За перспективним планом на Чернігівщині має з’явитися 50 об’єднаних територіальних громад. Наразі в області вже діє 16 ОТГ, ще в 3-х (Козелецькій, Комарівській та Менській) 30 квітня цього року відбудуться вибори. Враховуючи, що ряд громад завершують процедуру об’єднання, можна припустити, що до кінця року почне повноцінно функціонувати мінімум половина, а може й більше від запланованої кількості.

Про добровільність процесу об’єднання громад представники благодійного фонду «Майбутнє Чернігівщини» поспілкувалися з Миколою Силенком, консультантом з бюджетних питань Офісу реформ при регіональному відділенні Асоціації міст України.

Наша область демонструє високий темп утворення об’єднаних громад. Цьому також посприяло ухвалення Верховною Радою законів, що регулюють процес об’єднання громад. «Проголосований ВРУ в лютому Законопроект №4772 «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільного приєднання територіальних громад» спрощує створення об’єднаної громади чи приєднання суміжних сільських рад до вже існуючих ОТГ. Також значним позитивом є проголосований 14 березня законопроект № 5520 щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів. І тепер когорту діючих вже зовсім скоро зможуть поповнити Холминська і Олишівська ОТГ. Можливо вже в цьому році буде створена Седнівська, що об’єднає сільради Чернігівського і Городнянського районів», - зазначив експерт.

Наразі об’єднання громад – процес добровільний і про примусовість поки не йдеться. Однак, керівники місцевих рад мають брати до уваги бюджетний аспект, вважає Микола Силенко: «Сільські ради, що не бажають об’єднуватись мають вже сьогодні замислитись над тим, де їх жителі отримуватимуть адміністративні послуги, послуги освіти, первинної медицини, соцзахисту і культури вже завтра. Створені об’єднані громади забирають до себе левову частину повноважень, майна, фінансів і навіть кадрів з районних адміністрацій і районних рад. Останні взагалі мають припинити своє існування (відповідний законопроект вже зареєстрований у ВР) через відсутність повноважень і джерел наповнення районних бюджетів».

Гучні слова про самодостатність сільських громад часто є перебільшеними, адже не враховують всіх видатків. «Питаємо: «У чому Ви самодостатні, у виплаті зарплати собі, секретарю і бухгалтеру?. Чи Ви спроможні створити для 600-800 жителів комунальне підприємство, утримувати пожежну частину, організувати центр дозвілля для молоді. Якщо так, то чому  до цього часу не зробили?», - розмірковує  консультант Офісу реформ. Не примус, а розуміння того, що об’єднання зусиль - це ефективний шлях до розвитку, має бути стимулом для громад. Об’єднані громади області вже власними проектами доводять, що зробили це недаремно. У них з’являються ЦНАПи, пожежні частини, комунальні підприємства для підтримання благоустрою. Нарешті в сільській місцевості будуються дороги, капітально ремонтуються школи і дитячі садки, відновлюється вуличне освітлення. Це має стимулювати інших, а не вказівки згори».

Микола Силенко переконаний, що етап добровільного об’єднання громад продовжуватиметься, допоки не з’явиться 70-80 % ОТГ по країні, а далі ймовірно буде прийняте політичне рішення (закон) про якийсь інший шлях створення (завершення створення) спроможних громад – наприклад, адміністративний. «Принаймні так було у багатьох країнах Європи, які пройшли реформування місцевого самоврядування і побудували міцні самодостатні громади», - зазначає експерт.