Активізації цієї тенденції сприяє те, що побиття попередніх років так і не розслідувалися правоохоронними органами, а винні не були покарані. Тільки за літній період ситуацій, де журналістам перешкоджали виковувати їх професійні обов’язки, погрожували, били або безпідставно затримували, налічується більше десятка.

Медіа-профспілка нагадує, що рідкісним випадком покарання нападників на журналістів був суд над одіозним Вадимом Титушком і його соратниками, які побили журналістів Ольгу Сніцарчук і Влада Соделя. Але система змушена була покарати зловмисників після того, як до воріт Міністерства внутрішніх справи за закликом медіа-профспілки і спілки журналістів прийшли кілька сотень розлючених журналістів.

На жаль, нинішнє керівництво МВС не врахувало хибної практики попередників. Воно продовжує ігнорувати факти брутального поводження з журналістами, порушників закону не карають належним чином. Незалежна медіа-профспілка України застерігає: якщо так триватиме і далі, то журналістська спільнота змушена буде вдаватися до більші рішучих дій.

Нагадуємо:

10 серпня у Києві стався напад на журналістів програми «Агенти впливу» телеканалу НТН, які знімали сюжет про незаконне будівництво. П’ятеро молодиків спортивної статури виштовхали журналістку Мар’яну Дупнак за межі майданчику, розтрощили камеру оператора Олександра Стратійчука та побили його.

2 серпня член Херсонського осередку Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) Ігор Трубаєв повідомив про погрози з боку міліції. Заступник начальника УМВС Херсонської області Ілля Ківа у повідомленнях журналісту погрожвав посприяти його відправленню на фронт, якщо той продовжуватиме задавати питання.

25 липня в Миколаєві працівниця нелегального залу ігрових автоматів заявила журналістам, що знімати заборонено. Вона почала хапати камеру журналіста сайту «Преступности.нет» Андрія Лохматова, кричати і виштовхувати працівників ЗМІ ногами із закладу.

10 липня громадського журналіста та депутата Олевської міської ради Олександра Ніколайчука побили невідомі. Після повернення з Житомира з наради щодо незаконного видобутку бурштину у голови області Машковського, у центрі Олевська активісту перегородила дорогу автівка. З неї вийшли троє невідомих, які побили його арматурою.

10 липня співробітники київської міліції незаконно затримали журналіста агентства «Укрінформ» Дмитра Перепелицю при розгоні власників МАФів і кавових машин, які штурмували штрафмайданчик у Святошинському районі Києва. Один з міліціонерів вихопив у журналіста планшет, а двоє інших заламали йому руки за спину. Після інциденту планшет так і не повернули.

Також у липні кореспондент черкаського телеканалу «Антена» Роман Шовенко постраждав від рук сільського голови села Червона Слобода (Черкаської області) Миколи Котка та його помічника. Він намагався отримати коментар, проте сільський голова ледь не зніс з ніг журналіста. Тим часом помічник сільського голови намагався вирвати камеру.

7 червня в приміській зоні Дніпропетровська невідомий вдарив в обличчя журналіста та громадського активіста Віктора Жиха і відібрав у нього телефон, на який журналіст зняв видобуток піску на території Кіровського лісництва.
Крім того, у травні відбувся інцидент під час підготовки сюжету програми «Агенти впливу» про незаконні вирубки в Національному парку поблизу міста Гостомеля (Київська область). Депутат Ірпінської міськради (Київська область) Валерій Пєший погрожував журналістці телеканалу НТН Аліні Семенюк фізичною розправою.

Також простежується і бездіяльність міліції у більш давніх справах. Наприклад, 27 червня 2013 року знімальна група СТБ – оператор Антон Шоломницький з журналісткою Іриною Драбок висвітлювали на сесію Ірпінської ради (Київська область), щоб підготувати сюжет про знищення забудовниками зелених зон у місті. Забудовник Олександр Табалюк намагався вирвати камеру з рук оператора, вирвав об’єктив і заховав його в своєму автомобілі. Суд щодо цього випадку переслідування журналістів і досі не завершено. І цей список інцидентів не є вичерпним.

Незалежна медіа-профспілка України закликає журналістів об’єднуватися на підтримку колег, відстоювати свої права, вимагати від правоохоронних органів проведення розслідувань і публічної звітності щодо них.

Безкарність вбиває!