Таким чином Україна приєдналася до всесвітньої ініціативи Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна «Єднаймося, щоб припинити насильство щодо жінок» («UNiTE to End Violence against Women», http://endviolence.un.org), в рамках якої був розроблений цей символ. Організаторами ініціативи в Україні стали громадські та міжнародні організації, агенції ООН та державні структури.

У цей день на Софійській площі перехожим роздавали значки із проханням причепити їх до одягу на знак підтримки ініціативи. Також у центрі Києва стояв намет Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де можна було отримати консультацію від фахівців. Людям розповідали, що таке насильство, які бувають види насильства. Радили, що робити і куди звертатися по допомогу в такій ситуації.

Під час прес-брифінгу на Софійській площі організатори закликали жінок не терпіти насильство і звертатися по допомогу – до центрів соціальних служб, міліції, громадських організацій. Насильство – це проблема, яку потрібно вирішувати.

«Насильство щодо жінок – найпоширеніше порушення прав людини в світі. В Україні тільки в 2012 році були зареєстровані майже 100 тисяч звернень від жінок з приводу насильства в сім’ї. Оскільки по допомогу звертається тільки одна з п’яти потерпілих, реальна кількість випадків насильства сягає до півмільйона, – сказала Галина Скіпальська, виконавчий директор МБФ «Українська фундація громадського здоров’я». – Насильство щодо жінко має тяжкі короткострокові та довгострокові наслідки для самої жінки, родини та суспільства. Це комплексна проблема, яку потрібно вирішувати на рівні громади і держави. Сьогодні представники влади, агенції ООН, громадські та міжнародні організації об’єднуються під закликом Генерального секретаря ООН, щоб припинити насильство щодо жінок, та закликають не терпіти насильство і звертатись по допомогу».

Кампанія Генерального секретаря ООН «Єднаймося, щоб припинити насильство щодо жінок» була започаткована 2008 року з метою підвищення суспільної свідомості щодо цієї проблеми, посилення політичної волі та мобілізації ресурсів задля профілактики й припинення всіх видів насильства щодо жінок. Кампанія закликає уряди, громадські та жіночі організації, чоловіків, молодь, засоби масової інформації, агенції ООН в усіх країнах об’єднати зусилля у протидії цій глобальній проблемі

«Протягом всього року, що минає, Мінсоцполітики докладало величезних зусиль для вирішення гендерних проблем в Україні. Для мене це питання принципове. І як для міністра, і як для жінки, –зазначив Руслан Ковбаса, Директор департаменту сім’ї та дітей Міністерства соціальної політики України. – Серед гендерних проблем, з якими ми боремося, насильство в сім’ї – це одна з найганебніших соціальних проблем. Погодьтеся, не може цивілізована людина і суспільство миритися з цим явищем. Так, уряд з подачі Мінсоцполітики схвалив нову модель роботи 12-ти тисяч фахівців з соціальної роботи. Тепер їх завдання – щільніше працювати з усіма українськими родинами, в першу чергу проблемними. Та діяти на попередження. Намагатися вирішити кожну конкретну проблему на ранній стадії. Крім цього, разом з науковими та громадськими організаціями ми розробили проект Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, що розширить перелік органів та установ, на які покладається відповідальність за здійснення заходів з запобігання домашнього насильства».

За словами Представника Фонду народонаселення ООН в Україні, Нусхат Есан, подолання і запобігання гендерному насильству – складна проблема, яка потребує мультисекторального підходу до її вирішення.

Окрім зусиль на рівні влади, міжнародних та громадських організацій, громадських активістів, необхідні також зміни громадської думки в бік неприйнятності насильства над жінками. Треба, щоб кожен розумів, що насильство нічим не можна виправдати. Його не треба терпіти й не можна замовчувати.

«Запобігання гендерному насильству є пріоритетним напрямом роботи Фонду народонаселення ООН у всьому світі, – розповіла Нузхат Есан. – Оскільки це явище посилює нерівність між чоловіками і жінками та піддає ризику здоров’я, гідність, безпеку і незалежність постраждалих від нього людей. Гендерне насильство є проблемою, характерною для всього регіону, й Україна тут не є виключенням. 44% громадян України зазнавали домашнього насилля протягом життя, і 90% постраждалих від цього явища – жінки. Проблема в Україні підсилюється так званою «мовчазною стіною», яка оточує це явище. Першим кроком на шляху до успіху в цьому напрямі є подолання цього замовчування у суспільстві та забезпечення того, щоб голоси постраждалих жінок були почутими».

Для привернення уваги до проблеми насильства щодо жінок щороку у світі проходить кампанія «16 Днів проти гендерного насильства». Вона починається 25 листопада – у Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок, – і триває до Міжнародного дня прав людини, 10 грудня. Такі часові рамки були обрані, щоб символічно поєднати насильство над жінками та права людини, і наголосити, що насильство є порушенням прав людини. Цього року міжнародна кампанія проходить під гаслом «Від миру в родині, до миру у світі». Гасло національної кампанії – «Від миру в родині, до миру в Україні».

Організатори ініціативи в Україні звернулися з закликом до публічних осіб – політиків, телеведучих, інших відомих людей – причепити на одяг значок кампанії, та таким чином донести до суспільства, що насильство щодо жінок є неприпустимим.

Організатори:

1. Міністерство соціальної політики України
2. Фонд народонаселення ООН в Україні
3. МБФ «Українська фундація громадського здоров’я»
4. Міжнародна організація «Право на здоров’я» (HealthRight International)
5. Координатор проектів ОБСЄ в Україні

Учасники:

1. Міністерство внутрішніх справ України
2. Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ
3. Об’єднання жінок України, яких торкнулась проблема ВІЛ/СНІД «Позитивні жінки»
4. Міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості»
5. Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна»
6. Центр «Розвиток демократії»
7. Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
8. Київське міське відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ
9. Міжнародний гуманітарний центр «Розрада»
10. Всеукраїнський громадський центр «Волонтер»
11. Регіональний Центр громадянського представництва «Життя»
12. Громадська спілка «Громадська варта»
13. Готель Radisson Blu Hotel, Kyiv

Додаткова інформація

• 68% жінок в Україні зазнають насильства в родинах
• 35% жінок, які потрапляють до лікарні «швидкої допомоги», перебувають там через тілесні ушкодження, пов’язані зі знущанням
• 50% бездомних жінок і дітей пішли на вулицю, рятуючись від насильства в сім’ї
• Окрім фізичного насильства, фахівці вирізняють також психологічне, економічне та сексуальне.