Цьогоріч зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) мало багато новацій для абітурієнтів у порівнянні з попередніми роками.

Основними відмінностями є: новий підхід до обчислення конкурсного балу за ваговими коефіцієнтами, пріоритетність кожної з поданих одним абітурієнтом заяв та автоматизована система надання рекомендацій до зарахування в один етап. Крім того, військові дії, що тривають у Донецькій та Луганській областях, також мали вплив на перебіг вступної кампанії в цих областях.

Новації процесу

На відміну від попередніх років, коли загальний конкурсний бал вступника дорівнював сумі результатів ЗНО, творчих конкурсів та фізичних здібностей (у разі проведення), середнього балу атестата, а також балів за перемогу в Малій академії наук, олімпіаді, закінчення курсів довузівської підготовки – цього року до кожної із цих складових застосовується ваговий коефіцієнт. При чому, вагу кожної складової конкурсного балу визначає вищий навчальний заклад (ВНЗ) індивідуально. Також у правилах прийому ВНЗ окрім вагового коефіцієнту може бути вимога, наприклад, складання тестів ЗНО не базового, а поглибленого рівня. Такі цьогоріч були доступні з української мови і літератури та математики.

Як і в попередні роки, вступники можуть подати для участі у конкурсному відборі максимум 15 заяв у паперовій або в електронній формі, але не більше ніж по три заяви до п’яти вищих навчальних закладів України. Основною цьогорічною новацією є те, що кожній із поданих заяв – як особисто, так і дистанційно – вступник має присвоїти пріоритет від 1 (найбільш пріоритетна) до 15. Рейтингуючи свої заяви, абітурієнт фактично обирає стратегію, яка дасть змогу стати студентом найбільш прийнятного для нього вищого навчального закладу, а також спеціальності – не в сенсі найкращий ВНЗ країни, а той заклад, де цей абітурієнт має більше можливостей стати студентом з огляду на критерії вишу.

Щоб уникнути вакантних місць держбюджету через те, що абітурієнт міг бути рекомендований до зарахування у кількох навчальних закладах, цьогоріч рейтингові списки формуватимуться приймальною комісією з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБПО). Ця система працюватиме з урахуванням тих пріоритетів, які вступник вказував на своїх заявах під час подачі документів.

Вплив війни

Зрозуміло, що тривалі військові дії на Донбасі не могли не відзначитися й на вступній кампанії. Наприклад, у 2015 році значно зменшилась загальна кількість абітурієнтів, які зареєструвались на проходження ЗНО. Так, у Донецькій області цьогоріч зареєструвалося 10 741 особа, а в Луганській області – 4 135 осіб. У порівнянні з 2014 роком загальна цифра по двох областях менша, адже минулого року вона становила 35 243 абітурієнти.

Але варто підкреслити, що відсоток явки абітурієнтів на Донеччині та Луганщині загалом відповідає явці абітурієнтів по Україні. Так, у Донецькій області на ЗНО з’явилися 94,2% зареєстрованих абітурієнтів, а в Луганській області – 94,3%. Загальний показник явки по Україні цьогоріч склав 95,4%.

Найвищий бал «200» за ЗНО на Донеччині абітурієнти отримали 49 разів, що є середнім показником серед інших областей та м. Києва (15-й серед 25). Щоправда, на Луганщині він становить 12 разів, що є найнижчим показником серед інших областей та столиці.

Громадське спостереження

Днями має відбутися зарахування вступників за державним замовленням. Проте, вже зараз можна визначити основні виклики, які постали цьогоріч під час вступної кампанії: розподіл держзамовлення, терміни проведення кампанії, робота Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБПО), сприйняття новацій. Традиційно, за перебігом проведення ЗНО та вступної кампанії спостерігали громадські активісти, які повідомляли про порушення процесу.

У Донецькій області кампанію спостереження за ЗНО організовувала Донецька обласна організація ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Громадянською мережею ОПОРА. За словами експерта громадського спостереження за ЗНО та вступною кампанією на Донеччині, керівника Краматорського офісу ДОО ВГО КВУ Анастасії Прокопенко, характерної ознакою в цьому році стала висока активність та увага громадськості.

«Люди, які були громадськими спостерігачами відчували високий рівень відповідальності покладений на них. Завдяки нашим партнерам із Громадянської мережі ОПОРА всі спостерігачі мали змогу пройти якісний інструктаж та отримати методичні матеріали для спостереження», - підкреслила вона.

Як зазначила експерт, всі розуміли, що і абітурієнти, і викладачі знаходяться в надважких умовах. «Якщо по всій країні абітурієнту слід турбуватись лише за набрані бали, то абітурієнтам зі сходу доводилось вирішувати ще й ряд нестандартних проблем: вчасно доїхати з окупованої території, не потрапити під обстріли, встигнути повернутись до Донецька до комендантської години. Все це дуже підвищувало «градус» ЗНО. Але тут треба відзначити злагоджену роботу Регіонального центру оцінювання якості освіти. Весь персонал, який працював у пунктах тестування, був дуже компетентний, будь-які нестандартні ситуації вирішувались миттєво, а рішення приймались оперативно. Незважаючи на те, що, наприклад, металошукачі, які б мали бути на всіх пунктах тестування, по факту, були не всюди, інструктори були пильні та змогли попередити ряд порушень з боку абітурієнтів. Крім того, з соцмереж нам відомо, що на українських блок постах у дні ЗНО (особливо під час тестування з української мови) наші військові створювали всі умови, щоб абітурієнти вчасно змогли потрапити до місця складання ЗНО, за що висловлюємо їм окрему подяку», - зазначила Прокопенко.