Громадянська освіта – важлива частина демократичного розвитку. Якщо вам цікаво із чого розпочати втілення освітніх програм у своїй громаді, то наступний текст вам стане у нагоді.

 Спілкуємось про визначення освітніх потреб із Ольгою Слім (засновник та керівник освітнього та кадрового центру “Нове завтра”, Білорусь).

Чому важливий аналіз освітніх потреб, чому не можна відразу приступати до розробки освітніх програм?

- Досить часто я чую, що, навіть проводячи безкоштовні освітні програми, громадські організації не можуть зібрати потрібну кількість учасників. Втім, нерідко таке ж відбувається і в бізнесі, але рідше, оскільки в бізнесі намагаються навіть найпростішими шляхами спочатку вивчити попит, життєздатність бізнес-ідеї, і тільки потім виставляють це на продаж, щоб не ризикувати грошима. Адже дуже часто програми розробляють ті, хто вже дуже давно занурений в якусь проблему і бачить її досить однобоко, тільки зі свого боку. Часто я чую: що ще можуть нам дати вивчення потреб, якщо ми тепер прекрасно знаємо все, чого хоче наша цільова група? Ми більше 10-15 років з цим живемо, кожен день бачимо цих людей. Але повірте, це щоденне перебування «в проблемі» нерідко викривлює реальну «картину світу» і те, чого дійсно хоче ваша цільова група. Але головне, що не завжди ви в принципі навіть правильно бачите всі залучені в вашу проблему цільові групи. І не враховуєте їхньої думки в розробці освітніх програм. А це в значній мірі може впливати на ефективність ваших програм, а також стійкість вашого проекту. Правильно визначати і ранжувати суспільні проблеми свого локального співтовариства/регіону, бачити всіх зацікавлених у вирішенні/зміні проблеми, враховувати потреби всіх учасників (знайти щось спільне, що може стати рушійною силою реальних змін), правильно робити висновки і рекомендації з отриманих цифр, перетворюючи їх в реальні освітні програми, - ось, чого ми намагалися навчити учасників проекту «Регіональні голоси». І я впевнена, що багато хто з них потім сказали собі, що дізналися багато нового про свої цільові групи. Я впевнена, що цей дослідницький досвід змінить багато організацій і їхній шлях подальшого розвитку.

 Які навички та досвід є ключовими для організаторів такого дослідження?

Звичайно, це мінімальне володіння специфікою основних методів досліджень (найбільш доступних для малих організацій) і понятійним апаратом, вміння складати найпростіший інструментарій відповідно до поставлених цілей і завдань, розраховувати вибірки, правильно співвідносити і пов’язувати всі складові основного ланцюжка: проблема-цільові групи-освітня програма- громадянська ініціатива (враховувати це при виборі методів дослідження і розробки інструментарію, подальшому аналізі та підготовці висновків). Не важливо, щоб це все робив той, хто є експертом в проблемі, але важливо, щоб його досвід і знання проблеми та цільової групи враховувалися в рамках дослідження і робили його  наближеним до реалій та здійсненним.

Чим аналіз саме освітніх потреб відрізняється від інших?

Освіта – це послуга, і, відповідно, ми не можемо її помацати, понюхати і відразу висловити своє ставлення до неї як споживача. Це «кіт в мішку», який потрібно спочатку створити так, щоб він був цікавий вже своїм призначенням і «упаковкою». Підсумком будь-якої освітньої активності має бути ефективне застосування цих знань на практиці, подальші зміни в житті людини або всієї спільноти. Тому, звичайно, вивчити, як в подальшому призвести до таких змін, досить складно. Для цього потрібно чітке розуміння, як бачать і підтримують такі зміни самі учасники, щоб в подальшому вони були зацікавлені в них брати активну участь. Тому ні в якому разі не можна їм нав’язувати свої рішення проблем в рамках дослідження. А саме шукати те, що реально потрібно місцевій громаді і що її  згуртує. Або що надихне на зміни, стимулює стати активним громадянином. Тоді ваша освітня програма дійсно стане потрібним і корисним продуктом ваших проектів, спрямованих на зміни громадянської свідомості.

Які можете дати поради, як уникнути помилок і грамотно оцінити освітні потреби в своєму регіоні?

 1.Мінімально опанувати ті навички, які я вказала вище, щоб виключити свою особисту думку і досвід з процесу дослідження, зробити його об’єктивним.

2. Створити команду для кабінетних і польових робіт, бажано залучаючи стороннього зовнішнього експерта з досвідом або спеціальною освітою.

 3.Чітко розуміти і обмежити цілі і завдання дослідження, регіон, не вивчати все про все, сфокусуватися.

4.Бути налаштованими на велику і серйозну роботу в команді і враховувати можливі відхилення від термінів.

