#UndpHelpsUkraine – слідкуйте за основними заходами ПРООН, направлених на допомогу переселенцям

28 серпня 2014 року в Києві за підтримки Програми розвитку ООН пройшов тренінг для волонтерів з надання першої психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та людям, які перебувають в зоні АТО. Серед учасників – представники волонтерських організацій «Восток SOS», «Донбас SOS», «Центр зайнятості Вільних людей», «Крим SOS», Центра взаємодопомоги «Врятуймо Україну» та інших, а також журналісти.

«Багато людей відмовляються від психологічної допомоги, а деяким треба просто поговорити», – говорять волонтери, які працюють з переміщеними людьми. З початку бойових дій в Україні, згідно даних Агентства ООН у справах біженців, вже більше 416 000 українців зі східних регіонів залишили свої домівки та перемістилися в інші регіони.

«Останні події в Україні продемонстрували сильні сторони громадянського суспільства, з’явився потужний волонтерський рух. Тому,  поміж інших  заходів Програми розвитку ООН, направлених на підтримку внутрішньо переміщених осіб, ми вирішили провести тренінг саме для волонтерів, які безпосередньо працюють з цими людьми з питань надання першої психологічної допомоги. Першу психологічну допомогу може надавати не лише спеціаліст-психолог, а будь-яка людина, яка знайома з правилами надання такої допомоги. Підготовлені нами методичні рекомендації будуть корисні усім, хто хоче надавати  першу психологічну допомогу», – відзначає Олена Іванова, менеджер проекту Програми розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні». 

«Психологічний стан людей, які перебувають в зоні АТО або покинули її, підвищено тривожний, багато з них схильні проявляти велику ступінь агресії, – ділиться враженнями волонтерка родом з Луганської області. – Тому психологи мають бути в кожному координаційному центрі, бо, по суті, кожній людині там потрібна допомога. Адже від того, наскільки якісно надана була перша психологічна допомога, залежить наскільки швидко людина відновиться від потрясіння в майбутньому».

Наразі функціонує 27 психдиспансерів та 672 психологічних кабінетів, працює 545 психологів по всій Україні, а також більше 30 координаторів з надання психологічної допомоги, які є в кожній області. Їх контакти можна знайти на сторінці 14 буклету «Дорожня карта для людей, переміщених в межах країни», що був підготовлений та надрукований за підтримки Програми розвитку ООН. Також у цьому буклеті можна знайти психологічні поради як подолати стрес та як батькам поводитися з дошкільнятами, школярами та підлітками які пережили стресову ситуацію.

«Основні оперативні принципи надання першої психологічної допомоги – дивитися, слухати та направляти. Під час роботи з переселенцями в координаційному центрі чи в пункті тимчасового проживання, в першу чергу, треба звернути увагу на тих людей, які мовчать, нічого не питають, стоять чи сидять осторонь. Саме цим людям потрібне пріоритетне надання допомоги. Сядьте поряд з ним і теж помовчіть. Нехай людина заговорить першою», – ілюструє життєву ситуацію тренер Ірина Пінчук, доктор медичних наук, директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України.

«Також важливо розуміти, що якщо волонтер вступив з людиною у взаємодію, він не має права просто так її залишити. Волонтер має подбати про те, кому далі передати людину, якому спеціалісту. Він має роз’яснити, що це перший етап допомоги і де шукати допомогу в подальшому», – підкреслює Ірина Пінчук.

Тренер також надала конкретні приклади допомоги дітям – залежно від віку (немовлятам, які здригаються від гучних звуків, дітям, які мають енурез через сильний переляк, підліткам, які мають почуття провини та закриваються в собі). Почитати про поради можна в Презентації тренера «Надання першої психологічної допомоги». Загалом, незалежно від ситуації шкільні психологи мають працювати з дітьми переселенців, а також з їх батьками.

Під час заходу під керівництвом тренера-психотерапевта Дар’ї Сапон волонтери діагностували власний психологічний стан та відпрацьовували техніки надання допомоги та самодопомоги на практиці.

«У людини має бути план на завтра, на післязавтра, на тиждень. Якщо у людини немає плану, волонтер має надати людині план дій. Робити це з почуттям емпатії (співчуття), але не входити повністю в проблему. І, звичайно, не боятися взяти цю відповідальність на себе», – ділиться практичними порадами лікар-психіатр Дар’я Сапон.

«Завдяки спеціалістам на цьому тренінгу я опанувала найпростіші підходи до складних ситуацій. Тепер я зможу надати первинну психологічну допомогу будь-якій людині. Дуже важливою була і тема самозахисту волонтерів від психологічного навантаження. Стільки проблем та переживань інших людей ми приносимо собі в душу, а ми ж можемо і не витримати. Довіряйте психологам – вони знайдуть вихід і допоможуть! Разом ми сила!», – Іва Репницька, керівник Родинного центру «Family&Education» та волонтер програми «Донбас SOS».

         ****

Проект Програми Розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні»

Проект надає підтримку Урядові України та Міністерству соціальної політики України в прискоренні впровадження реформ у соціальному секторі та досягненні коротко- і середньострокових цілей соціально-економічного розвитку України. Протягом дії проекту  з 2011 року було підготовлено пропозиції до пенсійної реформи, адміністративної реформи в соціальній сфері, оптимізації діяльності установ, що надають соціальні послуги, розроблено понад 26 нормативних документів з питань соціальних послуг.

За сприяння Проекту понад 1200 представників структурних підрозділів з питань соціального захисту та надавачів соціальних послуг з усіх регіонів України пройшли навчання щодо планування, управління та надання соціальних послуг (зокрема з оцінки потреб громади в соціальних послугах, соціального замовлення, контролю якості, стандартів, обізнаності громадськості, розрахунку вартості соціальних послуг, управління діяльністю територіальних центрів тощо).

Консультаційну підтримку було надано  місцевим органам влади всіх регіонів України з питань впровадження соціального замовлення; місцевим органам влади та соціальним службам в пілотній  Полтавській області для апробації моделі інформування громадськості про соціальні послуги.