поступово про кожен із сервісів: яку користь він несе, економію часу, зручність. Справді, треба все більше і більше розповідати про це.»

 Олена Гунько зауважує, що для початку громаді, яка стала на шлях цифрової трансформації варто проаналізувати, які проблеми є і чого хочеться досягнути, а не хапатися за конкретні сервіси. Якщо сервіс спрацював у одному місті, то це класно, але не факт, що він так само спрацює в іншому. Все таки запровадження сервісу – це витратна ситуація по часу і ресурсах і це важливо враховувати… Програма є важливим документом, але ми живемо у межах одного бюджетного року, тому виставлення найперших пріоритетів з точки зору фінансування це також важливо, бо все воно вимагає ресурсів. Також важлива і співпраця з іншими структурними підрозділами, бізнес-середовищем.

Переглянути онлайн-марафон, щоб детальніше познайомитися з досвідом Львова можна тут:
 

В чому успіх цифрової трансформації у Хмельницьку?

У 2019 році за результатами загальної оцінки стану оприлюднення відкритих даних Урядово-громадською ініціативою «Разом проти корупції» (в рамках проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/TAPAS») Хмельницький став лідером серед обласних центрів.

Всі необхідні сервіси та послуги на основі відкритих даних місто зібрало в одному місці – порталі MyCity. Він має чотири напрямки: ∙ АНАЛІЗУЙ (портал відкритих даних); ∙ ЖИВИ  (електронні сервіси та послуги); ∙ ВІДПОЧИВАЙ (інформаційний портал); ∙ ІНВЕСТУЙ (інвестиційний портал, розроблено спільно з КУ «Агенція розвитку Хмельницького»).

Наприкінці 2020 року Хмельницька міська рада затвердила Програму цифрового розвитку на 2021-2025 роки і зараз активно працює над її впровадженням. Серед пріоритетних напрямків Програми – впровадження електронних послуг та розширення функціоналу Кабінету мешканця, розвиток відкритих даних, розвиток системи відеоспостереження.

Питаннями цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації виконавчих органів Хмельницької міської ради опікується Юлія Сабій, керівниця виконавчого комітету.

Під час марафону «Цифрові громади: досвід України» Юлія Сабій розповіла про те, як налагоджена робота із цифровізації у Хмельницьку. Так, окремих структур у складі міської ради немає, але є міський голова, заступники міського голови, які у своїх сферах відання дотичні до питань цифрової трансформації, а також відповідальні особи у різних структурних підрозділах ради, які здійснюють повноваження у цьому напрямку. Окрім того, у місті діє комунальне підприємство «Хмельницькінфоцентр».

Заходи, які мають вживатися органом місцевого самоврядування у рамках затвердженої Програми цифрового розвитку є базовими, але різними, адже різним є і рівень цифрових компетенцій у користувачів таких послуг. Освітній напрямок, якісна роз’яснювальна робота є одним із пріоритетних заходів Програми. Міська рада використовує різні інструменти та заходи для проведення просвітницької роботи у напрямку цифрової трансформації, наприклад, навчання працівників бібліотек, які можуть згодом поширювати такі знання.

Також міська рада співпрацює із активною університетською спільнотою міста, пропонуючи їм на основі відкритих даних подати проект, який зможе принести користь місту. Наразі до міської ради надійшли пропозиції реалізації проектів у напрямку екології та інклюзії.

 Юлія Сабій наголошує: «Для всіх міст я звертаю увагу перш за все на політично-стратегічний пріоритет – наскільки голови правильно виставляють такий пріоритет, настільки якісно працюють ці структури. Командна робота, стратегічна мета дає можливість досягати саме цього результату».

