У 2014-2020 рр. цілим рядом поважних міжнародних організацій було видано деякі програмні документи (декларації, резолюції тощо), які закликають, рекомендують, наголошують на необхідності розвитку паліативної та хоспісної допомоги – комплексної допомоги громадянам, які зіткнулися з таким тяжким викликом, яким є невиліковне захворювання. Така допомога надається пацієнтам і їх сім’ям, рідним, близьким.

Резолюція найвищого керівного органу ВООЗ – Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я WHA67.19 (2014) «Посилюючи паліативну допомогу в якості компоненту комплексної допомоги, що надається протягом життя»,закликає всі держави здійснювати заходи щодо розвитку паліативної допомоги. Паліативна допомога, між іншим, має ставати інтегральним компонентом навчання для фахівців професій, пов’язаних з доглядом і підтримкою інших.

Резолюція ООН «Політична декларація щодо ВІЛ і СНІД: Заходи для посилення боротьби з ВІЛ і зупинення епідемії СНІД до 2030 р.» (2016) не згадує власне паліативну та хоспісну допомогу. Проте вона досить детально визначає комплексну стратегію подолання ВІЛ / СНІД і може бути орієнтиром для удосконалення політики в сфері допомоги паліативним пацієнтам, які можуть мати СНІД.

Резолюція Європарламенту щодо соціальних прав (2016/2095(INI)), прийнята та опублікована у 2016 р., визнає, що доступ до довготривалої підтримки осіб з інвалідністю та людей похилого віку в Європі є обмеженим. Резолюція фокусується на захисті прав найманих працівників і покращенні соціальної політики у цій сфері.

Офіційна позиція Міжнародної Асоціації хоспісної і паліативної допомоги щодо евтаназії та самогубства за допомогою лікаря (Physician-Assisted Suicide) (2016). Згідно неї, питання про легалізацію евтаназії чи подібних практик у будь-якій країні можливе лише після вирішення  питання повного доступу громадян до послуг паліативної допомоги та відповідних медикаментів, в тому числі і до знеболювальних. Заклади паліативної допомоги не повинні нести відповідальність за провадження евтаназії та самогубства.

Монтевідеоська дорожня карта ВООЗ на 2018-2030 рр. щодо неінфекційних захворювань (2017) наголошує: «тяжко завойовані економічні досягнення можуть зникнути, якщо доступ до … паліативної допомоги буде обмеженим». Саме тому документ закликає установи, які входять до структури ООН та інші глобальні інституції посилити підтримку урядам у їх намаганнях розвивати та впроваджувати … паліативну допомогу».

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН щодо впровадження результатів обговорень на Світовому саміті щодо соціального розвитку та на 24-й спеціальній сесії Генеральної асамблеї (2017) фокусується на базових питаннях сталого соціального розвитку, які мають безпосередній вплив на розвиток паліативної та хоспісної допомоги. Зокрема, це викоріненні бідності; належних умовах праці; соціальній інтеграції; соціальній нерівності в суспільстві; міжнародній співпраці.

Однією з Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи 2104 (2017) «Права людей похилого віку та комплексна допомога для них» (2017) є залучення організацій громадянського суспільства до забезпечення виконання цієї та інших аналогічних рекомендацій. Людям похилого віку дуже потрібна паліативна допомога.

Рішення Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я «Профілактика та контроль за поширенням раку у контексті інтегрованого підходу» (2017) закликає уряди розвивати та впроваджувати протоколи лікування дитячого та дорослого населення, засновані на принципах доказової медицини у сферу паліативної допомоги. Також рекомендується впроваджувати знеболення і загалом паліативну допомогу, на виконання вище згадуваної резолюції Асамблеї WHA67.19 (2014). Одне з рішень 17-ї сесії стосується посилення співпраці між державою і неурядовими, між іншим, пацієнтськими, організаціями.

Астанаська альтернативна заява організацій громадянського суспільства щодо первинної ланки медичної допомоги (2018) визнає, що паліативна допомога є одним із важливих компонентів первинної медичної допомоги.

Резолюція ВООЗ «COVID-19 Response» (2020) закликає забезпечувати «доступ до … паліативної допомоги, пов’язаної з COVID-19, звертаючи особливу увагу на осіб з погіршеним здоров’ям, осіб похилого віку, …медичних працівників тощо».

Отже, аналіз основних програмних документів (декларацій, резолюцій тощо) ВООЗ, ООН, ПАРЕ, ЕС, РЄ, прийнятих і опублікованих у 2014-2020 рр. виявив, що питання розвитку паліативної та хоспісної допомоги пацієнтам займає в них чільне місце. Цей вид допомоги людям має стати частиною політики держави у сфері охорони здоров’я та соціального захисту.