3 березня 2025 року відбулась конференція «Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення. Бачення громадянського суспільства». Захід об’єднав представників громадських організацій, державних структур, донорських інституцій, соціально відповідального бізнесу та місцевих активістів задля обговорення критичних демографічних викликів та пошуку шляхів їх подолання, а також напрацювання спільного бачення та реалізації Державної демографічної стратегії до 2040 року.

Демографічні виклики України: історичний контекст та сучасні реалії

Під час конференції експерт з довготермінових стратегій, засновник та генеральний директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький представив аналіз демографічної ситуації в Україні, наголосивши на довготривалих наслідках історичних подій – від Голодомору до сучасної війни. Він окреслив основні чинники, що впливають на народжуваність, тривалість життя та мотивацію громадян залишатися в країні. Одним із головних викликів є зниження коефіцієнта народжуваності (з 1.16 до 0.99), що створює ризики для сталого розвитку країни та її державності.

Історичні демографічні втрати:

• Перша Світова війна та визвольні змагання → встановлення радянського режиму.
• Голодомор як покарання за спробу суб’єктності → мільйони загиблих.
• Друга Світова війна → втрати населення, Голод 1947 року.
• Накопичення негативних факторів впливу на тривалість життя.

Довгострокові наслідки для демографії:

• СРСР: зниження тривалості життя, алкоголізм, втрата сенсу життя.
• Тривалість життя на 10-15 років менша ніж у європейських країнах.

Війна та сучасна демографічна криза:

• Російська агресія спричинила нові демографічні втрати.
• Винищення населення, особливо молодих поколінь (батьків ненароджених дітей).
• Низька народжуваність: коефіцієнт впав з 1.16 до 0.99 (норма – 2.2).

Старіння населення та економічні наслідки:

• 81-річних жінок на 20% більше, ніж 18-річних дівчат.
• Скорочення групи 25-29 років: з 3.1 млн до 1.3 млн осіб.
• 1 працюючий забезпечує 1 непрацюючого → навантаження зростає.

Вимушена міграція та загроза державності:

• Україна втратила 10 млн осіб: 5 млн – на окупованих територіях, 5 млн – за кордоном.
• Населення скоротилося до 31 млн, а до кінця століття може зменшитися до 15 млн.
• Без зміни демографічної політики існує ризик втрати державності.

Роль громадянського суспільства у демографічній стратегії

Під час панельної дискусії учасники розглядали шляхи впливу громадських організацій на реалізацію Державної демографічної стратегії до 2040 року. Виконавча директорка ГО “Громадський центр “Нова генерація” Оксана Глєбушкіна представила досвід Місцевого партнерства зайнятості як ефективної моделі співпраці між громадянським суспільством, бізнесом і місцевою владою для вирішення проблем ринку праці. Вона підкреслила, що такі ініціативи є важливими для створення умов працевлаштування, особливо для внутрішньо переміщених осіб та жінок, які прагнуть економічної незалежності.

“Це був день глибокого аналізу, стратегічного планування та напрацювання рішень для майбутнього України. У форматі роботи шести робочих груп ми додавали бачення проблем, розуміння цільових груп і напрацьовували проєкти, які могли би втілювати інституції громадянського суспільства в рамках реалізації Державної демографічної стратегії. Під час стратегування важливо враховувати фактори, які впливали на стан демографії останні 100 років і їх довготривалі наслідки”, – розповідає Оксана Глєбушкіна.

Напрями роботи для подолання демографічної кризи

“Щоб передати естафету наступному поколінню, маємо діяти комплексно. Щоб не залишитись останнім поколінням українців”, – наголосив Євген Глібовицький.

За словами експерта, як держава Україна повинна:

1. Працювати над національною стійкістю (сталість безпеки);
2. Працювати над інституційною та позаінституційною сталістю;
3. Відновити відносини влада – громадянин;
4. Для збереження української ідентичності необхідно зберегти державність, зберігати культурні інституції за межами України (збереження можливості пройти НМТ, навчатись і говорити українською мовою).

Під час заходу перша заступниця Міністерки соціальної політики України Дарина Марчак презентувала основні напрями Державної демографічної стратегії:

• Зниження міграційного відтоку та створення умов для повернення українців із-за кордону
• Підтримка сімей з дітьми та підвищення народжуваності
• Зниження передчасної смертності
• Адаптація суспільства до демографічного старіння
• Розвиток можливостей для якісного життя в Україні.

Висновки та подальші кроки

Учасники та учасниці конференції працювали в тематичних робочих групах, опрацьовуючи конкретні ініціативи для громадянського суспільства. Громадські організації мають можливість стати ключовими провайдерами змін, розвиваючи місцеві ініціативи, спрямовані на підтримку населення.

“Конференція стала важливою платформою для діалогу між громадянським суспільством та державними структурами. Обговорені підходи та напрацьовані ініціативи формують фундамент для ефективної реалізації демографічної політики”, – резюмує Оксана Глєбушкіна.

Україна стоїть перед масштабними викликами, але, завдяки спільним зусиллям держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, можна закласти основу для стійкого відновлення та збереження нації.

Анна Кучерак-Зоря