У Києві підбили підсумки своєї роботи Культурно-освітня академія, започаткована Goethe-Institut. Протягом трьох років проект розвивав українське культурне середовище та популяризував тему культурної децентралізації. 

І якщо у 2014-му українські культурні менеджери та активісти лише обговорювали власні ініціативи та їздили до Німеччини на навчання, то у 2016-му Goethe-Institut виділив 16 грантів на втілення найкращих ідей у життя.

«Ми вдячні учасникам проекту, культурним діячам з усієї України, а їх було понад 200, – говорить референт культурних програм Goethe-Institut Фрідеріке Мьошель. – На початку проекту багато хто з них думав, що в Німеччині гроші на культурні проекти отримати дуже легко. Тому ми запросили українців взяти участь у програмах культурного обміну і показали, що німецькі культурні менеджери, особливо на периферії, щодня борються проти зменшення фінансування і всюди шукають можливості для втілення своїх проектів. Ми пишаємося тим, що учасники Культурно-освітньої академії також несуть ковток свіжого повітря у свої міста, а тема культурної децентралізації шириться Україною».

Програма Культурно-освітньої академії складалася з трьох етапів. На перших двох культурні менеджери з України подорожували Рурським регіоном у Німеччині, брали участь у численних воркшопах, конференціях, круглих столах, створили серію освітніх публікацій та посібник «Дорожня карта для культурного розвитку в Україні».

На третьому етапі учасники академії реалізували 16 проектів у 13 містах України, серед яких художня виставка «Товариш Горх Фок» у Херсоні, проект «Спогади про майбутнє» у Славутичі та Нетешині, низка мистецьких подій проти демонтажу старовинного залізничного мосту у Генічеську.

Також учасники Культурно-освітньої академії провели обговорення та тренінги: форум для представників культурних організацій у Запоріжжі; тренінги та «Культурний квест» у Чернівцях для 60 учасників із різних міст України; дводенну конференцію у Києві на тему сучасного переосмислення пам’яті; Urban Talk: hackathon у Добропіллі, на якому мешканці міста  розглянули проекти з розвитку міського простору; Конгрес активістів культури у Кременчуці, де створили платформу культурних взаємодій «Культурний діалог». Крім того, були створені інтерактивна «Культурна мапа Бердянська» та Школа урбаністики URBAN FUTURE у Вінниці, а також засновано Літературний центр ім. Аґнона у Бучачі та інноваційний освітній проект Urban Creativity Lab у Рівному.

Деякі гранти Goethe-Institut були спрямовані на створення серії радіопрограм культурної тематики («Антена» на «Громадському радіо»), розробку мобільного додатку для співпраці культурних менеджерів та мобільного віртуального гіду по Бабиному Яру.

«Пам’ятаю, як наступного дня після зустрічі з Софією Андрухович я зустріла на базарі відвідувачку нашого центру, – розповідає менеджер Літературного центру імені Аґнона Мар’яна Максим’як. – В одній руці у неї був хліб, а в іншій – книга Софії «Фелікс Австрія». Знаєте, у нас за ціну такої книги можна приготувати хорошу вечерю на сім’ю. І це безумовна перемога нашого проекту».

Трирічна програма Культурно-освітньої академії офіційно завершилася, але взаємодія Goethe-Institut з українськими культурними менеджерами продовжується: у грудні інституція обіцяє оголосити плани на 2017 рік.

* Goethe-Institut – всесвітня мережа культурних центрів Федеративної Республіки Німеччини, що популяризує вивчення німецької мови за кордоном і підтримує міжнародну співпрацю в культурній галузі, подає детальну інформацію про культурне, суспільне й політичне життя Німеччини.

** Проект Культурно-освітня академія, заснований Goethe-Institut, спрямований на підтримку визнання і професіоналізації українських культурних установ та ініціатив, а також на об’єднання за допомогою спільних освітніх програм, візитів та дискусійних майданчиків активних діячів із державних і недержавних структур і на створення можливостей для розробки надійних перспектив розвитку культурно-освітньої галузі.