ЕПЛ презентує аналіз видачі висновків з ОВД Житомирською ОДА.

Як Житомирська ОДА оцінює вплив на довкілля торфовидобутку?

22 березня 2019 року управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА видало три позитивні висновки з оцінки впливу на довкілля щодо видобутку торфу відразу на трьох родовищах в межах області - “Ямни”, “Плав-2” та “Граничне”.

На жаль, проведений ЕПЛ аналіз звітів ОВД, звітів про громадське обговорення та висновків з ОВД свідчить про суто формальний підхід до процедури ОВД як з боку суб’єкта господарювання, так і з боку чиновників Житомирської ОДА.

Фактично, працівники управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА просто “повірили” авторам звіту і сприйняли на віру всі їх бездоказові твердження.

Наприклад, вони вважають, що видобуток торфу не впливає негативно на зміну клімату (хоч ключова роль боліт в зупиненні зміни клімату є загальновідомими фактом).

Так само Житомирська ОДА згідна, що дослідження флори та фауни на ділянках , які підуть під торфовидобуток, проводити не обов’язково під час підготовки звіту. Хоча навіть по опису рослинності на ділянках та їх фото, можна зробити висновок про потенційну наявність там рідкісних видів флори та охоронюваних оселищ, про що і писалось в одному  з зауважень громадськості. Їх цілком задовільнить, якщо суб’єкт господарювання проведе дослідження флори та фауни на ділянці вже після отримання всіх дозволів і безпосередньо перед початком її знищення для видобутку торфу. І це при тому, що ще в червні минулого року чиновники ОДА рекомендували розробникам звіту такі дослідження провести під час підготовки звіту!

А всі суттєві зауваження громадськості щодо змісту та якості звіту були відхилені.

Смарагдова мережа

Більше того, щодо родовища “Ямни” управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА свідомо допустило дезінформацію, повідомивши розробників звіту, що територія планованої діяльності не входить до меж територій Смарагдової мережі! Хоча така інформація була наведена в звіті з ОВД і підтверджена відповідними картографічними матеріалами.

Дві області

Більше того, як виявилось, родовище Плав-2 знаходиться безпосередньо на межі Рівненської та Житомирської областей. І нижче по течії від планованого місця торфовидобутку, прямо на межі торфовища, в селі Кам’яне Рокитнянського району Рівненської області, нижче за течією, знаходиться ставок на річці Плав, в заплаві якої планується видобуток торфу. Очевидно, що видобуток торфу вплине на водність ставка, на якість води в ньому, на рівень ґрунтових вод. Проте, всупереч вимогам статті 5 Закону України “Оцінки впливу на довкілля”, Житомирська ОДА це не врахувала і не повідомила про це Мінприроди. Хоча в такому випадку процедуру ОВД повинно було б проводити Мінприроди, так як вплив від діяльності відчують обидві області – і Житомирська, і Рівненська. 

Громадське обговорення?

Під час громадського обговорення були надіслані письмові пропозиції від двох осіб (мешканців м. Київ та м. Острог) та відбулись громадські слухання.

Зокрема, щодо торфовища «Плав-2» громадські слухання відбулись у с.Журжевичі Олевського району Житомирської області, яке розташоване в 10-и км від місця планованої діяльності. У них взяли участь 23 особи. Зауважень не поступало, учасники слухань задавали питання переважно щодо соціально-економічних аспектів майбутньої діяльності і взагалі підтримали проведення діяльності. У той же час, мешканці найближчого до місця планованого торфовидобутку населеного пункту (село Кам’яне Рокитнянського району Рівненської області) про слухання не знали і, відповідно, участі в них не брали.

Щодо родовища «Граничне» громадські слухання відбувались в центрі ОТГ – селі Словечно. Були присутні 12 осіб, жодної особи з сіл Возничі та Лучанки, які є найближчим до місця проведення планованої діяльності, не було. Що й не дивно, враховуючи погану якість доріг та погану роботу громадського транспорту. Так само, учасники слухань задавали питання переважно щодо соціально-економічних аспектів майбутньої діяльності і взагалі підтримали проведення діяльності.

Щодо родовища «Ямни», то громадські слухання так само відбулись в центрі Словечанської ОТГ у Словечно. На них були присутні 6 людей. І аналогічно не було жодного представника села Усово, яке розташовано найближче серед всіх населених пунктів Словечанської ОТГ до місця видобутку торфу. На думку ЕПЛ, тут було порушення Постанови КМУ №989  від 13 грудня 2017 року «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля». Т.як згідно звіту ОВД, найближчим населеним пунктом до місця торфовидобутку є с. Рудня-Озерянська Олевського району Житомирської області, а сама планована діяльність буде здійснюватися в межах двох адміністративно-територіальних одиниць – Овруцького та Олевського районів Житомирщини. Тому варто було б провести другі громадські слухання, наприклад, у селі Рудня-Озерянська Олевського району або провести громадські слухання в обласному центрі.

ЕПЛ вважає такі дії Житомирської ОДА дискредитацією сучасних  європейських підходів, закладених в процедуру оцінки впливу на довкілля,та готує відповідні звернення.

Контакти:

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ

[email protected], [email protected]

(032) 255 76 82

Ця новина була підготовлена МБО «Екологія-Право-Людина» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Зміст цієї новини є виключною відповідальністю ЕПЛ і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».