Наукові та науково-технічні ради у об’єктах природно-заповідного фонду. Камінь спотикання чи можливості для розвитку.

Шутяк С.В., провідний юрисконсульт МБО “Екологія-Право-Людина”

Матеріал готувався для підготовки консультації НПП “Північне Поділля”.[1]

Усі країни, і Україна не виняток, створюють природно-заповідний фонд (ПЗФ) на ділянках суші і водного простору, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Завданням таких територій є збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них. 

Те що ПЗФ це території, які підлягають суворішій охороні залежно від мети створення, зрозуміло всім. Проте, в чому полягає наукова діяльність ПЗФ залишається досі не вирішеною проблемою.

Що ж таке наукова та науково-технічна проблема?

Як свідчить ст. 42 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” для вирішення наукових і науково-технічних проблем у природних заповідниках, біосферних заповідниках, національних природних парках, ботанічних садах створюються наукові або науково-технічні ради, до складу яких включаються провідні науковці та фахівці. 

Науков проблему дуже часто називають “усвідомленим не знанням”.[2] Іншими словами усвідомлення та чітке формулювання питань на які потрібно надати відповідь. Для об’єктів природно-заповідного фонду важливими науковими проблемами є визначення умов охорони природних об’єктів, їхнє дослідження, зокрема, станом на сьогодні у контексті адаптації до зміни клімату. Відповіді на наукові проблеми шукають як працівники адміністрацій ПЗФ, так і науковці наукових навчальних закладів та члени наукових та науково-технічних рад при ПЗФ. На відміну від наукової проблеми, яка є теоретичним пошуком рішень, науково-технічна проблема – передбачає практичне рішення проблеми.[3]

Наукова та науково-технічна діяльність у межах територій природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення та використання природних ресурсів та найбільш цінних об’єктів, для забезпечення збереження, охорони та відтворення природних комплексів та об’єктів, особливо рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України та міжнародних Червоних списків, дослідження та збереження історико-культурних цінностей тощо. А отже, затвердження проекту землеустрою не є єдиним завданням цих рад. Що підтверджується і законом, де серед основних напрямків наукової та науково-технічної діяльності установ ПЗФ не має розробки та затвердження проектну організації території ПЗФ.

Як визначається склад наукової та науково-технічної рад, формуються їхні завдання?

Наукові (вчені) або науково-технічні ради установ ПЗФ (далі - Рада) створюються для вирішення наукових проблем установ ПЗФ. Рада є колегіальним дорадчим органом.

До складу Ради можуть включатися керівники та працівники підрозділів установ ПЗФ, наукових та освітніх установ, органів державної влади, представники органів місцевого самоврядування, земле- та природокористувачів, громадськості за їх згодою. 

Головою Ради є керівник установи ПЗФ або його заступник. Голова Ради призначає двох заступників та секретаря Ради. Перший заступник представляє установу ПЗФ, другий - наукового куратора. Обов’язки голови в разі відсутності керівника установи ПЗФ виконує один із його заступників. Склад та положення про Раду затверджуються органом, до сфери управління якого належить установа ПЗФ. Схема 1 Структура наукової ради ПЗФ.

Таким чином, зміна керівника ПЗФ автоматично приводить до зміни складу Ради. Адже міняється голова, заступники, та інші члені ради. 

Варто також відмітити, що серед повноважень ради не має повноважень про затвердження проекту організації території.

Хто такий науковим куратор установи ПЗФ?

Науковий куратор у науковому світі – це той фахівець, який супроводжує новачка у світ науки. Чи можна говорити, що ПЗФ є постійними новачками? Звісно ні. 

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» теж не містить такого поняття як науковий куратора. 

Положення про наукову діяльність у ПЗФ визначає, що куратором ПЗФ може бути науково-дослідна установа чи вищий навчальний заклад, що знаходяться в регіоні розташування установи ПЗФ, або ті з них, які є близькими за науковим профілем і мають значний досвід та традиції проведення досліджень на територіях цієї установи ПЗФ. 

