У Києві 16—18 грудня відбувся триденний тренінг для журналістів регіональних медіа «Вартові правди», організований «Детектором медіа». Під час війни інформаційна безпека та медіаграмотність стають важливими складовими національної безпеки. Поширення таких знань у школах сприяє формуванню критичного мислення у молоді, яка зростає в умовах інформаційного тиску. Триденний тренінг охоплював теми боротьби з фейками та дезінформацією, цифрової грамотності, а також специфіки роботи зі школярами.

«Система формальної освіти, на жаль, не завжди може забезпечити належний рівень знань із медіаграмотності. Тому ми поставили перед собою завдання заохотити журналістів, які працюють у якісних медіа, ділитися знаннями та досвідом з підлітками, — каже програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський, який є автором ідеї проєкту та одним із тренерів. — Перший тренінг завершили 15 журналістів із півдня та сходу України. З ними ми не лише освіжили знання з медіаграмотності та безпечного споживання інформації, а й присвятили час педагогічним навичкам і зануренню в психологічні аспекти роботи з підлітковою аудиторією. У довшій перспективі ми прагнемо побудувати стійку спільноту фахових журналістів, готових зацікавлювати темою медіаграмотності різні аудиторії — спільноту амбасадорів критичного мислення по всій країні».

Під час лекції Вадима Міського учасники розглянули ключову термінологію у сфері медіаграмотності та протидії дезінформації, а також основні пастки в споживанні інформації, з якими стикається український медіаспоживач, котрі були виявлені в результаті різноманітних досліджень «Детектора медіа». Крім того, присвятили час новітнім викликам — використанню штучного інтелекту для створення дезінформації та інструментам для її виявлення.

Олександр Пирожков, тренер із медіаграмотності в «Детекторі медіа», розповів про поведінку в соцмережах, зосереджуючи увагу на цифрових правах людини та визначенні мови ворожнечі. «Якщо ми поширюємо чи споживаємо факт, то маємо його перевірити», — розповідає Олександр Пирожков. Під час лекції також розглянули проблему кібербулінгу в соціальних мережах на основі кількох реальних прикладів. Це дало змогу учасникам зрозуміти, як негативна поведінка в онлайн-середовищі може впливати на психічне здоров’я підлітків, самооцінку й успішність у навчанні. Такі знання допомагають формувати безпечне цифрове середовище та виховувати відповідальне ставлення до взаємодії в соцмережах.

Павло Бєлоусов, експерт із цифрової безпеки у Nadiyno.org, розповів про ключові загрози, що існують у цифровому середовищі. Зокрема, увагу приділили використанню слабких паролів, які легко зламати, що створює ризики для безпеки особистих даних. Також обговорили важливість двофакторної автентифікації, яка значно підвищує рівень захисту, але досі часто ігнорується користувачами. Окремо було наголошено на небезпеці фішингу — методі, який шахраї використовують для викрадення конфіденційної інформації через підроблені вебсайти чи повідомлення.

«Навички цифрової безпеки потрібно розвивати з молодшого віку. Особливо це важливо в умовах постійних інформаційних атак», — каже Павло Бєлоусов.

Психологиня Світлана Ройз провела лекцію, присвячену впливу війни на дітей, у якій детально розповіла про основні аспекти їхньої емоційної стійкості. Вона розповіла, що здатність дітей адаптуватися до складних обставин безпосередньо залежить від підтримки й емоційної стабільності дорослих, які перебувають поруч. Під час лекції увагу було приділено зростанню кількості тривожних розладів серед дітей, особливо тих, хто навчається онлайн. Світлана Ройз підкреслила важливість соціальної взаємодії: «Ми бачимо, що дітям не вистачає соціальної залученості й у них усе більше соціальних тривог. Як тільки є можливість, треба виводити дітей у безпосередній контакт одне з одним».

«Мені дуже сподобалися поради Світлани Ройз, я занотувала собі вправи, оскільки я мати трьох школярів різного віку і часом мені важко з ними комунікувати. Розумію, в мене буде така аудиторія під час тренінгу», — поділилася з нами Наталія Долгіх, журналістка медіа «Нові рубежі».

Окремий блок тренінгу провела Анастасія Шуплат, освітня дизайнерка, яка навчала журналістів методів і інструментів для роботи з підлітками, а також некласичних форматів навчання. Учасники тренінгу мали практичне завдання — створення презентації, які вони використовуватимуть для проведення лекцій для школярів, повернувшись у свої регіони. Такий підхід допоміг інтегрувати отримані знання у практику та підготуватися до реальної роботи з підлітками.

У межах тренінгу також спілкувалися й про виклики для самих медійників і їхньої аудиторії — під час дискусії «Медіаландшафт і виклики для медіаспоживача у часи криз і гібридних загроз». У розмові з аудиторією взяли участь голова ГО та шеф-редакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лигачова, директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк і директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко, модерував дискусію Вадим Міський. І аудиторія, і спікерки погодилися, що в нинішніх умовах роль медіа зазнає трансформації: поряд з інформуванням проявляється гостріша потреба у формуванні навичок критичного медіаспоживання. Допомогти з цим завданням можуть і самі медіа.

Тренінг підсумувала керівниця з комунікацій проєктів кризового реагування ПРООН в Україні Валентина Аксьонова, яка подякувала учасникам і назвала ключові виклики: необхідність підвищення якості журналістики та зростання популярності неверифікованих новин у соціальних мережах і месенджерах, зокрема в Telegram. «Люди все більше споживають новини з соціальних мереж, але часто без перевірки їх достовірності. Це створює додаткові ризики для суспільства», — сказала Валентина Аксьонова.

Наступним етапом проєкту стане реалізація знань на практиці: журналісти проведуть лекції для школярів у своїх регіонах, використовуючи отримані навички та матеріали, створені під час тренінгу.

Проєкт «Вартові правди» демонструє, як журналісти можуть стати рушієм змін у регіонах, допомагаючи школярам формувати критичне мислення та захищатися від інформаційних загроз. Такі ініціативи є важливим кроком у створенні стійкого суспільства в умовах війни та інформаційної кризи. Журналістка Олександра Аксененко з Сум після тренінгу сказала, що одним з інсайтів для неї стало використання цифрових та ігрових елементів у навчанні. Вона впевнена, що гейміфікація зробить уроки цікавими та доступними. «Я зрозуміла, що навчання медіаграмотності може бути захопливим. Моя основна мета — щоб діти взяли щось корисне, змогли передати цю інформацію на більш широке коло, на старше покоління», — розповіла Олександра Аксененко.

«Я сподіваюся, що це вдасться зробити цікаво, а діти, які почують цю інформацію, прийдуть до себе додому, розкажуть це своїм батькам, бабусям, дідусям, яким так само не вистачає подекуди знань із медіаграмотності. Я хочу побачити, що школи захочуть запровадити дисципліни з медіаграмотності на постійній основі», — розповідає про власні очікування від результатів тренінгу Валерія Бовша, голова редакції новин «Суспільне Дніпро».

Проєкт реалізовано за підтримки ПРООН в Україні та Уряду Японії.