5. Робити дослідження із задоволенням! Повірте, не легко в дорозі, але на виході ви будете дуже натхнені отриманими даними і результатами.

Що важливо знати про цільову групу: які дані слід зібрати?

 Важливо знати, скільки взагалі цільових груп зацікавлені (у будь-якому вигляді) в рішенні досліджуваної вами соціальної проблеми. Чітко визначити основну (на яку ви будете впливати змінами) цільову аудиторію, і додаткові, які впливають на думку, ставлення, установки і мотиви основної цільової аудиторії або визначають її зовнішню дійсність. Наприклад, для людей з інвалідністю додатковою цільовою аудиторією будуть ті, хто про них піклується. А також решта населення місцевої громади, в якому вони живуть, і місцева влада, які визначають місцеву політику і мають свої плани вирішення різних соціальних проблем. Не враховуючи цих додаткових цільових аудиторій, ви не зможете правильно створювати освітні програми і громадянські ініціативи для вирішення проблем людей з інвалідністю. Основні блоки питань кожної цільової групи: соціально-демографічний і психографічний портрет, спосіб життя, ставлення до досліджуваної проблеми і її поточного стану, можливостей вирішення і перешкод для цього. Ступінь особистого бажання брати участь у вирішенні цієї проблеми, умови і мотивація. Бажані результати і прийнятні способи участі. А також обов’язково, як бачать взаємодію з іншими цільовими групами щодо вирішення даної проблеми (найбільш зручні та ефективні форми і методи).

Які порекомендуєте доступні і бюджетні методи з аналізу цільових груп для невеликих організацій?

Краще зробити мінімальний, але комплекс: кабінетне дослідження (більш глибоко зануритися в проблему з урахуванням всіх можливих зовнішніх джерел інформації), якісне (фокус-групи та глибинні інтерв’ю) для отримання основи, яку згодом краще перевірити в рамках кількісного дослідження через анкетування або особисті інтерв’ю на значущих вибірках. Тоді ви отримаєте дійсно хорошу базу для подальших висновків. Якщо зовсім немає ресурсів, то хоча б зробити кабінетне дослідження і вийти за рамки своєї «картини світу», по-новому поглянути на проблему. Якщо потрібно просто отримати поверхневі, загальні, попередні дані, ідеї, проведіть серію фокус-груп (з кожної цільовою аудиторією). Або глибинні інтерв’ю (легше з організації і витрат, але не за складністю отримання інформації). Або можна об’єднати  кабінетне і кількісне. Іноді буде достатньо провести і експертне опитування, яке може дати велику кількість інформації і глибше зануритися в нову проблему (для нових організацій або тих, хто збирається почати працювати з абсолютно новою для них проблемою).

На які методи слід звертати найбільшу увагу, коли проводиться дослідження на виявлення потреб в громадянській освіті?

 З урахуванням специфіки даного виду освіти (не завжди правильно розуміють цей термін навіть типові представники цільової аудиторії, а також часто надмірно заполітизовані) частіше (в більшості)  рекомендуються якісні методики досліджень. Вони індивідуальніші, «інтимніші», м’якіші і змістовні за своєю суттю.

Які помилки роблять при аналізі освітніх потреб і як їм запобігти?

1. Неправильно визначають проблему, цільові аудиторії, мету і завдання дослідження всього проекту (дослідження і проект часто йдуть самі по собі окремо).
2. Неправильно вибирають методи або інструментарій без урахування цілей, завдань, як дослідження, так і всього проекту в цілому.
3. Неправильно визначають терміни і основні етапи.
4. Не розуміють, як співвідносити отримані цифри і дані з розробкою освітніх програм. Нічого, крім напрацювання досвіду, тут порадити не можна. Процес вивчення потреб повинен стати ключовим і поставленим на постійну основу в ваших організаціях, якщо ви хочете створювати дійсно потрібні продукти.

І головне: завжди тримайте в голові спільні завдання і цілі вашої діяльності, але при цьому в рамках досліджень постарайтеся знаходити нові напрямки роботи для підвищення в цілому стійкості вашої організації. Світ змінюється дуже швидко. В першу чергу, за рахунок технологій, величезної кількості інформації, стирання кордонів між спільнотами і появи нових соціальних проблем. Ні бізнес, ні громадські організації не можуть стояти на місці.

Публікацію підготовлено в межах проекту “Регіональні голоси – громадянська освіта дорослих для розширення прав і можливостей локальних громад в Україні та Білорусі”. Додаткову інформацію про перебіг проекту та розвиток громадянської освіти для дорослих в Україні та Білорусі знайдете на сайті (http://adulteducation.org.ua/ru/) та сторінці проекту у Фейсбук (https://www.facebook.com/regionalvoicesfordemocracy/).

Проект “Регіональні голоси – громадянська освіта дорослих для розширення прав і можливостей локальних громад в Україні та Білорусі” здійснюється за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.