Проте, відповідно до закону про природно-заповідний фонд - координацію наукових досліджень на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України здійснює Національна академія наук України разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.[4] Так само як визначення основних напрямків наукових досліджень на територіях ПЗФ з урахуванням програм і планів науково-дослідних робіт, які затверджуються Національною академією наук України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Тому питання наукового куратора ПЗФ повинна бути переглянутою, адже закон говорить про координацію наукових досліджень, що є більш постійним та систематичним процесом, ніж просто кураторство, а також, відповідно до закону може здійснюватися установами, які знаходиться у структурі НАНУ.

Проект організації території ПЗФ. Його роль. Коли від проєкту можна відступити.

Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об’єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. Цей режим прописується у проекті організації території відповідного об’єкта природно-заповідного фонду. (надалі-Проект).Проект визначає та обґрунтовує заходи щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об’єктів, які передбачається здійснити протягом п’яти років, а також стратегії розвитку об’єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється.

Проект розробляється відповідно до Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 06.07.2005 № 245.[5] Проект організації території розробляється на всю територію парку. Технічне завдання на розроблення Проекту організації території готується відповідно до положення про парк, цього Положення, природних особливостей парку, пріоритетів розвитку соціально-економічної сфери, погоджується Мінприроди України і затверджується підприємством, установою, організацією, у віданні якого (якої) перебуває парк.

Розроблення Проекту організації території організація-розробник (далі - виконавець) здійснює у співпраці зі спеціальною адміністрацією парку, представниками його науково-технічної ради та представниками заінтересованих сторін.

Після виконання однієї чи кількох стадій, але не менше двох разів протягом розроблення Проекту організації території, у тому числі після його завершення, виконавець організовує виробничі наради за участю представників спеціальної адміністрації парку, його науково-технічної ради, заінтересованих сторін, на яких здійснює короткий огляд проведеної роботи, досягнутих результатів, схвалення планів подальшої роботи.

Засідання виробничих нарад оформлюються протоколом.

Фінальна версія Проекту організації території розглядається науково-технічною радою парку, підприємством, установою, організацією, у віданні якого (якої) перебуває парк, і подається на затвердження в електронному вигляді та у двох примірниках у паперовому вигляді Мінприроди України. Тобто рада не затверджує Проект, а лише його розглядає на предмет відповідності положенню про парк, науковим розробкам, можливості дотримання режиму тощо. 

Слід наголосити, що Рада або бюро Ради в разі нагальної потреби приймає рішення щодо проведення на території установи ПЗФ заходів, спрямованих на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, що не передбачені проектом організації її території. 

Як здійснюються інші наукові дослідження в межах ПЗФ

Для здійснення наукової та науково-технічної діяльності у складі адміністрацій установ ПЗФ створюються відповідні наукові підрозділи: відділи, сектори, лабораторії тощо.

Наукові дослідження на території установи ПЗФ можуть здійснюватися іншими науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами, науковими центрами, громадськими науковими організаціями (далі - наукові організації) в межах співпраці та виконання спільних з установою ПЗФ програм і планів науково-дослідних робіт та/або погоджених з установами ПЗФ і їх науковими (вченими) або науково-технічними радами програм і планів науково-дослідних робіт. Проведення науковими організаціями науково-дослідних робіт на території установ ПЗФ передбачає подання відповідних звітів про результати досліджень до установи ПЗФ, які включаються до літописів природи, та поточних звітів установ ПЗФ.

Висновок. Наукові та науково-технічні ради ПЗФ не призначаються довічно. Новий керівник може змінити склад ради запропонувавши нових заступників та інших членів ради. Оскільки Рада колегіальні органи на склад якої впливає результат роботи на підставі щорічного аналітичного звіту, керівник, може раз на рік змінювати склад ради. Міністерство затверджує склад ради у довільний спосіб, оскільки інший не визначений законом, після подачі його керівником ПЗФ. Науково технічна рада не затверджує проектів організації територій ПЗФ. Потрібно говорити не про науково куратора ПЗФ, а налагоджувати координацію наукової діяльності в межах ПЗФ через установи НАНУ.