20 листопада в Інституті суспільно-економічних досліджень відбувся науково-експертний круглий стіл на тему «Майбутнє українських пенсіонерів. Накопичення чи проїдання?». Захід був організований у межах виконання дослідження у групі «Пенсійна реформа» Реанімаційного пакету реформ за підтримки Європейської Комісії. Експерти, провідні науковці, фахівці з питань пенсійного забезпечення, представники громадських та неурядових організацій обговорювали можливе удосконалення проекту Закону України №2767 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій» після його прийняття у першому читанні.  

Пенсійне забезпечення – це не лише соціальне питання, а в першу чергу – економіка країни. Бюджет пенсійного фонду складає понад 250 млрд грн, 80 з яких надаються державою. «На жаль, проблема полягає в тому, що ці шалені видатки, які йдуть з державного бюджету, ніяким чином не позначаються на добробуті українських пенсіонерів. Свого часу люди працювали, свідомо сплачували внески, але з кожним роком рівень їхнього соціального захисту все нижчий», – зазначила експерт з питань соціальної політики Інституті суспільно-економічних досліджень, менеджер групи «Пенсійна реформа» РПР Маріанна Онуфрик.

Законопроект №2767 має розглядатися найближчим часом у першому читанні Верховної Ради України, після цього буде декілька тижнів на доопрацювання та внесення змін. Аби не гаяти час, експерти консолідовано підготували близько 150 пунктів, які винесли на обговорення круглого столу. «Коли РПР почав працювати над пенсійною реформою, ми, мабуть, вперше в історії українського законодавства поставили в центрі уваги людину, а не фінансові установи. Ми розглядали три вікові категорії: з одного боку тих людей, які вже знаходяться на пенсії, тому й почали реформувати перший рівень (солідарний, який забезпечує нинішніх пенсіонерів); з другого боку – людей, яким до пенсії залишилося 7-8 років; і з третьої сторони – молоде покоління, яке ще має можливість заробити собі європейську пенсію», – наголосила під час круглого столу генеральний директор Української федерації убезпечення, головний експерт групи «Пенсійна реформа» РПР Галина Третьякова.

Найголовніші зміни, на яких наполягають учасники круглого столу:

1. Умови участі у накопичувальній системі пенсійного страхування мають бути однаковим для всіх вікових категорій. Наразі законопроектом даний пункт обмежується людьми, яким станом на 1 січня 2017 року буде 35 років і менше. В такому випадку перші результати реформи будуть помітні лише через 25 років. До цього часу не розвантажиться солідарний рівень. Окрім цього є ризик націоналізації коштів вкладників, як це трапилося в Польщі, Угорщині, країнах Прибалтики.
2. Експерти проти монопольного становища державного Накопичувального фонду у обов’язковому рівні системи пенсійного забезпечення. «Ми вже переконалися, що держава не в змозі самостійно забезпечити гідну пенсію всім пенсіонерам. Приватні інституції, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії готові підставити плече», - зауважила Галина Миколаївна. На жаль, українські чиновники ще не навчилися вигідно працювати з активами, робити державні закупівлі. А пенсійне забезпечення – ті ж самі активи. Поки в Україні не буде викорінена корупція, довіряти гроші майбутніх пенсіонерів державним фондам не доцільно.
3. Пенсії, призначені на пільгових умовах та за вислугу років, так звані доплати до пенсій, повинні виплачуватися з Державного бюджету як соціальна допомога для малозабезпечених категорій населення.
4. Зміна дизайну ІІ рівня пенсійного забезпечення - надання можливості громадянам обрати рівень агресивності та дати змогу частково використовувати кошти у випадках критичних захворювань, сплати відсотків за іпотечним кредитом чи на навчання дітей. Урядовий проект закону не дає можливість вибору. Натомість молоде покоління, можливо, захоче більш агресивно накопичувати кошти. Люди старшого віку обиратимуть консервативний вид. Це наддасть змогу вчити українців розпоряджатися капіталом.

Окрім того, під час круглого столу експерти обговорили проблему так званих мовчунів, які не зможуть визначитися з пенсійним фондом та рівнем агресивності накопичення. Експерти пропонують спочатку автоматично розподілити таких громадян пропорційно до тих, хто активно обрав участь  в недержавному пенсійному фонді, а потім надати право змінювати НПФ у будь-який момент, при чому раз на рік безкоштовно.