Також посадовиця наголошує: «Програма цифрового розвитку – це не тільки програма міської ради, це є програма усієї територіальної громади. Ми маємо це чітко для себе розуміти, тому що завжди повинні мати зворотній зв’язок. Від того, наскільки зворотній зв’язок ми будемо чути, наскільки ми будемо бачити його у форматі різних проектів та певних  ініціатив, наскільки  якісно ми зможемо цю ініціативу прийняти, пропрацювати і впровадити буде залежати, чи буде належна комунікація».

Переглянути онлайн-марафон, щоб детальніше познайомитися з досвідом Хмельницького можна тут:
 

«Кожній громаді, в тому числі і Рівненській, потрібно бути дуже прагматичними у виборі того чи іншого цифрового рішення», – Іванна Смачило

Громада має сформувати стратегічний документ щодо цифрової трансформації, щоб мати розуміння, куди місто рухається, однак після цього варто не зменшувати темпи роботи. На цьому від час марафону «Цифрова громада: досвід України» наголосила Іванна Смачило, заступниця голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO).

«Цифровий світ зараз рухається дуже швидко, цифрових рішень дуже багато, кожній громаді, в тому числі Рівненській, потрібно бути дуже прагматичними у виборі того чи іншого цифрового рішення. Але безумовно ця прагматичність повинна мати межі. Тому що, з одного боку, потрібно розуміти, що вирішить для громади це  цифрове рішення, бо вони зазвичай дорогі: підвищить якість життя громади, це про відкритість органу місцевого самоврядування, це про те, що це буде економити місцевий бюджеті і т.д. Тобто, які завдання має вирішити те чи інше цифрове рішення. Якщо прагнути до ідеального цифрового рішення – його ніколи не буде. Бо технології настільки швидко розвиваються, що сьогодні те, що ідеально, ніби, завтра вже може бути зовсім не ідеальне, можуть з’явитися нові продукти», – зазначає Іванна Смачило.

Щодо співпраці Міністерства цифрової трансформації з громадами Іванна Смачило наголосила, що бачення Міністерства полягає у тому, аби у містах з населенням більше 10 тисяч у міського голови був профільний заступник з цифрової трансформації, який координував би цифрові рішення у всіх напрямках і був відповідальний за цей напрямок у громаді.

Посадовиця зазначила, що у громаді важливо запроваджувати електронний квиток, адже, є хороші кейси в Україні, ми не першопрохідці. Електронний квиток – це зручність громадян, економія бюджету. Всі цифрові рішення унеможливлюють корупційну складову, або роблять її мінімальною, – наголошує Іванна Смачило.

Ще одна важлива складова цифровізації – електронний документообіг. Проблема у тому, що таке цифрове рішення дуже часто недовпроваджується органами місцевого самоврядування чи органами влади. Закуповується все нове і нове рішення, однак не весь функціонал насправді полегшує роботу над документами. Ті громади, у яких документообіг налагоджений правильно і належно функціонує, зменшують терміни на надання відповіді для громадян і навіть визначають ці коротші терміни у своїх розпорядчих документах.

Іванна Смачило розповіла, що велика частина сервісів зараз надається Міністерством цифрової трансформації через платформу Дія. У Рівному наразі впроваджено пілотний проект щодо зміни місця реєстрації проживання: зараз кожен мешканець міста може зробити це онлайн, не витрачаючи часу і ресурсів. Також Міністерство робить чимало продуктів для громад у напрямку електронної демократії – це і петиції, і сервіси для обміну інформації із жителями. Дуже важливо у запровадженні цих продуктів – забезпечити якісний зворотній зв’язок із мешканцями. Лише тоді вони будуть виконувати свою місію.

Довідатися детальніше про співпрацю Міністерства цифрової трансформації з громадами, чим можуть бути корисними, на думку Іванни Смачило, цифрові рішення, можна тут:
 

«Якщо технологій не запроваджувати, то ми залишаємося у кам’яному віці», –
Сергій Карелін

Цифрова трансформація – це динамічний та сталий процес розвитку суспільства і держави за допомогою цифрових технологій. Динамічний, адже технології постійно розвиваються, сталий, адже розроблені продукти мають жити «своїм» життям навіть після зміни керівництва міста чи політиків. На цьому наголосив під час марафону «Цифрова громада: досвід України» Сергій Карелін, координатор компоненту «Е-Демократія» Програми EGAP.

