8 лютого 2014 року в Міністерстві соціальної політики України пройшло громадське обговорення нової редакції Закону України «Про соціальні послуги».

Ініціаторами засідання виступили Департамент соціальних послуг Міністерства соціальної політики, Координаційно-експертна рада з питань соціальної політики Центра перспективних соціальних досліджень МСП та НАН України, Підкомітет з реформування соціальних послуг Комітету з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення Громадської ради при МСП. Захід організовувала ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій. В Громадських слуханнях прийняло участь більш ніж 30 представників недержавних та міжнародних організацій та міжнародних проектів.

Сфера надання соціальних послуг постійно розвивається, починаючи з 2001 року.  В «Стратегії подолання бідності» яка була затверджена Указом Президента України 15 серпня 2001 року були визначені основні напрямки реформи:

1. поглиблення адресності державної соціальної допомоги;
2. окремі пільги населенню має бути замінено на соціальні послуги.
3. перехід від бюджетного фінансування відповідних державних установ до програмного фінансування на конкурсних засадах громадських організацій, які надаватимуть такі послуги;
4. здійснено передачу органам місцевого самоврядування повноважень щодо планування, фінансування та організації надання соціальних послуг.

Ці чотири пункти є базовими для перетворення пострадянського соціального захисту, що досі панує в Україні, в сучасну систему надання соціальних послуг. У 2003 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про соціальні послуги» який став базовим для реалізації завдань щодо розвитку системи надання соціальних послуг. Але жоден з цих чотирьох пунктів виконано не було.

У 2007 році була схвалена «Концепція реформування системи соціальних послуг» яка передбачала реалізацію 4-х базових завдань. «Концепція реформування системи соціальних послуг реалізована не в повному обсязі внаслідок відсутності законодавчого регулювання питань, зокрема, щодо формування соціального замовлення, визначення потреб адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах, їх видах та обсягах, планування та надання соціальних послуг з урахуванням визначених потреб і запровадження стандартизації зазначених послуг», власне так було зазначено в «Стратегії реформування системи надання соціальних послуг», яка затверджена Розпорядженням КМУ від 8 серпня 2012 р. № 556-р, яким також було скасовано Концепцію.

Зараз реформа системи надання соціальних послуг продовжується. Протягом 2012-2013 років міністерством соціальної політики було прийнято низку нормативно-правових документів, які сприяють роздержавленню, та підвищують ефективність соціальних послуг. Міністр соціальної політики Наталя Королевська теж неодноразово наголошувала на необхідності  роздержавлення сфери надання соціальних послуг, впровадження соціального замовлення та широкого залучення недержавних організацій в якості надавачів соціальних послуг.

Найбільш важливим для забезпечення роздержавлення соціальної сфери є, перш за все, удосконалення нормативно-правової бази і, перш за все Закону України «Про соціальні послуги».

В громадському обговоренні нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» приймали участь керівництво Департаменту соціальних послуг та Департаменту сім’ї та дітей, представники Всеукраїнських неурядових організацій, які безпосередньо надають соціальні послуги, чи об’єднують клієнтів та недержавних надавачів соціальних послуг, керівники Комітетів громадської ради при Міністерстві соціальної політики.

Ірина Тарабукіна, директор Департаменту соціальних послуг зазначила, що в 2012-2013 роках реформа активно продовжувалась задля чого були затверджені «Методичні рекомендації визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці в соціальних послугах» (Наказ Мінсоцполітики від 03.09.2012  № 537), «Порядок здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів», (Постанова КМУ від 29 квітня 2013 р. № 324), проведено визначення потреб в соціальних послугах по всієї України, проведено пілотування соціального замовлення в окремих областях, тощо.

Під час виступів учасники зазначили, що в сфері надання соціальних послуг діє розгалужена система державних та комунальних установ та закладів, таких як «Центрі соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді», «Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» тощо. Ця діяльність регулюється двома законами: ЗУ «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» та ЗУ «Про соціальні послуги». І важливим завданням реформи є об’єднання цих двох Законів в один. Але це не основне завдання, що повинна вирішити нова редакція Закону України «Про соціальні послуги». Найбільш важливим є нормативне закріплення реформи а саме:

• забезпечення рівності усіх надавачів соціальних послуг незалежно від форм власності;
• забезпечення інтересів отримувачів соціальних послуг;
• активне включення у процес визначення потреб, оцінку якості та моніторинг надання соціальних послуг представників отримувачів соціальних послуг та недержавних надавачів.

Нова редакція буде зорієнтована на виконання завдання реформування а також буде враховувати найкращі надбання діючого законодавства. Протягом всієї розробки проекту Закону до роботи активно були залучені недержавні та міжнародні організації, тому в новій редакції враховано пропозиції та досвід недержавних надавачів соціальних послуг та потреби отримувачів. Учасники Громадського обговорення підтримали зусилля Міністерства соціальної політики щодо реформування системи надання соціальних послуг та залучення недержавних надавачів соціальних послуг та об’єднань отримувачів на етапах визначення потреб, оцінки якості та надання соціальних послуг вирішили 12 лютого провести робоче засідання для врахування пропозицій, які були озвучені під час засідання 8 лютого. Після цього законопроект буде передано в Департамент соціальних послуг Міністерства соціальної політики.