І Україні, і Білорусі варто зрозуміти, що в кожної сторони є свої інтереси й активніше шукати, де ці інтереси збігаються, а не розходяться.

Експерти з сусідніх країн знаходили такі точки дотику й формували рекомендації для влади на першій установчій сесії українсько-білоруського форуму 6 листопада у Києві.

“Ми очікуємо, що експертний діалог дозволить правильно прогнозувати наші дії, мати реалістичні очікування і вірно розуміти логіку поведінки іншої сторони: як на рівні держави, так і на рівні суспільств”, - зазначив Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”, відкриваючи дискусію.

На перший план обговорення очікувано вийшли питання безпеки.

“Остання інформація, що Білорусь готова взяти участь у миротворчій місії в Україні викликає більше запитань, ніж відповідей. В Україні не конфлікт, а війна з Росією. І погодиться на те, що Білорусь, країна-член Організації Договору колективної безпеки, буде брати участь в місії, неможливо. Нам не потрібна друга Абхазія або Придністров’я. Ми хочемо цей конфлікт вирішити за сприяння ООН”, – наголосив Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України.

Підтримка Білоруссю російської позиції на міжнародних майданчиках – болюче питання для України, яке не залишили поза увагою українські аналітики. Однак їхні білоруські колеги наполягали: офіційний Мінськ не може собі дозволити поводитися по-іншому.

“Чи має Білорусь право на власні національні інтереси у зовнішній політиці або її дії повинні оцінюватися крізь призму інтересів інших держав? Базовий інтерес в сьогоднішніх умовах –  виживання суверенної держави. У цих умовах Білорусь дотримується того нейтралітету, який вона може собі дозволити. Якщо вона буде діяти інакше, то в кінцевому підсумку ніхто, ні Захід, ні Схід, не зможе Білорусі допомогти зберегти власні безпеку і суверенітет”, – підкреслив Євгеній Прейгерман, керівник експертної ініціативи “Мінський діалог”.

Та навіть в такій ситуації Україна відчуває підтримку сусіда.

“Попри тісні політичні та економічні зв’язки Білорусі з Росією, участь в спільних інтеграційних проектах, білоруське керівництво підтримало територіальну цілісність і суверенітет України, засудило російську агресію. Всупереч проросійської позиції, Лукашенко неодноразово публічно заявляв про підтримку народу України й про готовність до подальшої співпраці, переважно в економічній сфері”, - зауважив Геннадій Максак, голова Ради зовнішньої політики “Українська призма”

Саме на економічній співпраці й варто зосередити зусилля, погодилися експерти.

“Перша передумова для реалізації потенціалу відносин Україна-Білорусь – це їх максимальна деполітизація. Перш за все, треба відійти від тієї стратегії, яку нам нав’язує Російська Федерація: “або Схід, або Захід”. Нам потрібно спиратися на інтеграційну стратегію “і Схід, і Захід”, яка вигідна й Україні, і Білорусі. Але реалізація такої стратегії неможлива, поки триває агресія Росії”, - вважає Петро Бешта, заступник директора політичного департаменту МЗС України.

Україна і Білорусь безперечно цікаві одна одній і мають скористатися з тих можливостей, які дає співробітництво.

“Для білоруських компаній Україна з тими преференціями, які у неї є, може стати хорошим майданчиком для виходу на європейські ринки. А для українських компаній основні можливості у співпраці з Мінськом – в доступі до російського ринку”, – зауважив Даніель Крутнцинна, член наглядової ради Банку розвитку Республіки Білорусь.

Учасники форуму лише розпочали експертну дискусію та визначили больові точки двосторонніх відносин. Продовжать діалог на наступній сесії форуму вже у грудні в Мінську.

Форум організувала Рада зовнішньої політики “Українська призма” за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту Громадська синергія під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та в партнерстві з Громадською радою при Міністерстві закордонних справ України.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження»