Посилити локальні громадські організації, навчити проводити адвокаційні кампанії, об’єднати, запартнерити та згуртувати громадський сектор Волині і Рівненщини. Такі завдання ставила перед собою наша команда Волинського Інституту Права, втілюючи проєкт за підтримки Національного фонду на підтримку демократії. 

Фіналізувати наш шлях ми вирішили, організувавши у Луцьку міжрегіональний форум «Дії творять зміни». На нього запросили понад сто учасників: представників громадського сектору, влади, донорських структур та експертів.

Ми вирішили поговорити з усіма стейкхолдерами про те, яку місію зараз, у часи повномасштабного вторгнення, повинні виконувати громадські організації. Прозвучало чимало вартісних думок, і як завжди, у дискусії вдалось сформувати істину.

Найцікавішими тезами з обговорень на панельних дискусіях ділимось у нашому матеріалі.

***

«Адвокаційні кампанії – це гра в довгу. Головне, бити в одну точку та бути послідовним»

Як впливають інститути громадянського суспільства (далі – ІГС) на демократичні зміни у громадах? Такою була тема першої панельної дискусії, спікерами якої були четверо наших грантерів, які впродовж півроку реалізовували адвокаційні гранти.

Керівниця ГО «Чарівне янголятко» Алла Ревуцька, очільник ГО «Центр суспільного розвитку та ініціатив» Дмитро Свердлюк, керівниця Агенції регіонального розвитку Прибужжя Ірина Пикалюк та очільниця ГО «Молодіжний простір Тандем» Людмила Тананайська говорили про роль ІГС у локальних громадах та як зробити так, аби влада стала надійним партнером. Модерувала розмову виконавча директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Спікери зауважили, що у часи повномасштабного вторгнення запит жителів на участь у прийнятті рішень не те, що не зменшився, а й навіть зріс. Цьому посприяв потужний волонтерський рух, що розвинувся після початку війни. Люди хочуть бути активними, брати участь у суспільно-політичному житті і безпосередньо змінювати свої громади.

«Часи змінились. Мудра та влада, яка дослухається до своїх громадян. Не можна більше сидіти у кабінеті і думати, що ти знаєш все. Якщо влада буде проти громадянського суспільства, ні до чого доброго в першу чергу для неї це не призведе», – зауважила Алла Ревуцька.

Але яким чином зробити так, аби влада теж була зацікавлена у співпраці з громадським сектором та допомагала реалізувати проєкти не для «галочки», а дійсно вкладаючи зусилля? Відповідь – громадським організаціям треба вміти донести нагальність проблеми та чітко пояснити, як її можна вирішити.

«Якщо до керівника громади прийде громадська організація, яка бачить проблему і яка показує шляхи її вирішення, то підтримка влади точно буде. Потрібно лише, щоб ця мета має бути реалістичною, а тема – актуальною», – додала Алла Ревуцька.

«Адвокаційний проєкт повинен бути націлений на вирішення спільної проблеми, яка болить і органам місцевого самоврядування, і громадському сектору. У такому випадку буде легше знайти точки дотику, співпраці та взаємодії», – зазначила Ірина Пикалюк.

«Переконувати найкраще практичними кейсами, – зауважив Дмитро Свердлюк. – Треба шукати точки дотику особистісних або соціальних вигод для громади».

До обговорення активно долучались присутні. Олексій Орловський, директор програми «Демократія та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження», зауважив, що з адвокаційними кампаніями важливо  набратись терпіння.

«Коли ви займаєтесь адвокаційною кампанією, розумійте, що це може бути гра в довгу. Не треба розчаровуватись, що за місяць у вас не вдалось щось досягнути. Особисто у мене є кампанії, які я веду років 18, і які ще не закінчились. Але головне – це бити в одну точку, бути послідовним і мати натхнення цим займатись, щоб у підсумку досягнути результату», – зазначив він.

«Ціль номер один  – вберегти країну. Ціль номер два – вберегти демократію»

Друга панельна дискусія відбулась за участі представників донорських організацій. Під час обговорення, яке модерувала керівниця регіонального офісу Міжнародного фонду «Відродження» в  Західній Україні Оксана Дащаківська, учасники ділились своїм баченням майбутнього України, пріоритетів співпраці донорів з громадським сектором.

Під час дискусії модераторка провела онлайн-опитування на тему, що наразі заважає розвитку демократії. Найпоширенішими відповідям були: пасивність, недовіра та війна.

Як долати ці виклики, вирішували спільно. Заступниця виконавчого директора ІСАР Єднання Наталія Климова переконана – за словом пасивність може ховатись багато різних аспектів, які можна розбирати на молекули і вже з кожним з них послідовно працювати. 

