28 березня о 14:00 у прес-центрі «Чиста політика» відбувся круглий стіл на тему «Чи реально зробити громадський транспорт зручним та безпечним у Чернігові?».

На заході були присутні як перевізники міста, так і компетентні експерти:

• урбаніст, транспортний експерт з Києва Григорій Мельничук;
• координатор напрямку реформування громадського транспорту Громадської організації «Агенція міських ініціатив» Тетяна Романова;
• начальник Управління транспорту та зв’язку Чернігівської міської ради Олександр Рижий;
• заступник начальника Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради Наталія Сікач.

Під час круглого столу було обговорено наступні питання:

• Як налагодити пасажирські перевезення у вечірній час: аналіз ситуації та рішення?
• Що таке «Тактовий розклад» і чому він потрібен?
• Як ефективно запровадити монетизацію пільгових перевезень у місті?

Розпочала захід Тетяна Романова, яка зазначила, що круглий стіл проводиться в рамках реалізації проекту «Громадський транспорт: ефективність використання бюджетних коштів» у Чернігові, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», за яким було проаналізовано роботу громадського транспорту в цілому та дотримання графіків руху у вечірній час окремо на Масанах, чому допомагав столичний експерт Григорій Мельничук.

Транспортний експерт Григорій Мельничук доповів про результати аналізу та його висновки і рекомендації:

Дублювання маршрутів, нерівномірний графік руху громадського транспорту на прикладі мікрорайону «Масани», призводить до постійного недотримання графіку руху та хаосу в сфері громадського транспорту. Активісти проаналізували роботу громадського транспорту (комунального і приватного) у вечірній час  19 лютого 2018 року (з 19.00 до 24.00) і прийшли до висновку, що графіки роботи більшості маршрутів є неефективними і незручними, як для пасажирів так і для перевізників.

На основі аналізу маршрутів тролейбусів № 6 і 11 та маршрутних таксі № 15,20,21,23 виявлено проблеми вечірнього сполучення:

- нерівномірний інтервал руху (від 1-2 до 20 і більше хвилин очікування) і, як наслідок, низька довіра до громадського транспорту з боку пасажирів;

- низька наповненість салонів громадського транспорту і, як наслідок, величезна собівартість вечірніх перевезень для перевізників.

Також Григорій Мельничук доповів про поняття «тактовий розклад», який може стати альтернативою у нашому місті, адже встановлення GPS-навігаторів на рухомому складі з публічним онлайн-доступом до них, інформування пасажирів про час до прибуття транспорту за допомогою інформаційних табло на зупинках та інформування про похвилинні графіки руху на зупинках громадського транспорту є дієвими способами підвищення привабливості громадського транспорту (і, відповідно, збільшення пасажиропотоку), однак найбільш ефективним заходом, особливо у непікові і вечірні години є запровадження тактового розкладу.

Принцип тактового розкладу дуже простий – графіки руху громадського транспорту повторюються щогодини за певними правилами - наприклад, кожні 10, 15, 20, 30 чи 60 хвилин. Це значно спрощує запам’ятовування – а отже пасажири можуть завчасно керувати своїм часом і виходити до зупинки незадовго до відправлення.

Тактовий розклад – це адміністративний захід, що не потребує додаткових витрат. Збільшення тривалості обороту тролейбусів (до кратної кількості хвилин) є незначним і не вплине суттєво на тривалість робочого часу водіїв, в той же час довжина оборотного кола, а, отже, і енергоспоживання, лишається незмінним.

Також тактовий розклад за умови дотримання графіків руху (за допомогою єдиного диспетчерського центру та GPS-навігаторів) дозволяє здійснювати синхронізацію графіків руху кількох маршрутів, що рухаються спільною ділянкою. Застосування при цьому тролейбусів з можливістю автономного ходу також створює додаткові можливості розширення маршрутної мережі на ділянки, де відсутня контактна мережа.

В результаті аналізу було запропоновано наступні принципи оптимізації:

- синхронізація графіків руху тролейбусів та маршрутних таксі та забезпечення рівномірних інтервалів руху – передбачає збільшення маршрутної швидкості тролейбусів та зниження для маршрутних таксі;

- скорочення дублюючих маршрутів (дублюванням вважається повторення маршруту з відхиленнями на незначній частині траси на невеликі відстані);

- диференціація графіків залежно від часового проміжку - робота всіх маршрутів до 19:00, скорочення дублюючих маршрутів після 19:00, збільшення інтервалів руху після 22:00.

Також розроблено сценарії роботи громадського транспорту у вечірній час:

Сценарій А (існуючий стан): обслуговування здійснюється двома маршрутами тролейбусів та 4 маршрутами маршрутних таксі з хаотичними інтервалами та рентабельністю і великою кількістю відправлень.

Сценарій В: синхронізація маршрутів тролейбусів та маршрутних таксі, що впорядкують інтервали між відправленнями:

- тролейбус №6 + маршрутка №15 + маршрутка №23;

- тролейбус №11 + маршрутка №20 + маршрутка №21.

Сценарій С: скорочення маршрутів-дублерів та реорганізація тролейбусного маршруту №6, що знизить кількість відправлень і зробить інтервали між ними оптимальними, а рентабельність – прогнозованою:

- тролейбус №6 (до вокзалу) + маршрутка №15;

- тролейбус №11 + маршрутка №20.

Також на заході обговорили питання, як ефективно запровадити монетизацію пільгових перевезень у місті, адже кабмін від 14 березня затвердив монетизацію пільг у всіх видах міського, приміського та міжміського транспорту і доручив обласним адміністраціям визначити суму виплат у розмірі не менше середньої вартості 30 поїздок у громадському транспорті.

Було істотно скорочено державний перелік пільговиків, а визначення їх категорій, по суті, було передано муніципалітетам - різні міста обрали різну тактику і способи скорочення перевезень пільговиків або хоч якогось їх врегулювання. Популярний захід - обмеження дії пільги у часі, тільки в непікові години (наприклад, з 10 до 16), щоб зменшити навантаження на транспорт в години пік. Такий захід прижився в Івано-Франківську, був скасований двома судами у Львові, нещодавно введено і швидко скасовано судом у Житомирі.

У Дніпрі пільговики можуть займати до 10% пасажиромісткості салону автобуса, а в Києві в метро введено проїзд пільговиків лише за «Картками Киянина». Система оформлення адресного проїзного діє у Вінниці в наземному транспорті.

В невеликих містах почали монетизувати пільги, не чекаючи «рішень згори».

В Коломиї пільговий проїзд двох типів - безлімітний та по талонам, в Умані для пільговиків пропонують ввести спеціальну систему електронного квитка.

Очікують, що саме електронний квиток стане основою монетизації пільг у міському громадському транспорті та обліку пільгових перевезень, бо система досить гнучка і дозволяє реалізувати різноманітні соціальні програми та адресні виплати.

Цікавим є закордонний досвід - у Польщі безлімітний безкоштовний проїзд є для людей за 70 років, при цьому молодші пенсіонери мають 50% знижку, у Ризі є велика кількість категорій, які забезпечені безкоштовним проїздом (студенти, школярі, непрацюючі і старші 75 років пенсіонери, інваліди третьої групи).

В результаті заходу було підсумовано, що у нашому місті варто покращувати співпрацю різних автоперевізників та організацію розкладу руху, для чого слід створити єдиний диспетчерський центр, необхідною є монетизація пільг або ж введення електронного проїзного, можливим є і введення вищих вечірніх тарифів.