З кожним роком шокуюча статистика щодо насильства вдома невпинно зростає. У 90% випадків – це насильство чоловіків по відношенню до жінок, і лише 10 % повідомлень про насильство в сім`ї доходить до правоохоронних органів. 

За офіційними даними, у 2017 році близько 600 жінок загинуло від рук насильників.

Щоб привернути увагу громадськості до проблеми насильства над жінками, 25 листопада стартувала Всеукраїнська акція «16 днів проти гендерного насильства». До заходів, які проводяться в Україні в рамках кампанії, благодійна організація “Позитивні жінки” приєдналися у 2014 році, з гаслом “Насильству немає виправдання!” - відтоді кампанія, в якій задіяні активістки, які працюють в сфері ВІЛ, проводиться у 13 регіонах України та охоплює не менше ніж 25 міст України щороку.

За інформацією ПРООН, від фізичного домашнього насильства в Україні страждає орієнтовно 1,8 мільйона жінок. За результатами дослідження “Сексуальне та репродуктивне здоров’я, гендерна рівність та права людини, гендерне насильство, економічні та політичні можливості жінок, які живуть з ВІЛ в Україні”, яке провели БО “Позитивні жінки”, більше третини (35,3%) жінок, які живуть з ВІЛ, зазнавали насильства від сексуального партнера або свого чоловіка. Ця частка значно вища, ніж у середньому серед жіночого населення (19%). Майже половина (47%) жінок після досвіду насильства не мали ніякої підтримки.

Відповідно до Національного звіту про базові показники Цілей сталого розвитку, Україна встановила національну ціль “Знизити рівень ґендерно обумовленого та домашнього насильства, забезпечити ефективне запобігання його проявам та своєчасну допомогу постраждалим” до 2030 року.

З 25 листопада (Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок) до 10 грудня (Дня прав людини) в регіональних відділеннях БО «Позитивні жінки» будуть проходити заходи, щоб мобілізувати жінок, яких торкнулася епідемія ВІЛ, навколо ідеї про те, що насильство не є нормою, йому немає виправдання і саме жінка повинна перестати його приймати. Основними завданнями акції є підвищення правової грамотність серед жінок, які живуть з ВІЛ, та мотивація їх звертатися за правовою допомогою, а також поліпшення розуміння зв’язку між гендерною рівністю, ВІЛ і насильством.