Учасники обговорювали питання розвитку та реформування місцевого самоврядування, волинські перспективи державно-приватного партнерства, сучасні проблеми децентралізації на місцях, вічні проблеми культури, медицини, освіти й поганих доріг. На заході шукали шляхи вирішення цих й ряду суміжних проблем.

Людям просто варто включити мозок, почати думати, як покращити життя самотужки, починати вирішувати проблеми селищ, міст й регіонів, а не жити за при принципом «моя хата з краю». Саме таку думку відстоював Сергій Маляренко, представник Інституту європейської інтеграції, на панельній дискусії «Європейський шлях розвитку українського суспільства: реалії та можливі ризики».

«Звісно ми йдемо до децентралізації, багато про це говоримо, говоримо про те, що мають бути зміни на місцевому рівні… Однак, щоб почалися якісь зміни нашого бажання не вистачає, має бути політична воля керівництва держави, має працювати не тільки самоврядування, має працювати громада, лише тоді ми зможемо відчути зміни», – впевнена Ольга Коротнєва, заступник начальник управління міжнародного співробітництва та проектної діяльності, начальник відділу міжнародних зв’язків.

Юлія Вусенко, представниця ГО «Самопоміч» в Луцьку, відзначила, що децентралізація – це перш за все думка про громаду, а не про власну наживу нечесних чиновників та депутатів усіх рівнів. «Нажаль, українські виборці думають, що юрист у Верховній Раді буде менш ефективним, аніж олігарх, а потім від такого вибору страждає вся громада. На Волині безліч таких прикладів», – підсумовує вона.

Про відповідальність обранців громади перед виборцями говорила й громадська діячка, журналіст Ольга Бузулук. «Це звичайна європейська практика, коли мешканці міста чи села питають у депутатів їх округу, чому не зроблено те, що він/вона обіцяв. Нормальним є  й той факт, що депутат цієї ради звітується про власну діяльність перед виборцями, запитує про потреби громади, знаходить з нею спільні рішення», – наголошує Ольга.

«Взагалі місцеве самоврядування має звертати увагу на громаду: проводити більше громадських слухань, круглих столів, – так розбудовується громадянське суспільство європейського типу. Ми – вимушені переселенці, вже рік на Волині, але достукатися до владних структур не можемо, тому почали збиратися разом, аби вирішувати нагальні питання. Щось вдається, щось – ні, але ми не зупиняємось», – додає Олена Черенкова, голова ГО «Переселенці Криму та Донбасу».

Представники місцевих громадських організацій вирішили об’єднатися й визначити шляхи співпраці та розробити спільну інформаційну компанію щодо роз’яснення населенню, які саме зміни несе інтеграції України в ЄС.

«Ми задоволені проведеним заходом. Кожен з присутніх міг висловити свою думку, своє бачення успішної Волині, вирішення тих чи інших проблем. Успішний діалог було побудовано, однак на цьому не будемо зупинятися. В свою чергу надіємося й на владу, яка має оцінити кожну ініціативу й сприяти їх реалізації», – стверджує Юлія Євпак, одна з організаторів панельної дискусії до відзначення Днів Європи в Україні.

Зауважимо, що щорічне святкування Днів Європи в нашій державі започатковано Указом Президента України від 19 квітня 2003 р. № 339. Відповідно до прийнятих положень Днем Європи в Україні є третя субота травня.