Медіа-менеджер, голова громадської організації «Запорізький Медіа-Центр» Тетяна Орлова-Фесенко розповіла про те, що заважає розвитку громадянського суспільства та як його зробити більш ефективним.

Громадянські ініціативи, їхнє дієве впровадження – запорука успішного поступу України до когорти цивілізованих країн, які здатні забезпечити своїм громадянам демократичні свободи та пристойне життя. Не секрет, що на цьому шляху підтримку активістам покликані надавати – і надають – вітчизняні та міжнародні інституції та фонди. Але, на жаль, ця співпраця на регіональному рівні з різних причин гальмується. Тому хочу поділитись власним досвідом, як народжується і розвивається громадянське суспільство в Україні, зокрема у Запорізькій області, та хоча б побіжно окреслити причини, чому процес розвитку йде не так швидко й ефективно, як хотілося б.

Я – медіа-менеджер. Ще кілька років тому я не була настільки соціально відповідальною, щоб свідомо віддавати більшу частину свого життя волонтерству та розвитку громадянського суспільства. Мене цікавив, звичайно, соціум, але він займав у кращому випадку десять відсотків обсягу всієї діяльності. Проте в моїй країні 2013 рік став початком періоду серйозних викликів, до яких не могли бути байдужими чесні, порядні та патріотично налаштовані люди. Тому з 2013 року ми приєдналися до лав волонтерів, і створили першу на Запоріжжі громадську медіа-платформу – «Запорізький медіа центр».

За три роки з колегами та однодумцями ми провели 650 медіа-заходів для висвітлення та популяризації найбільш важливих громадських та соціальних ініціатив Запоріжжя та області. Таким чином, про хвилі та умови мобілізації, засоби безпеки та антисепаратистські заходи, про розбудову запорізького шпиталю, пільги для учасників АТО, гарячу лінію для переселенців, а також про тонкощі виборного процесу за новим законодавством, реформи в усіх галузях тощо можна було дізнаватися системно й оперативно.

Ми налагодили містки порозуміння між різними ланками та структурами у регіоні: влада, Обласний штаб оборони, експертне коло, а також зв’язок регіону та центру : МО, ГШ, представники різних міністерств та департаментів. Оперативне реагування«Запорізького медіа центру» на гострі виклики часу та надання ним суспільно важливої інформації швидко набуло широкого резонансу: до медіа-платформи одночасно приходило багато ЗМІ, представники ГО, посадові особи, а також експерти, кандидати в депутати, представники українських інститутів та міністерств. Таким чином, на локальному рівні ми налагодили важливе інформаційно-комунікаційне середовище і діалог між представниками влади, медіа та лідерами громадської думки.

Чесно зізнаюся: запит на проведення публічних подій та інформаційний супровід місцевих ініціатив – колосальний. Це 5-7 звернень на день! Маємо також супер-впливові рекомендації про велику суспільну вагомість нашої медіа-платформи. Але ці факти не турбують міжнародних донорів та – що гірше – українське середовище комунікаторів-експертів, які покликані підтримувати ГО-сектор в Україні і, мабуть, саме це обіцяють у своїх доповідях донорам.

На практиці, у реальному житті, ми завжди маємо можливість спілкуватись як публічно, так і неофіційно, з іншими ГО. Тому й зробили деякі висновки.

Які головні гальма розвитку громадянського суспільства?

1. Низька активність та підтримка з боку ЗМІ. Як не прикро це звучить, журналісти, які на умовах отримання гранту інформаційно підтримують ті чи інші ініціативи ГО-сектору, пишуть виключно про своїх «улюбленців». А це лише мізерний відсоток від усіх реальних, працюючих проектів в регіоні. І головне: більшість «грантових» ЗМІ обмежуються написанням ессе, і майже не приділяють уваги регулярним новинам або аналітиці з життя навіть «своєї» громадської організації. Зате з популістів та часто-густо заангажованих громадських діячів вони роблять “героїв” та описують їхні «житія» з великим захватом. Так фіктивні ГО-діячі стають спікерами політичних або бізнесових груп.

2. Відсутність у ГО-сектору ресурсів. За три роки волонтери та активісти втомилися власним коштом, часом та здоров’ям втілювати у життя важливі соціальні проекти. А їх було багато! Проведення прес-подій для ГО, інформсупровід важливих акцій – наприклад, виставки «Воїн крізь віки», різноманітних фестивалів, а також реформ, громадських місцевих ініціатив тощо.

