1. ПРО ПРОЄКТ

1.1  Вступ

Це запрошення до подання проектних пропозицій (ЗП) здійснюється ПРООН, в рамках проєкту  Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей: Підтримка Міністерства охорони здоров’я України, щодо реагування на пандемію COVID-19,  який є частиною програми ПРООН Демократичне врядування та реформи. За допомогою цієї програми ПРООН допомагає уряду, громадянському суспільству та населенню України у просуванні демократичної політики та практик, необхідних для прискорення прогресу у сталому розвитку. Це включає відстоювання прав людини та гендерну рівність, підтримку антикорупційних зусиль,  забезпечення того, щоб усі громадяни України могли захищати свої права, зміцнення парламенту та розширення можливостей громадянського суспільства та молодіжних активістів.

Коронавірус (COVID-2019), який був визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 року, створив безпрецедентні проблеми для охорони здоров’я, соціальних та економічних систем у всьому світі. В Україні, за статистикою Міністерства охорони здоров’я, станом на 27 грудня 2021 року, заразилося понад 3,6 мільйони людей, а кількість загиблих від COVID-19 зросла до 95 000.

У відповідь на поширення пандемії COVID-19 український уряд розпочав кампанію вакцинації наприкінці лютого 2021 року. З того часу понад 14.6 млн українців отримали першу дозу вакцини, а 13.5 млн отримали другу.

З початку пандемії уряд України вжив низку різних заходів, щоб припинити поширенняCOVID-19, включаючи обмеження відвідування шкіл, введення обмежень на державному кордоні, введення локдаунів та карантину.

Хоча останнім часом темпи зараження коронавірусом у країні сповільнюються, кількість нових випадків зараження коронавірусом щодня залишається досить високою і перевищує 15 000.

У той же час, незважаючи на те, що ризики впливу COVID-19 все ще високі для більшості населення країни, багато українців продовжують демонструвати низьку відповідність фізичному дистанціюванню та відвідуванню соціальних подій. Згідно з останніми дослідженнями ВООЗ «Поведінкові уявлення про COVID-19 в Україні» лише 68% респондентів уникали громадських зборів, а 69% уникали рукостискань. Крім того, позитивне ставлення до вакцинації все ще залишається досить низьким, і лише 48% респондентів готові зробити щеплення проти COVID-19. Дослідження показало, що основними чинниками такої низької прийнятності є проблеми безпеки та побоювання щодо побічних ефектів.

Ці дані підтверджено недавнім дослідженням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології. Опитування громадської думки, проведене 13-15 квітня 2021 року, показує, що 52% українців почуваються некомфортно щодо отримання вакцини проти COVID-19. Основними причинами є переконання, що існуючі вакцини не були протестовані належним чином (40%), недостатньо ефективні (33%), мають побічні ефекти, які можуть бути гіршими, ніж загроза для здоров’я від самого COVID-19 (20%), і 17% респондентів взагалі не довіряють вакцинації. Ці показники вищі на півдні (54%) та Сході (55%) країни та серед 30-39-річних (63%).

1.2 Загальна інформація

Один із компонентів  Проекту «Служіння людям, покращення здоров’я»: підтримка Міністерства охорони здоров’я України у відповідь на Пандемію COVID-19» зосереджений на зміцненні пацієнтських організацій та громадянського суспільства в країні підтримуючи їх у наданні медико-соціальних послуг та розповсюдженні медичної інформації щодо COVID-19 та повідомлень пов’язаних з засобами його запобігання

Незважаючи на те, що з початку пандемії COVID-19 Міністерство охорони здоров’я України у співпраці з міжнародними партнерами та донорськими організаціями проводить багатосторонню комунікаційну та інформаційно-просвітницьку кампанію щодо заходів запобігання, державної політики охорони здоров’я та доступних служб підтримки, дані свідчать про те, що українці не до кінця розуміють необхідність деяких запроваджених обмежень,  а також не довіряють державним установам та їх спроможності впоратися з пандемією, а також з вакцинацією.

Це свідчить про те, що інформація не завжди доходить до кінцевих споживачів - українців різного віку, соціальних груп, які проживають у різних регіонах країни.

