До України сім’я Мунтян у складі батька, матері та п’ятьох сестер переїхала у 1996 році з невеликого села Темелеуць Каларашського району центральної частини Молдови. Причиною переселення стало вимушене безробіття батьків - їх скоротили з місцевого консервного заводу. Спочатку сім’я переїхала до села Кохановка Ананьївського району Одеської області, де проживала сестра матері. Батьки Тетяни там влаштувалися працювати на місцеву ферму.

Тетяні Мунтян на час міграції до України було 9 років, вона якраз закінчила в Молдові три класи школи. Після переїзду до України, в школі вона більше не навчалася - “мати не пустила”. Саме з цього моменту Тетяна дізналася про своє безгромадянство і про те, що вона значно обмежена в багатьох своїх правах.

З чотирьох сестер Тетяни лише двом (у яких інший батько), мати оформила українське громадянство. Олена, Вероніка та Тетяна мали лише свідоцтво про народження, видане в Молдавській РСР та близько 18 років були фактично особами без громадянства. Щоправда, можливість оформити українське громадянство на той час була, але потрібно було сплатити близько 600 гривень за оформлення документів на одну дитину. Мати відмовилася це зробити, сказавши що “і так повинні дати”.

З Ананьївського району велика сім’я Мунтян переїхала до Красноокнянського району Одеської області, з яким і пов’язано все життя Тетяни Мунтян. Тут вона знайшла двох своїх чоловіків, тут народилися всі її діти. Наразі Тетяна має шестеро дітей — Наталю (11 років), Владислава (7 років), Івана (6 років), Юлію (5 років), Дарію (3 роки) та Марію (1 рік). Всі діти народилися в селі Федорівка Красноокнянського району. Двоє наймолодших дітей від теперішнього чоловіка, громадянина України Леоніда, з котрим Тетяна проживає в громадянському шлюбі. Інші четверо дітей від попереднього чоловіка, відносини з яким також не були оформлені. Всі діти до моменту оформлення свідоцтв про народження у 2013 році, жодним чином ніде не були зареєстровані та мали лише довідку про народження з медичної установи. В школі ситуацію з безгромадянством дітей зрозуміли та прийняли навчатися без проблем, однак за однієї умови — оформити статус та необхідні документи до її закінчення. У противному випадку — діти не отримають жодних документів про освіту. Взагалі, безгромадянство значно обмежувало права всієї родини, за словами Тетяни Мунтян це “коли ти навіть не людина, оскільки без бумажки ти ніхто”.

Тривалий час Тетяна разом с сестрами намагалися оформити свій статус в Україні. Зокрема, Тетяна Мунтян зверталася до паспортного столу (пізніше міграційної служби) в районному центрі Красні Окна, в місті Одесі. Зверталася до консульства Республіки Молдова в місті Одесі та навіть отримала за 500 гривень довідку про відсутність громадянства Молдови. Платила за офіційний переклад своєї “метрики”, збирала інші документи. Питання ускладнювалося тим, що в свідоцтві про народження Тетяни була допущена помилка — вона була записана як Мунтяну, на відміну від інших членів сім’ї, які значилися як Мунтян. Поки документи збиралися, змінювалися вимоги законодаства щодо їх кількості та змісту, термін дійсності багатьох документів спливав, і потрібно було все розпочинати спочатку. Такі безуспішні спроби оформити свій статус в Україні відбувались на фоні значного зубожіння, та тривали більше 4 років, починаючи з 2008 року. Щодо оформлення статусу дітей Тетяна зверталася до відділу РАГС у Красних Окнах, проте “метрики” дітям без посвідки на проживання в Україні відмовлялися робити. Незважаючи на такі перепони, Тетяна жодного разу не замислювалася покинути Україну, всі її плани та сподівання були пов’язані виключно з Україною та офіційним оформленням свого статусу.

В 2012 році за справу взялися спільно юристи Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” та фахівці Котовського міжрайонного управління юстиції, значне сприяння надав Ставрівський сільський голова Гупало Анатолій Андрійович. Юристи КВУ на безоплатній основі надавали постійні правові консультації та забезпечили юридичний супровід справи, готували необхідні заяви та інші документи, зверталися до всіх можливих органів влади для пришвидшення вирішення проблеми. Звернутися за допомогою до юристів Тетяну спонукало в першу чергу безправне становище власних дітей.

Фінансову допомогу надав директор СВК “Ставрівське” Москальов Анатолій Васильович, в якому працював громадянський чоловік Тетяни. Адміністрація підприємства виділила в рахунок подальшої заробітної плати, без процентів, 22 000 гривень. Вся ця сума пішла на оформлення посвідки на проживання в Україні- підготовку, отримання, переклад документів, сплату необхідних зборів, витрати на дорогу тощо. Чоловік і досі цю суму відробляє, адже працює різноробочим з зарплатнею 1000 — 1500 гривень.

Нарешті, 5 листопада 2012 року Тетяна разом з сестрами Оленою та Веронікою отримали статус осіб без громадянства та довгоочікувану посвідку на постійне проживання в Україні, котра видана безстроково, з вказанням місця постійної реєстрації. Одразу ж Тетяна отримала ідентифікаційний код. Далі постало питання про оформлення свідоцтв про народження дітей. Лише після того, як через районну прокуратуру було піднято це питання в обласному РАГС, проблема зрушила з місця. Свідоцтво про народження всіх 6 дітей оформили через звернення посадової особи, громадянство дітей зазначено українське.
Зараз Тетяні Мунтян лише 27 років, вона будує плани на своє подальше майбутнє, доглядає за дітьми, порається на городі та біля домашньої худоби. Отримання офіційного статусу особи без громадянства кардинально вплинуло на Тетяну Мунтян та її сім’ю, всі вони отримали “квиток” в майбутнє. В травні 2013 року Тетяна Мунтян вперше отримала соціальну допомогу на дітей, на ці гроші у вересні цього ж року придбали будинок в селі Ставрово. За словами Тетяни Мунтян, купили будинок щоб “дітям було ближче ходити до школи та дитсадка, і ходити не по болоту”. Завдяки отриманню статусу членів багатодітної родини та певним пільгам, отримання соціальної допомоги на дітей сім’я забезпечила собі мінімальні фінансово-матеріальні умови для проживання. Діти легально навчаються в школі, в минулому році завдяки державній програмі та невеликих батьківських коштах навіть змогли оздоровитися в літніх дитячих таборах, зокрема у Молодій Гвардії в місті Одесі. Всі діти зможуть отримати документи про отримання середньої освіти, за бажанням продовжити навчання, легально працювати, створити сім’ю, приймати участь в політичному житті країни, іншим чином повноцінно себе реалізувати.

Ігор Бринош, Одеська обласна організація ВГО “Комітет виборців України”

Проект зі скорочення безгромадянства осіб молдавської національності, спричиненого розпадом СРСР, здійснюється Одеською обласною організацією ВГО “Комітет виборців України” за фінансування Європейського союзу.