20 січня в Українському КМЦ відбувся круглий стіл «Місцеві програми енергоефективності: досягнення та перспективи» за участі чиновників Київської міської державної адміністрації, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, а також експертів галузі.

На заході обговорили нагальні питання місцевих програм з підвищення енергоефективності та тепломодернізації житлового та нежитлового фонду міста Києва, проект «Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Києва» та запровадження у столиці державної програми компенсації «теплих» кредитів. Учасники круглого столу звернули увагу також на роль ОСББ в енергозбереженні у місті. Окремо спікери наголосили на важливості поінформованості населення щодо необхідності запровадження енергоефективних заходів та їх практичних результатів.

Роман Палагусинець, начальник відділу регіонального менеджменту Управління проектного менеджменту та міжнародного співробітництва Держенергоефективності, прозвітував про успішне проведення інформаційно-роз’яснювальної компанії «План 473». Він також оприлюднив статистику участі ОСББ та фізичних осіб у програмі відшкодування енергоефективних кредитів, ініційованій агентством.

«Сьогодні майже всі регіони задекларували наміри розробляти програму для здешевлення кредитів на енергоефективні заходи для населення та ОСББ або в частині відсоткової ставки, або разом з нами – суми тіла кредиту. За 2015 рік прийнято 18 обласних програм, 32 районних та 31 міська, всього 81. І наше завдання – до кінця року запровадити такі програми у всіх областях та районах. На її реалізацію у 2016 році передбачено близько 800 млн грн», – сказав Роман Палагусинець.

Під час круглого столу заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв зазначив: «У 2015 році ми реалізували програму оснащення житлових будинків теплолічильниками – 4000 лічильників місто встановило разом з Київенерго. Як виявилось, на складах іще з 2007 року були лічильники теплової енергії, і добре, що вони були цілком в робочому стані. Наприкінці 2015 року було, виходячи з охоплених обсягів житлової площі, трохи більше 90% оснащення теплолічильниками. Плануємо до кінця 2016 року завершити цей процес. Понад 60 млн грн було виділено на термомодернізацію дитсадків і шкіл. Це дало змогу не лише провести термомодернізацію, а й напрацювати модель подальших змін. В основу цієї моделі в 2016 ми покладемо ЕСКО-механізм. Зокрема, ми підрахували, що 4 млрд грн потрібно в Києві, аби оснастити індивідуальними тепловими пунктами багатоповерхівки, і тут необхідні механізми спільної відповідальності. Тому в 2016 році ми плануємо розгорнути 3 програми співфінансування енергомодернізаційних заходів».

У свою чергу, Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, розповіла детальніше про всеукраїнські тенденції цього напрямку: «Соціологічні дослідження свідчать, що населенню України не достатньо дати фінансові механізми і стимули до термомодернізації житла, а необхідно докладно і послідовно пояснити, як, і головне – навіщо ними користуватися. Саме тому вкрай важлива програма популяризації енергозберігаючих заходів, аби люди не робили хаотичних рухів, а точно знали, що їм варто впроваджувати та в якій послідовності. Потрібно також поставити на рейки ЕСКО-механізми, удосконалювати Державну та місцеві програми із особливим акцентом на зацікавленні ОСББ. Оскільки ОСББ – це практично єдиний дієвий механізм залучення крупних коштів для комплексної термомодернізації багатоповерхівок, оскільки об’єднання співвласників можуть накопичувати кошти у ремонтному та резервному фонді, які можна використовувати при залученні кредитів чи співфінансування».

Юрій Лягутко, радник міського голови Кам’янця-Подільського, що долучився до круглого столу через Skype, наголосив на важливості комплексних заходів із утеплення та запропонував видавати кредити на будинок в цілому, а не окремим фізичним особам. Так, за його словами, вдасться уникнути зайвих витрат.

Роман Голуб, помічник народного депутата Дмитра Андрієвського, зауважив: «Найбільша проблема, з якою ми стикаємось, – низька поінформованість населення. Громадяни просто не розуміють, для чого їм брати кредит на утеплення із відшкодуванням 40 %, якщо вони отримають 90 % субсидії на комунальні послуги. Якщо у нас немає простої роз’яснювальної математики, ми не зможемо переконати людей».

Олена Свінтозельська, голова ОСББ «Київенерго-1», поділилася досвідом участі у програмі спільного фінансування, ініційованій КМДА у 2015 році. Будинок, який очолює пані Олена, завдяки програмі сплатив ремонт котельної та отримав кошти від міста на утеплення бокових стін. Голова ОСББ закликала продовжувати такі програми, адже вони зацікавлюють самих мешканців у добробуті власного житла.

Наприкінці заходу Аліна Брезіцька, місцевий координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, модератор заходу, зазначила: «Громадянська мережа ОПОРА допомагала деяким містам проводити громадські слухання Планів дій сталого енергетичного розвитку. ОПОРА постійно працює над просвітництвом громадян, адже саме у житловому секторі найбільше споживання енергоресурсів. Тому будемо раді долучитися до громадського обговорення ПДСР і у місті Києві».