Чи є українське законодавство у сфері реєстраційних процедур для ОГС досконалим чи, можливо, потребує змін? Чи дійсно у цій сфері існують системні зловживання? Наскільки доступними та відкритими для співпраці є органи юстиції, які вчиняють реєстраційні дії для ОГС? Відповіді на ці питання і не тільки містяться у дослідженні “Практика і законодавчі проблеми у сфері реєстрації громадських об’єднань у 2018-2019 роках”, презентація якого відбулася у четвер, 10 грудня. До заходу приєдналися представники Міністерства юстиції та організацій громадянського суспільства України.

Як повідомив під час презентації автор дослідження, консультант Українського незалежного центру політичних досліджень із питань законодавства для ОГС Олег Лапін, ініціативні групи та організації громадянського суспільства постійно стикаються із проблемами під час вчинення реєстраційних дій, не дивлячись на те, що українське законодавство у цій сфері є досить прогресивним. Відтак, при проведенні дослідження експерт ставив перед собою ціль чітко визначити найпоширеніші проблеми цього напрямку та, сформувавши ряд рекомендацій, запропонувати способи їх вирішення. Для цього до Міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції було надіслано запити на отримання публічної інформації, відбулась персональна комунікація з державними реєстраторами та було проведено опитування  представників ОГС та ініціативних груп.

“За 2018-2019 рр. підрозділи Міністерства юстиції отримали 22 346 звернень щодо вчинення реєстраційних дій. При цьому 3837 таких звернень отримало у відповідь відмову. Це понад 17%. Тобто майже на кожне п’яте звернення ініціативної групи або представників діючого громадського об’єднання державний реєстратор відмовляє у вчиненні реєстраційної дії”, - повідомив Олег Лапін.

Серед найпоширеніших причин відмов у державній реєстрації можна відзначити невідповідність назви юридичної особи вимогам закону, подання документів не уповноваженою на це особою, невідповідність поданих документів статуту чи навіть розбіжність відомостей у документах та у заяві, поданій на реєстрацію. 

Під час презентації учасники також обговорили висвітлені у дослідженні проблеми та недоліки законодавства у сфері державної реєстрації, говорили про оскарження рішень та дій державних реєстраторів і не лише.

“Як показує проведене опитування, 75% наших респондентів задоволені якістю вчинення реєстраційних дій. Водночас, представники громадських організацій звертають увагу на ряд проблем, із якими зіштовхуються при співпраці з держєстратором”, - пояснює Олег Лапін. - “Це, до прикладу, не надто зручний сервіс Онлайн будинку юстиції, не актуальні зразки документів та відсутність інструкції на сайті Мін’юсту, недосконалий механізм отримання статусу неприбутковості, недостатня кваліфікації окремих державних реєстраторів”. 

Разом із тим, дослідження вказує також на недоліки законодавства у сфері державної реєстрації, про які говорять безпосередньо представниками міжрегіональних управлінь юстиції. Серед них, до прикладу, питання кінцевих бенефіціарних власників для неприбуткових громадських об’єднань. Або ж недоліки в роботі оновленого ЄДР

“Ми знаємо цю проблему і насправді також страждаємо від того, що відбуваєтсья з державними реєстрами”, - зауважила під час дискусії заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольга Оніщук. - “Як людина, яка несе відповідальність за цю сферу, можу сказати, чому так відбувається. Перш за все, тому що ми постійно доопрацьовуємо державні реєстри. Якщо ми не будемо цього робити, ми стоятимемо на місці. Реєстри доопрацьовуються в тому числі під час робочого часу. На жаль, від цього страждають  і державні реєстратори, і Міністерство юстиції, і, звичайно, громадяни. Зараз ситуація з новим ЄДР покращується, щодня відбуваються якісь оновлення, більша частина недоліків, виявлених при запуску, усунена. Але залишається частина проблем, які наразі доопрацьовуються. По суті, наші розробники працюють  над удосконаленням реєстру 24 на 7. Ми дуже сподіваємось, що найближчим часом, буквально ще декілька місяців, і ситуація значно покращиться”. 

Представники Міністерства юстиції також детальніше зупинилися як на поточному стані справ у сфері реєстраційних процедур для ГО, так і коротко окреслили найближчі плани по вдосконаленню цього напрямку.

“2021 рік буде для нас ключовим у тому, що ми повинні будемо забезпечити надання наших послуг у всіх ЦНАПах, які будуть створюватися на території областей. Ми повинні охопити наданням послуг всі адміністративно-територіальні одиниці для зручності заявників”, - зазначив під час дискусії В’ячеслав Хардіков, заступник директора Департаменту – начальник Управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту нотаріату та державної реєстрації. За словами Хардікова, громадському сектору також варто очікувати на розширення спектру електронних сервісів.

Анатолій Лещенко, заступник директора Департаменту – начальник Управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації Департаменту приватного права, повідомив учасників дискусії про прийдешні законодавчі зміни для громадських об’єднань, які ініціює Міністерство юстиції:

“Нашою ціллю є удосконалення законодавства у сфері громадських об’єднань. Ми бачимо ту проблематику, яка на сьогоднішній день є, і, дивлячись на діючий закон, бачимо, що в ньому залишилось багато пострадянських речей. Дуже багато речей, які  держава не має контролювати. Має лише забезпечити нормальне життєздатне середовище”

Серед озвучених Анатолієм Лещенко змін: переведення реєстраційних дій для ОГС в електронний вигляд, зменшення адміністративних зборів для ГО, які перейдуть на модельний статут, відмова від необхідності реєстрації ГО без статусу юридичної особи, перегляд процесу набуття статусу всеукраїнського ГО та способів використання такого статусу і не лише. 

Відтак під час презентації були озвучені й основні рекомендації для удосконалення сфери реєстраційних процедур для ОГС. Так, автор дослідження Олег Лапін звернув увагу на необхідність запровадити систематичні навчання для державних реєстраторів, затвердити модельний статут громадської організації, запровадити на порталі «Дія» онлайн послуги з реєстраційних процедур для ОГС, доопрацювати програмне забезпечення послуги з державної реєстрації ГО на Онлайн будинку юстиції, внести зміни до законів “Про громадські об’єднання” та “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, тощо. 

“Ми бачимо суттєвий потенціал для покращення умов і загалом середовища по вчиненню реєстраційних процедур для ОГС в Україні. Важливо, що усі сторони цього процесу - як самі організації, так і Міністерство юстиції, відкриті до діалогу та співпраці у цьому напрямку. Тому, переконаний, надалі на нас чекає не тільки чимало роботи, але й реальні результати, котрі дозволять зробити сектор відкритішим, комфортнішим, а самі організації громадянського суспільства більш спроможними та самозарадними”, - підсумував керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба. 

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). ІСАР Єднання несе повну відповідальність за зміст, який може не відображати поглядів АМР США або Уряду Сполучених Штатів Америки