Для того, щоб усунути ці прогалини та забезпечити краще інформування вразливих груп про профілактику COVID-19, доступні послуги та кампанію вакцинації, а також для зміцнення можливостей пацієнтських організацій та громадянського суспільства у поширенні повідомлень, пов’язаних із охороною здоров’я, ПРООН буде тісно співпрацювати з  Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) та іншими зацікавленим сторонам, щоб подолати виклики та забезпечити покращення спроможності управління у питаннях реагування на пандемію COVID-19, зокрема в аспектах управління кризою та ефективної комунікації у сфері охорони здоров’я.

1.3 Мета та завдання конкурсу

Мета:  національне та суб-національне всеукраїнське розширення доступу до точної та актуальної інформації про заходи профілактики з COVID-19, доступу  до тестів на COVID-19, лікування та кампанії з вакцинації для чоловіків та жінок з різних груп, особливо найбільш вразливих.

Цільова аудиторія програми:

- Вразливі групи

• Похилі особи;

• Особи із супутніми захворюваннями;

• Співробітники першої лінії;

• Соціальні працівники;

• Особи із низьким рівнем освіти;

• Особи з інвалідністю;

• Молоді особи;

• Населення сільської місцевості;

Основні цілі програми:

- Провести громадську просвітницьку кампанію та забезпечити доступ вразливих груп населення на місцевому рівні, до найточнішої інформації про заходи профілактики COVID-19, доступу до тестування на COVID-19, лікування та кампанії з вакцинації;

- Зміцнити спроможність населення, що проживає як у міських, так і у віддалених сільських районах, особливо тих, що представляють вразливі групи населення, висловлювати занепокоєння та інформувати про прогалини в послугах, які вони отримали або не отримали щодо COVID-19;

- Підвищити спроможність громадянського суспільства та пацієнтських організацій у наданні послуг та розповсюдження медичної інформації щодо COVID-19 та повідомлень пов’язаних з засобами його запобігання .

Під загальним керівництвом ПРООН обрана організація / установа виконуватиме такі завдання:

1. Розробити детальну методологію та план роботи. План повинен включати:

-          Ідентифікація вразливих груп з урахуванням регіону;

-           Аналіз існуючих прогалин у доступі конкретної вразливої групи (або груп) до інформації, пов’язаної з COVID-19, медичної допомоги, тестування та вакцинації;

-           Розробка методології (цілі, підходи);

-           Канали зв’язку та інструменти комунікації з цільовою аудиторією;

-           План реалізації з ключовими термінами;

-           Опис опитування щодо знань, практики та відношення;

-           Аналіз потенційних ризиків та заходів щодо пом’якшення наслідків.

-           План моніторингу та оцінки з чіткою кількісною оцінкою отримання інформації та показників, що вимірюють змінене ставлення та / або поведінку.

-           Рекомендації щодо стратегії найкращих засобів поширення інформації про COVID-19 та  вакцинації, для кожної цільової підгрупи, визначення проблемних місць у процесі поширення інформації та пропозиції щодо того, як їх можна подолати. Крім того, мають бути включені рекомендації щодо лінгвістичного рівня інформації для кожної цільової групи та визначені найкращі моделі.

2. Провести заплановані заходи щодо поширення медичної інформації щодо covid-19 та повідомлень пов’язаних з засобами його запобігання серед вразливих груп. Діяльність може включати (але не обмежується):

- Поширення інформаційних, комунікаційних та освітніх матеріалів із цільовими повідомленнями про COVID-19 (ті, що розроблені під керівництвом МОЗ та ЮНІСЕФ; нова група матеріалів буде підготовлена до запуску Програми).

- Розробка візуальних, графічних та друкованих матеріалів (інфографіка, плакати, листівки та ролл -апів) із ключовими повідомленнями, які будуть розроблені для конкретних вразливих груп. Поширення матеріалів через існуючі мережі / організації-члени, популярних та доступних лідери думок на місцевому рівні тощо. Матеріали повинні відповідати вимогам вразливих груп (перекладені на місцеві мови, орієнтовані на людей з обмеженими можливостями - мова жестів, шрифт Брайля).

-              Проведення мапінгу місцевих ЗМІ (радіо, телебачення, друковані видання) із ширшим висвітленням в регіоні / районі та організація експертних інтерв’ю / подкастів / редакційних статей щодо питань, пов’язаних з COVID-19, та проблеми, з якими стикається конкретна вразлива група (групи) через пандемію.