Перш за все, для цифрової трансформації міста важливими є інституційна спроможність та наявність відповідальної особи (драйвера змін).

Інституційна спроможність – це нормативно-правові документи, які врегульовують питання цифровізації, це стратегії, концепції  програми. Сергій Карелін акцентує на важливості обговорювати стратегічні документи із мешканцями, орієнтуватися першочергово на їх потребу. Варто комунікувати із громадою під час розробки документів. Такі консультації експерт мав нагоду відвідати у Вінниці під час розробки Стратегії розвитку Вінниці до 2030, зокрема, щодо концепції партисипативної участі, вони проводилися кілька разів для різних цільових аудиторій – представників бізнесу, громадських організацій, активних містян.

«Розвиток держави, розвиток громади зараз залежить від технологій. Якщо технологій не запроваджувати, то ми залишаємося у кам’яному віці. Люди голосують ногами, бо їм хочеться жити там, де їм це комфортніше. Вони будуть шукати міста, де вони можуть реалізувати себе», – Сергій Карелін.

Також важливою для цифровізації є й відповідна інфраструктура. Покриття інтернетом міських громад не є складним завданням. Проте багато міських громад приєднали до себе інші населені пункти, тож мають виклик забезпечити і їх відповідною інфраструктурою для цифровізації, адже темпи розвитку міст трохи більші. Для цього держава надала субвенцію на розвиток інфраструктури – покриття території громад інтернетом.

Наступний компонент розвитку цифровізації – забезпечення кібербезпеки громади. Часто до цього ставляться поверхнево, адже тільки вчаться користуватися технологіями.

Цифрова грамотність – ще один важливий елемент цифрової трансформації. При цьому цифрова грамотність необхідна як для працівників органу місцевого самоврядування, так і для мешканців. Для навчання можна використовувати державний портал Дія. Цифрова освіта. Добре було б, аби таке навчання було системним, для працівників міськради запроваджувалися персональні плани розвитку у цьому напрямку. Серед мешканців варто постійно популяризувати цифрову освіту різними способами, наприклад, за допомогою соціальної реклами.

Сергій Карелін, зазначає, що у громадах є чимало муніципальних послуг, які надаються владою. Щоб зменшити навантаження на ЦНАПи варто проаналізувати, які саме послуги надає міська рада, чи всі послуги потрібні, чи нема анахронізмів – наприклад, коли береш довідку, щоб отримати іншу довідку. Після цього, за потреби, перепроектувати ці процеси, скасувати давні рішення міськради, якими затверджене надання органом влади цих неактуальних послуг.

Також необхідним для кожної громади є залучення людей до процесу прийняття рішень органом місцевого самоврядування за допомогою інструментів електронної демократії – петицій, консультацій чи громадського бюджету. Особливої популярності в Україні наразі набирає шкільний громадський бюджет.

«Чим корисні інструменти електронної демократії? Якщо послугою є-малятко Ви скористаєтеся рівно стільки разів, скільки у Вас народиться дитина, то інструментами електронної демократії Ви можете користуватися кожного дня. І постійне тренування навичок комунікувати з владою приводить до кращих результатів», – зазначає Сергій Карелін.

Експерт наголошує, що влада має розуміти, що участь мешканців – один із найважливіших компонентів для розбудови довіри. Якщо влада не комунікує із громадянами, то завтра розвитку громади не буде.

Детальніше про важливі компоненти цифрової трансформації міста, які виокремив Сергій Карелін можна дізнатися тут.

Переглянути онлайн-марафон «Цифрова громада: досвід України» повністю можна тут.

Цей матеріал підготовлено Радою Реформ Рівного разом із Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.