Вам необхідно бути тими змінами,
які ви хочете бачити у світі.
Махатма Ганді
Сьогодні, як ніколи, батьки стурбовані забезпеченням безпеки у школі. Інформаційний простір став більш насиченим історіями про насильство та булінг, що трапляється у школах. Не те, щоб цього не відбувалося ніколи раніше, але сучасні інтернет-технології допомогли заговорити про такі випадки голосно і системно. Проте чи справді встановлення відеонагляду у класах, додаткова охорона або суворіший контроль та покарання з боку педагогів зможуть забезпечити безпеку у школі? В чому взагалі полягає “безпечне” середовище і що в себе включає?
Насправді, завдяки атибулінговим кампаніям, суспільство нарешті дізналося, що насильство буває не тільки фізичним, але й психологічним. І психологічно “некомфортне” середовище створюється не лише прямими образами, але й поведінковими патернами, які навмисно або ненавмисно виключають певні групи з навчального процесу чи позбавляють їх простору для вільного висловлювання, тим самим перешкоджаючи розбудові здорових взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Тож як зробити шкільне середовище комфортним і безпечним? Що потрібно, щоб педагоги були вмотивованими, учні – свідомими й задоволеними, шкільна адміністрація – ефективною, а батьки спокійними? Чи існують інструменти для попередження булінгу та мирного вирішення конфліктів у школі? Ці та багато інших важливих питань були обговорені в кінці січня на всеукраїнській онлайн-конференції “Мирна школа у новій реальності: як трансформуватися вслід за світом?”, учасниками якої стали педагоги, практичні психологи, представники шкільних адміністрацій, батьки та школярі з різних куточків України, а спікерами виступили українські та іноземні експерти.
“Відновний підхід у школах це не “інша” стратегія управління і корегування поведінки, а підхід, який приносить користь, приносить покращення та підтримку у навчанні”, - підкреслив у своєму виступі Енді Вільямс, консультант з відновних практик, ексзаступник директора Monmouth Comprehensive School (UK).
Відновні практики, або відновна педагогіка може здатись якимось новітнім підходом, проте це зовсім не “відкриття Америки”. Відновний підхід вже доволі давно використовується в багатьох країнах світу, в тому числі задля вирішення проблем у шкільному середовищі. Перш за все, відновність підходу полягає у створенні безпечного та інклюзивного середовища для навчання, коли всі учасники процесу хочуть повертатися до школи. І це зовсім не означає, що в такому колективі зникають конфлікти. авпаки, педагоги, діти та батьки знають, що конфлікт - це нормально і головне вміти шукати конструктивний вихід з нього. Саме з цією метою, в 10 пілотних українських школах у 2019 році був започаткований проєкт “Мирна школа”.
Доктор Белінда Гопкінс, директорка організації «Трансформуючи конфлікт» (UK) та авторка моделі “Відновна школа”, яка лягла в основу українського проєкту, пояснює, що важливо на власному прикладі показувати школярам, як варто поводитися: “Молодь звертає увагу, в першу чергу, не на те, що ми кажемо, а на те, що ми робимо. Це саме наша відповідальність - дорослих, шкіл. и маємо робити і говорити те, що може сприяти змінам на краще. Ми повинні бути цілісними, ми повинні бути автентичними для того, щоб ці зміни вкоренилися. Кожен може долучитися до змін на краще і треба починати з себе”.
В рамках проєкту учасники освітнього процесу навчаються таким ключовим компетенціям як конструктивне вирішення конфліктів, побудова та підтримка стосунків, чутливість до багатоманіття та недискримінація, а також саморефлексія та життєстійкість. Також учасники дізнаються про те, як можливо змінити певні форми уроку, батьківських зборів чи педагогічних рад таким чином, щоб цей процес став легшим та приємнішим. Головними “агентами змін” стають педагоги та учні, хоча, разом з тим, цей процес неможливо уявити без адміністрації та батьків - тому співпраця всіх учасників освітнього середовища є головним ключем до успіху. Як наслідок, позитивні зміни торкаються кожного, зачіпаючи не тільки професійну сферу, а й особистість в цілому:
“Головною складовою нашої роботи є відновлення, коли ми знову відкриваємо людяність в нашій взаємодії між дорослими, між дітьми, між дітьми та дорослими, а також у самому суспільстві. Саме елемент людяності є ключовим”, - підсумовує доктор Теренс Бевінгтон, директор організації з вирішення конфліктів та відновних практик Conexus Conflict Consultancy and The Restorative Lab (UK).
Проєкт “Мирна школа” в Україні тільки починає свій шлях. Перші результати та досвід учасників доводить, що зміни не будуть швидкими, але вони непомітно створюють іншу якість життя та атмосферу в школі. Адже Мирна школа - територія турботи та безпеки, де хочеться навчатись.
Дізнатися більше про проєкт та умови участі, реальні історії українських шкіл та перші результати впровадження моделі “Мирна школа” можна, переглянувши записи трансляцій панельних дискусій та майстер- класу в рамках онлайн-конференції за посиланням на сайті: http://safeschools.com.ua/konferentsiia
З метою співпраці пишіть організаторам у формі зворотного зв’язку на сайті чи на Facebook сторінку Інституту миру та порозуміння - зробимо наші школи кращими разом!
Довідково: Проєкт “Мирна школа” має статус освітнього експерименту всеукраїнського рівня відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1368 від 1 листопада 2019 року. Мирна школа підтримується урядом Німеччини через Програмний офіс Форуму громадянської служби миру в Україні (forumZFD), Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та реалізується разом з ГО «Інститут миру і порозуміння», Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи НАПН України та ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”.
Коментарі