- Ведення діалогу у віртуальному просторі з конкретних питань, які маргіналізовані групи повинні вирішувати в результаті поширення COVID-19, і обговорення їх основних проблем і пріоритетів. Діалог може включати представників ГО, приватного сектору та вразливих груп із сусіднього або партнерського (у разі встановлення такого партнерства) регіону (регіонів), а також дерективних органів регіонального / місцевого рівнів.

-              Створення віртуальної платформи (наприклад веб-сторінки), яка б включала всю інформацію про запобігання COVID-19, ризики, доступну підтримку та послуги для конкретних вразливих груп.

3. Провести опитування KAP, щоб зафіксувати зміни у доступі вразливих груп до інформації, пов’язаної з COVID-19, а також їх знання та ставлення до заходів профілактики COVID-19, доступу до тестування, лікування та вакцинації проти COVID-19.

4. Подати фінальний звіт. Звіт повинен включати аналіз та визначення найкращих практик, які використовуватимуться в майбутній кампанії з підвищення обізнаності, та рекомендації щодо спілкування з вразливими групами щодо питань COVID-19 та питань, пов’язаних із охороною здоров’я, а також вакцинації та інших заходів реагування. Висновки повинні бути підтверджені результатами опитувань зворотного зв’язку / опитувань громадської думки, проведених після реалізації запланованих комунікаційних заходів. Звіт також повинен містити рекомендації для уряду (як на національному, так і на місцевому рівнях), НГО та міжнародних організацій щодо реагування на COVID-19.

Пропозиції прийматимуться до 26 січня  2022 року (18.00 за київським часом).

Тривалість гранту: 3 місяці з дати підписання угоди.

Загальна сума грантових коштів, виділених за цією програмою для  ГО, не перевищуватиме 301,000,00 доларів США. Максимальна сума заявки: до 30 000 дол. США за грант. Виплата здійснюватиметься в національній валюті (українській гривні) відповідно до операційного курсу ООН на день платежу. Перейдіть на офіційний сайт  UNORE, щоб побачити поточний курс обміну по країнах.

2. КРИТЕРІЇ ВІДПОВІДНОСТІ

2.1. Загальні вимоги

До участі в цьому конкурсі грантів запрошуються організації, які:

- Бути офіційно зареєстрованим як неприбуткова громадянського організація в Україні

- Мати стабільний та достатній фінансовий потенціал для здійснення заходів, описаних у розділі 1.3;

- - Запропонований персонал (перевагою буде керівник проекту, спеціаліст із комунікацій, дизайнер, соціальний фахівець) повинен мати відповідну кваліфікацію та компетенції.

- Мають  мінімум 3 роки перевіреного досвіду у сфері охорони здоров’я.

-Мають мінімум 2 роки обґрунтованого досвіду у проведенні інформаційних / інформаційно-просвітницьких кампаній на національному / регіональному / місцевому рівнях

- Досвід роботи з однією або кількома згаданими вразливими групами у відповідному регіоні / районі / районі буде перевагою.

-Учасники повинні надати принаймні 2 приклади проведеної комунікаційної / інформаційної кампанії, спрямованої на конкретну вразливу групу. Окрім загального опису кампаній, він повинен включати зразки вироблених візуальних, друкованих чи графічних матеріалів, а також аналіз ключових досягнень (згадки в ЗМІ, охоплення аудиторії тощо).

Очікується, що організація призначить щонайменше одного експерта для загального управління командою проєкту, планування і контролю, звітування до ПРООН і виконання інших функцій проєктної координації.

Заявки, надіслані ПРООН в рамках цього конкурсу грантів повинні містити резюме ключових осіб-виконавців проекту.

Передбачається, що організація володіє відповідними фінансовими процедурами і може належним чином прийняти та використати кошти, надані в рамках гранту.

Пропозиції від організацій, які не відповідають вищенаведеним вимогам, не розглядатимуться.

2.2 Критерії прийнятних витрат

Прийнятними вважаються витрати, які:

·         необхідні для впровадження проектної діяльності;

·         проведені протягом періоду впровадження;

·         відповідають принципам доцільності та відповідності витрат, включаючи принципи «найвища якість за найнижчу ціну» і ефективності витрат;

·         коректно задокументовані, обґрунтовані та зрозумілі, а також підкріплені відповідною документацією фінансово-бухгалтерської звітності.

