Наприкінці травня в Україні пролунали останні дзвоники. Навчальний рік, що завершився, став першим роком освітньої реформи – першокласники навчались за програмами «Нової української школи». Що саме змінилось і які враження про нову школу склались у батьків і вчителів, дізнавались наші експерти.

Самостійний першокласник

За даними міністерства освіти, понад 460 тисяч учнів перших класів стали «піонерами» реформи освіти. Уже рік вони відучились за абсолютно новими стандартами, які передбачають інтеграцію предметів та ігровий підхід до навчання. Кожен день для першокласників починається з ранкових зустрічей, на яких діти обговорюють певну тему, наприклад, якою була дорога до школи. Такі обговорення у колі однокласників розвивають соціальні навички дітей, вміння вислуховувати інших та не боятися висловити свою думку. Головна мета такого підходу – навчити учнів спілкуватися та мислити критично.

«У школі маємо не просто давати дитині вміння самореалізовуватися, а й справлятися зі складними проблемами, радіти життю, захищати своє емоційне здоров’я. Ми це починаємо з початкової школи», – зауважує міністр освіти Лілія Гриневич.

Психологи запевняють, що для шестирічних дітей природно навчатися через гру і зовсім неприродно сидіти 45 хвилин, не рухаючись та не розмовляючи. Завдяки новим стандартам початкової школи діти впродовж уроку кілька разів змінюють активності, наприклад, частину уроку слухають вчителя, потім обговорюють тему в групах, далі займаються самостійними проектами.

Батьки першокласників зізнаються, що спочатку критично ставились до навчання через гру, але впродовж року побачили переваги.

«Мені дуже подобається підхід, коли дітей навчають пізнавати світ та самостійно працювати», – ділиться враженнями мама першокласника Олена.

Зміна навчального процесу вимагає і нової системи оцінювання. Тепер у «першачків» немає щоденників, замість них вони мають учнівське портфоліо.

«У першому класі кожен вчитель створює для дитини папку – учнівське портфоліо. Його формують абсолютно по-різному, це залежить вже від вчителя. Наприклад, викладач може складати в це портфоліо роботи, які виконує дитина, аби було видно її ріст. Це робиться для того, щоб батьки, відкриваючи цю папку, бачили, що дитина вміла станом на початок року та на кінець року», – пояснює директор Львівського ліцею №66 Оксана Трущак.

Мобільність і свобода

Нова українська школа потребує нового освітнього простору. Задля його облаштування у 2018 році з державного бюджету виділили 1,3 млрд гривень. За ці гроші провели тренінги для вчителів, придбали мультимедійну техніку та одномісні парти для першокласників.

За словами освітян, головна перевага нових класів – це мобільність. З легкими одномісними партами можна хоч щодня пересаджувати дітей і змінювати розташування меблів у кімнаті. Отже, малечу простіше згуртовувати у групи та створювати інтерактивний простір.

За стандартами «Нової української школи» кожен клас має бути поділений на декілька зон. Серед них – творчі зони, де розміщені доробки малечі, природничі зони, де розташовані рослини, ігрові зони, зони тиші і читальні зони, де учні можуть сидіти на м’яких пуфах та проводити час за книжкою.

«Ми робимо класи зручними для учнів. Наприклад, зробили відкриті полички для дітей, де вони можуть залишати свої речі, бокси з конструкторами LEGO тощо. Чому саме відкриті полички, а не закриті шафи? Тому що так ми реалізовуємо правило «Повага. Довіра. Відповідальність». Тобто кожна дитина поважає свої речі, своє місце роботи й місце роботи іншого учня. Довіра полягає у тому, що ці полички є відкритими. І тут діє принцип: я не беру чужих речей – ніхто не бере моїх. Також у дітей з’являється і відповідальність, бо потрібно стежити за порядком на цих поличках», – розповіла вчителька Марія Кіндрат.

Самі освітяни зізнаються, що нові підручники та парти – це тільки елементи реформи. Найважче реформувати свідомість вчителів, адже вони звикли працювати по-старому. Через збільшення інтерактивної частини уроків у рази ускладнюється робота вчителя. Новий підхід вимагає більше часу на підготовку до уроку, зокрема, розробку навчальних матеріалів. Водночас з’являється більше викладацької свободи. Адже тепер учителям пропонують рамкову програму викладання предмета, а вчителі на її основі можуть створювати власний план уроків.

У 2019 році реформа нової української школи триватиме далі. Початкові класи отримають ще 1,2 мільярди гривень на обладнання і підвищення кваліфікації вчителів. Перший етап реформи освіти завершиться через три роки, коли всі класи початкової ланки (1-4 класи) почнуть вчитись за новими стандартами. Наступний етап реформи освіти розпочнеться 2022 року, коли торішні першокласники підуть у п’ятий клас.