«Тролі» та «тролінг» дістався і до тих, хто займається охороною інтелектуальної власності. Такі поняття не є новими для людей, але в чому полягає особливість «тролів» та «тролінгу» в авторському праві? 

Звичайно, мова не йде про казкових героїв, а скоріше про реальних антигероїв.

Звідки взялися тролі

Вперше це явище у практиці право­вої охорони інтелектуальної власності проявилося у США і виразилося у тому, що деякі компанії стали спеціалізуватися на скупці патентів, але не з метою їх виробничої реалізації, а з метою судового переслідування порушників патентів.

Так, у 1999 році, коли відому ком­панію Intel атакувала судовим позо­вом одна компанія зі своїм патентом із цієї категорії, юрист lntel’a Пітер Деткін запропонував й надалі використовував у судових процесах термін «патентний троль». Цей термін прижився, а коли суд у одній патентній справі визнав його офі­ційно, він набув офіційного статусу.

Вже згодом Пітер Деткін розповів, як він додумався до використання цього терміна. Просто він підгледів, як його п’ятирічна дочка гралася ляльками-тролями. Вона їх виставила на збудованому у своїй дитячій кімнаті із кубиків містку і дала завдання збирати плату за його перехід. І ось ці тролі, які того містка не будували, стали вимагати плату за його використання. Аналогія із судовим про­цесом, з якого він шойно прийшов, напрошувалася: адже фірма-вимагач є просто тролем, патентним тролем!

Тролі в Україні

Патентний тролінг добре прижився і в Україні та суттєво впливає на наші перспективи. Потрібно зауважити, що такий вплив є негативним.

Користуючись недосконалістю законодавства, «тролі» одержують патенти на давно відомі дизайн чи технології, після чого перебувають у постійному пошуку жертв, яким пропонують заплатити за давно відомі всім речі.

Що таке патент?

Патент – це монополія на певну нову технологію (винахід, корисна модель) чи дизайн (за українським законодавством – промисловий зразок), яку тимчасово отримує автор в обмін на розкриття цієї технології чи дизайну світові.

В результаті власник патенту має змогу певний час на території дії патенту одноосібно користуватись результатом своєї інтелектуальної праці та дозволяти (забороняти) таке використання іншим, а суспільство після спливу дії патенту надбає такий результат для вільного використання.

Однією з умов одержання патенту в європейських країнах (як і в Україні) є світова новизна технології чи дизайну. При цьому лише під час реєстрації патенту на винахід проводиться перевірка на відповідність його критерію новизни.

За загальним принципом (включаючи національне законодавство України), заявник має право отримати патент на корисну модель чи дизайн без перевірки на відповідність критерію новизни (охороняється 7-10 років).

І саме тоді на горизонті з’являються «патентні тролі».

Патентний троль часто не є ані винахідником, ані дизайнером, натомість є особою, що одержує патент на добре відому технологію (наприклад, спосіб виготовлення карамелі) або дизайн (наприклад, планшетний комп’ютер) з єдиною метою – вимагати від представників бізнесу роялті (плату за використання патенту) під загрозою заборони імпорту та іншого використання відповідних товарів.

При цьому загроза не є примарною – патентний троль, наприклад, має право внести чинний патент до митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, внаслідок чого у разі відсутності дозволу патентовласника на використання патенту відповідні товари будуть зупинені під час спроби їх митного оформлення.

А в Україні лише протягом кількох останніх років патентні тролі одержували та вносили до митного реєстру патенти на планшетні комп’ютери, вішалки для одягу, колби та пробки для фармацевтичної продукції тощо.

Їхнє останнє досягнення – патентування нанесення на товар QR-коду та зчитування з нього інформації за допомогою пристрою з камерою. І годі, що цю технологію винайшла та почала застосовувати ще у 1994 році японська компанія DENSO Wave Incorporation.

Ось такі винахідливі «тролята» серед нас.

Ось такі виклики перед державою та суб’єктами, що є безпосередніми учасниками суспільних відносин дотичних до права інтелектуальної власності.

Євген Гурницький, юрист-практик УГСПЛ, ГО ”ФЛОРА”

Опубліковано в рамках проекту “Developing Respect for Intellectual Property Rights Protection in Ukraine” за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.