На жаль, грантодавці воліють їх не помічати. Донори чомусь направляють ресурси на невідомі або ситуативні ГО – тому грантові кошти не доходять до реального ГО-сектору. Запоріжжя тут не виняток – точно знаємо, що в Дніпрі та Одесі така сама ситуація.

3. У багатьох активістів немає розуміння власної компетенції та навичок громадського менеджменту. Але навіть якби вони й були, то без залучених коштів найкращий організатор буде безсилим.

4. Різного рівня експерти у Києві опанували таке поле, як грантові проекти для розвитку громадянського суспільства, який вони розуміють лише у площині«навчати та виховувати»! Є, звичайно, столичні інституції, що дійсно виконують важливу місію. Але є й такі експерти та установи, які не враховують реальні потреби і запити ГО, натомість дуже гарно знають, яка «морквинка» заворожить донорів. На папері їхні грантові заявки чудові: тут вам і розвиток реформ, і створення незалежних медіа, і розквіт громадянського суспільства. Але ці популістські прожекти здебільшого закінчуються, не виходячи з офісів столичних грантерів. Більше того, такі “горе-експерти” мають бажання впливати на регіональні ГО, і під виглядом “методичних рекомендацій, як треба діяти громадянам”, так само працюють лише на власні інтереси.

Деякі особливо цинічні, але активні VIP-грантери (публічні персони) користуються війною та проблемами в країні і розкручують донорів на національні гранти. Але їхнє втілення у регіонах так само відбувається без залучення реальних ГО-діячів та організацій.

5. Існують «білі» списки грантерів. Тобто “своїм”, масово створеним по ГО-напрямках та політичним групам, вмикається «зелене світло». А тим, хто розумний,компетентний і ефективний, але не хоче бути у рабстві – такі ГО вносять до “непрохідного списку”.

Запорізький медіа-центр зіткнувся з таким «поділом». Ми написали 93 реальні заявки за рік. Саме тому, що ми дійсно класно працюємо, у нас креативна і творча команда, яка користується авторитетом у колег, ГО і експертів, як дійсно незалежна громадська медіа-платформа, – саме тому ті, хто “крутить хвостом” представників донорів, і внесли нас до списку «непрохідних»).

Ми чули навіть міфи і легенди про себе. Але зауважимо: у намаганнях приховати власну неспроможність, обливаючи інших багнюкою, грантові монополісти діють дуже необачно. Ми розуміємо: коли такі, як ми, ГО отримають системну підтримку, це відразу проллє світло на “результати” діяльності тих, хто лише симулював бурхливу діяльність. Тоді всім, в першу чергу, донорам, стане зрозуміло, що “король голий”.

За рахунок чого сьогодні розвивається громадянське суспільство?

Скоріше, це відбувається всупереч всім перешкодам! На щастя, зберігається потужна мотивація у ефективних, свідомих громадських менеджерів, волонтерів і небайдужих фахівців. Для цих особистостей важливі не повні кишені чи задоволення амбіцій. Для них Україна – понад усе. І це не просто слова.

Сьогодні громадські діячі – це в більшості своїй досвідчені та активні люди. Завдяки свідомій позиції та з бажання допомогти своїй державі, регіону втілити важливі заходи задля розвитку, вони свідомо віддають громаді найкраще – свій час, свої знання та досвід.

Що може зробити громадський рух більш ефективним?

Відкрита, чесна міжнародна донорська підтримка, яка має йти на приорітетні та ефективні ініціативи, місцеві соціальні проекти, а також на громадські організації, що вже довели реальними результатами свою необхідність, на діяльність яких є запит від суспільства та колег. Оцінка та вибір таких ГО повинні бути публічними. Не менш потрібно викривати та чесно говорити про фіктивні ГО. Це особливо важливо в час, коли Україна бореться з російським агресором, відроджується армія, проходять надважливі реформи і процеси, які потребують якісного інформаційно-роз’яснювального супроводу.

Саме тому, ми будемо продовжувати роботу громадської медіа-платформи “Запорізький медіа центр”, публічно говорити про реальні, а не міфічні труднощі, з якими сьогодні стикаються громадські організації у регіонах. Завдяки нашій участі у роботі Координаційної ради Національної стратегії розвитку громадянського суспільства у Запорізькій області ми будемо створювати умови для отримання підтримки якомога більшій кількості важливих соціальних проектів та громадських ініціатив.