«Словом пасивність ми закриваємо забагато всього різного. Це як слово лінь, за яким насправді може ховатись втома, апатія, хвороба. Роль людини у громадському процесі може бути різною. Припустимо, я можу бути небайдужою громадянкою і просто донатити, або раз в тиждень годувати людей, або створити свою громадську організацію і залучити волонтерів. На якому з цих рівнів мене можна назвати пасивною? Як на мене, важливо розуміти, що для того, аби країна працювала добре, всі три рівні важливі. Якщо є лише одна з цих громадянок, треба, щоб була й інша», – зауважила вона.

Іншу серйозну проблему – взаємну недовіру влади та жителів – можна вирішувати різними шляхами. Зокрема, реалізовуючи спільні корисні для громади справи. 

«В Україні є фундаментальне нерозуміння того, як працює партнерство. Ми думаємо, що для партнерства треба довіряти одне одному. Але довіра – це продукт співпраці, наслідок позитивної тривалої співпраці. Не треба її чекати для того, щоб почати партнерство. Для цього достатньо, щоб у вас були спільні цілі та спільні цінності», – додала Наталія Климова.

Довіра зросте й тоді, коли між владою і громадськістю буде чесна комунікація, переконані учасники дискусії.

«Звуження демократії пов’язане з дезінформацією, низьким рівнем медіаграмотності населення. І нам важливо як громадському сектору активно з цим працювати і бути готовими брати на себе додаткову роль, навіть якщо це не є основною тематикою діяльності організації», – зауважила керівниця групи проєктів ПРООН з демократичного врядування Оксана Урсу.

З цим погодилась програмна спеціалістка програми USAID «Мріємо та діємо», IREX в Україні Ірина Шеремета: «Важливим викликом є інформаційна війна. Ми маємо всі долучатись до того, аби її виграти. І це в контексті того, що ми маємо робити медіаграмотними тих, хто поряд з нами».

Керівниця регіонального офісу Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Ірина Бойко додала: зі свого досвіду роботи бачить, що у багатьох громадах влада готова відкрито комунікувати та пояснювати, як працюють органи місцевого самоврядування.

«До прикладу, наші чотири громади-партнерки  організували день бюджету. І у Вишнівській громаді на прикладі тарілки з вишнями показали, як розподіляється бюджет. А голова фінансового відділу написала навіть пісню про поділ бюджету. Тому переконана, що органи місцевого самоврядування насправді відкриті, вони готові до співпраці і до того, аби підтримувати різні ініціативи», – розповіла вона.

«Попри все, Україна далі розвиває демократію навіть у часи війни»

На форумі відбулися ще дві паралельні панельні дискусії, на яких учасники говорили про міжсекторальну співпрацю та інструменти залучення громадян до активності у громадах.

«Розвивати демократію – складно. Розвивати демократію у часи війни – складніше у сотні разів. Але попри все, Україні це вдається, – резюмувала виконавча директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик. – У громадах є запит на залученість, активність, і цей запит ми як ІГС не можемо не помічати. Цю іскру треба використовувати і направляти жителів у реалізацію корисних ініціатив, вчити їх, як можна творити локальну демократію і брати участь у житті своєї громади. Надзвичайно цінно, що на панельних дискусіях учасники проговорили, як можна залучати активістів та як вибудовувати цю співпрацю».

Після цього відбулися три майстерки. Керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області Андрій Токарський розповів про нюанси ведення адвокаційних кампаній і на реальних кейсах пояснив, як можна досягати успіху. 

Директор ТОВ «Світ громад» Михайло Войтович провів мотиваційну лекцію про штучний інтелект, яка в якийсь момент перетворилась на майже дискусію. На ній учасники поговорили, як інструменти штучного інтелекту можна використовувати собі на благо.

Третю майстерку про кризові комунікації провела контент-директорка медіа ШоТам Кристина Черненко. Вона розповіла, як потрібно комунікувати з аудиторією під час кризових ситуацій.

***

Ми невипадково обрали назвою нашого форуму наш девіз – дії творять зміни. У цій простій, але насправді глибокій фразі зашито багато глибинних сенсів, які роками надихають нас працювати над змінами у громадах і покращенням владно-громадської співпраці.

Адже пасивність, недовіру, байдужість, про які було стільки сказано під час панельних дискусій, можна перебороти спільними справами. І хай навіть це буде невеликий спільний проєкт, але він може дати багато довгострокових наслідків і перекинути місточок над прірвою, яка часто розділяє владу та громадянське суспільство.

Тому головний висновок з нашого форуму такий – треба працювати, працювати і ще раз працювати. І зміни обов’язково будуть.

Матеріал створено Волинським Інститутом Права в рамках проєкту «Посилення стійкості та підвищення професійної спроможності локальних інститутів громадянського суспільства у територіальних громадах Волинської та Рівненської області», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).