Вже більше року в Україні діють зміни до Закону України “Про запобігання корупції” щодо захисту прав викривачів, зокрема - щодо посилення гарантій у трудовій сфері.

Але враховуючи нові законодавчі ініціативи, їх реалізація під великим питанням.

Мова йде про законопроект № 5371, що був розроблений громадською організацією “Офіс простих рішень та результатів”, яку очолює Міхеіл Саакашвілі. Даний законопроект може кардинально змінити трудові відносини в Україні та позбавити працівників, що працюють на підприємствах з чисельністю працівників до 250 осіб, базових трудових прав.

В презентаціях законопроекту № 5371 розробники окремо наголошували на тому, що ця ініціатива покликана, зокрема, подолати корупцію. Втім, не можна погодитися з розробниками проекту, адже саме трудові права повсякчас виступають легальною гарантією для ефективної антикорупційної роботи, а “лібералізація” трудового законодавства у запропонованому ключі підірве ефективні антикорупційні активності на підприємствах України.

Перший ризик, з яким завжди стикаються викривачі - це загроза втратити роботу, а отже дискурс антикорупційної боротьби в цьому аспекті зміщується перш за все в царину трудових прав та їх ефективного захисту.

Президентський проект закону № 1010, що впроваджував нові гарантії для викривачів був визначений як невідкладний та ухвалений Верховною Радою, але законопроект №5371 повністю перекреслить позитивні нововведення для осіб, що викривають корупцію.

Саме нова стаття 53-4 Закону України “Про запобігання корупції” мала стати вагомим інструментом захисту для викривачів, які постійно стикаються з порушеннями трудових прав.

Проект Закону № 5371 повністю нівелює норми, які вказані у ст.53-4: заборона відмовляти викривачу у прийнятті на роботу, укладенні чи продовженні трудового договору (контракту); звільнення чи примусу до звільнення; притягнення до дисциплінарної відповідальності; застосування інших негативних заходів впливу з боку роботодавця.

Право роботодавця розірвати трудовий договір в одноосібному порядку без пояснення причин, що пропонується законопроектом, дозволить швидко позбутися викривача, незважаючи на всі гарантії, які передбачені для нього законодавством про запобігання корупції.

Крім того, законопроектом № 5371 пропонується розірвання трудового договору з членом профспілки без згоди на це виборного органу відповідної профспілкової організації. Значну частину викриття корупції здійснюють саме лідери та активісти професійних спілок і запропоновані зміни позбавлять їх законних механізмів захисту. Крім того, згідно зі ст. 1 Конвенції МОП № 135 представники працівників на підприємстві користуються ефективним захистом від будь-якої дії, яка може завдати їм шкоди, включаючи звільнення, що грунтується на їхньому статусі чи на їхній діяльності як представників працівників, чи на їхньому членстві у профспілці або на їхній участі в профспілковій діяльності, в тій мірі, в якій вони діють відповідно до чинного законодавства чи колективних договорів або інших спільно погоджених умов.

Запропонована законопроектом можливість укладати строкові трудові договори без жодних обмежень також не буде стимулювати працівників до викриття корупції, адже ризик непродовження договору буде стримуючим фактором у антикорупційній діяльності. Дана новація, окрім того, що вона порушує принципи Конвенції МОП № 158, буде мати катастрофічний вплив в плані мотивування особи викривати корупцію - якщо працівник буде “на гачку” короткострокового трудового договору і усвідомлювати, що наступного місяця можуть не продовжити договір на цілком законних умовах, це зведе нанівець будь-які спроби формування в Україні культури викриття корупції та ефективної протидії їй.

Левову частку викриття корупції здійснюють саме наймані працівники, яким стало відомо про певні корупційні дії керівництва - чи то в державних установах, чи у підприємствах та організаціях. Викривачі просувають культуру відкритості, прозорості та підзвітності на робочому місці, таким чином сприяючи конкурентоздатності компаній та попереджуючи значні потенційні збитки. Варто пам’ятати, що викривачі зазвичай діють в інтересах суспільства завдяки своїй публічній позиції щодо порушень закону, незаконного збагачення або перевищення повноважень роботодавців, чиновників або будь-яких осіб, наділених владою. І саме рядові працівники мають доступ до інформації про корупцію в організації чи на підприємстві приватного або ж державного сектору.

Забезпечення законодавчого захисту викривачів корупції є одним із кроків гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. Так, зокрема, в нещодавно прийнятому документі Європарламенту щодо захисту осіб, які заявляють про порушення норм Європейського Союзу, окремий акцент приділяється захисту трудовим правам таких осіб. Оскільки за поясненнями розробників документа, працівники приватних чи державних компаній, часто є першими, хто дізнається про корупцію та інші незаконні схеми, і, відповідно, вони повинні мати всі необхідні інструменти для того, щоб повідомити відповідні органи про корупцію, а також достатньо гарантій для того, щоб не бути звільненими.

Згідно з результатами опитувань, проведеними Єврокомісією в ході публічних слухань щодо захисту викривачів корупції, 85% працівників бояться викривати корупцію або розголошувати відому їм інформацію через страх упередженого ставлення з боку роботодавця, а також втрату роботи. Тому, нові правила ЄС передбачають ряд пропозицій щодо захисту робочого місця викривачам, введення тимчасових заходів, виплату компенсації.

На сьогодні чинне трудове законодавство є доволі прогресивним в розрізі захисту прав найманих працівників, втім для більш ефективного використання можливостей викриття корупції воно потребує змін, спрямованих на формування ще більшої охоронної ролі трудового права. Іншою проблемою на шляху забезпечення гідного захисту трудових прав викривачів є формування дієвої інституційної спроможності до охорони та захисту даних прав - реформування судів та посилення державного контролю у сфері праці.

Таким чином, очевидним фактом є те, що забезпечення належного функціонування трудового права як запобіжника у справі первинного захисту викривачів корупції від неправомірних дій чиновників чи керівників підприємства є підвалиною провадження ефективних антикорупційних реформ в Україні та подолання корупції як такої.

Ухвалення проекту закону № 5371 є неприйнятним через те, що він позбавляє викривачів будь-яких ефективних механізмів захисту їх прав на робочому місці та може мати катастрофічні наслідки для антикорупційної діяльності в Україні.

Юристи ГО “Трудові ініціативи” Інна Кудінська та Георгій Сандул