Державні органи відкривають все більше даних, на основі яких створюють нові сервісів. Не останню роль у цьому процесі відіграють активісти та громадські організації. Кабінет Міністрів України оголосив 2020-й роком діджиталізації. Частина амбітного плану стосується використання відкритих даних для вдосконалення управління та розвитку електронних послуг.

«Якщо розробкою ІТ-рішень займається недержавний сектор, вони, як правило, успішніші та більш клієнтоорієнтовані. В Україні зараз є проблеми з якісною державною статистикою та якісними реєстрами», – розповів голова Центру розвитку інновацій Сергій Лобойко.

Дані міст: розбудова спільноти у невеликих містах/громадах

Ініціатива «Дані міст» реалізується фондом TechSoup та Ресурсним центром ГУРТ за підтримки NED. Цільовою аудиторією проекту є громадські організації та ентузіасти сучасних технологій, завдяки яким суспільство може впливати на якість державного управління.

«Далекого 2015 року до TechSoup звернулися українські активісти з проханням допомогти в адаптації проекту з відкритих даних, який ми реалізували у Варшаві. В результаті проекту створили портал відкритих даних міста, що стало імпульсом для розбудови спільноти навколо цієї теми. Коли ми почали працювати в Україні, то, сповнені ентузіазму, організували загальноукраїнський конкурс соціально корисних стартапів, але швидко зрозуміли, що в країні бракує відкритих даних. Ситуація виглядала ще гірше у малих та середніх містах. Тоді ми сфокусувалися на підтримці місцевих активістів у напрацюванні критичної маси відкритих даних, яка була необхідна для ефективного впровадження цифрових технологій», – прокоментував координатор ініціативи «Дані міст» Недім Усеінов.

На сьогодні до спільноти ініціативи «Дані міст» належить більше 35 міст та громад. «Протягом трьох років ми навчили понад 500 осіб зі всієї України принципам роботи з відкритими даними, супроводжуючи це практичними діями та створенням цифрових сервісів і порталів. На нашому рахунку 12 аудитів даних, п’ять створених порталів відкритих даних, декілька онлайн-сервісів, а також аналітичні й методичні публікації», – додав Недім Усейнов.

E-Community: електронні послуги в об’єднаних територіальних громадах

Центр розвитку інновацій за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» реалізував Проект «Е-рішення для громад». Його метою є подолання проблеми неякісних і неповних даних на місцях для прийняття ефективних управлінських рішень на основі аналізу даних із використанням ІТ.

«Проект надає хмарні рішення для громад, які є одночасно користувачами платформи та постачальниками даних. До наших сервісів можуть долучатися інші громади та користуватися органи центральної влади. Ми зробили експеримент і відкрили доступ до нашого адресного реєстру. МВС вже інтегрувало його до Єдиної інформаційної системи. Це показовий кейс, як один інструмент, але правильно організований, починає використовуватися в різних сферах», - підкреслив Голова Центру розвитку інновацій Сергій Лобойко. 

Для забезпечення сталого розвитку, фінансової спроможності та надання якісних послуг жителям громади є потреба в прийнятті ефективних та обґрунтованих управлінських рішень на основі даних про демографію, активи, бюджет та економіку громади.

«У чому успіх проекту «Е-рішення»? Тому що ми змінили підхід, запропонувавши долучити до процесу формування даних першоджерело. В країні є великий масив даних, який формується на мікрорівні. Всі центральні органи влади плодять свої реєстри, міста роблять свої. Ніхто не задумується, що якщо не змінити підхід, то в процесі діджиталізації країни це може спричинити значні проблеми. Якщо не навести лад у реєстрах, це призведе до незліченної кількості юридичних колізій. Запровадивши єдиний реєстр ОТГ, ми отримали точну інформацію щодо кожного міста, села та селища. Комплексне хмарне рішення фінансове доступне, швидко адаптується. Коли ми говоримо про відкриті дані, переважно це сприймається як інструмент моніторингу влади. Але насправді мета не в цьому, а в тому, щоб перейти на новий рівень управління на основі даних», – відзначив Сергій Лобойко.

Програма «Прозорі міста»: прозорість управління для сталого розвитку

Програму «Transparent cities/Прозорі міста» заснувала Transparency Україна у 2017 році. У рамках програми створено Рейтинг 100 найбільших міст для вимірювання прозорості управління.

В рамках програми міста не лише оцінюють, але й проводяться семінари в регіонах України для поширення кращих практик, а також партнерські обміни досвідом між держслужбовцями. Проект націлений насамперед на підвищення прозорості місцевої влади та встановлення нових стандартів в управлінні.

«Завдяки нашій співпраці з міськими радами рівень прозорості міст підвищився в середньому на 12%. 38 міських рад активно впроваджують рекомендації ТІ Україна та працюють над підвищення своїх позицій в Рейтингу. Щороку конкуренція міст зростає, адже завдяки своїй прозорості лідери Рейтингу отримують чимало вигод. В першу чергу, це прихід інвестицій, завдяки яким у міст з’являються можливості для розвитку. Ми порахували, що 1 бал зі 100 у нашому рейтингу дорівнює приблизно 200 тисяч гривень інвестицій. І тут чудовим прикладом є Маріупольська міська рада, якій завдяки підвищенню прозорості вдалося отримати понад 12,5 мільйонів євро на придбання громадського транспорту. Крім того, відкритість влади значно підвищує довіру громадян та ефективність роботи міської ради. Наприклад, завдяки оприлюдненню інформації кількість інформаційних запитів до міської ради Дрогобича зменшилась у 2,5 рази», – розповів проектний менеджер «Transparent cities/Прозорі міста» Анатолій Котов.

Матеріал опублікований в рамках Ініціативи «Дані міст», що реалізовується фондом TechSoup та Ресурсним центром ГУРТ за підтримки NED.