Кошти, надані через грант ПРООН, можуть бути використані виключно для оплати:

·         праці персоналу організації та залучених експертів;

·         комунікаційних та інформаційних послуг;

·         закупівлі консультативних послуг, за умови їх необхідності для досягнення проектних цілей;

·         оренди , кейтерингу та інших послуг, безпосередньо пов’язаних з проектними заходами;

·         друкарських, типографських/копіювальних послуг;

·         комунальних послуги;

·         витратних матеріалів та аксесуарів;

·         транспортних витрат, необхідних для впровадження проекту(за умови, що відповідності  внутрішнім правилам ПРООН).

Вважаються неприйнятними витрати, пов’язані з:

·         підготовкою проектної пропозиції для участі у конкурсі;

·         науковими дослідженнями;

·         сплатою боргів;

·         відшкодуванням витрат, пов’язаних з коливанням валютного курсу.

Витрати в рамках підтриманих проектів вважатимуться прийнятними тільки за умови, якщо вони будуть здійснені у відповідності до Правил та процедур ПРООН щодо здійснення фінансових транзакцій та звітування ОГС-грантерів.

3. Порядок подання проектних пропозицій

Дане запрошення буде розміщено на веб-сайтах наступних організацій:

• ПРООН в Україні: www.undp.org.ua/;
• Ресурсний центр ГУРТ: www.gurt.org.ua/;
• Портал «Громадський Простір»: www.civicua.org;
• Простір: www.prostir.ua

Проектні пропозиції (заявки) слід подавати українською чи англійською мовами згідно з вимогами даного Запрошення та Формою проектної пропозиції. Запрошення до участі у конкурсі та Заявку  (В Word та Excel) можна завантажити з вказаних Інтернет-сторінок.

Пакет документів повинен складатись з:

1. Заповненої проектної пропозиції на ПК у форматі Microsoft Word;

2. Сканованої копії статуту організації (формат PDF);

3. Сканованої копії свідоцтва про державну реєстрацію організації (формат PDF);

4. Сканованої копії довідки про відкриття банківського рахунку (формат PDF);

5. Резюме запропонованих спеціалістів для впровадження проекту (форматі Microsoft Word або PDF).

6. Інша відповідна допоміжна документація, включаючи рекомендаційні листи, зразки звітів тощо

(Microsoft Word або PDF).

Пакет документів потрібно надсилати за адресою [email protected] зазначивши у темі листа «Подання на конкурс  «Міні грант для НГО щодо розповсюдження медичної інформації про covid-19 та повідомлень пов’язаних з засобами його запобігання». Пакет документів повинен бути заархівований як * .zip або * .rar та не захищений паролем; загальний обсяг не повинен перевищувати 10 Мб. Заявки, надіслані іншими способами, ніж описані вище, не розглядаються.

Для надання відповідей на запитання, які можуть виникнути під час заповнення форми заявки, дистанційна консультація буде проведена 7 грудня 2021 року о 14 годині. Для реєстрації на дистанційну консультацію, будь ласка, надійшліть свій запит вказаній нижче контактній особі не пізніше ніж за 24 години до консультації. У текстовому полі вкажіть назву ОГС, ім’я та контактний телефон особи, яка братиме участь у консультації від імені організації та ваші запитання. Дистанційна консультація буде проводитися одночасно для всіх зареєстрованих учасників.

Контактна особа: Іван Горох,  Співробітник з управління охороною здоров’я: [email protected]         

4. ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ

Критерії оцінки

Проектні пропозиції будуть оцінюватись ПРООН за наступними критеріями:

§  Якість та відповідність проектної пропозиції поставленому завданню;

§  Наявна і продемонстрована спроможність команди керувати проектною діяльністю (наприклад, кількість людей у команді та досвід залучених людей);

§  Продемонстрований досвід співпраці з ключовими зацікавленими сторонами на регіональному рівні;

§  Якість систем та процесів фінансового менеджменту (наприклад, бюджетування, моніторинг, облік та звітність, системи внутрішнього контролю, закупівлі, антикорупційні заходи); Послідовність бухгалтерського обліку та висока якість фінансових документів.

Після закінчення кінцевого терміну подачі спеціалісти ПРООН перевірять заявки за вищенаведеними критеріями. На цьому етапі ПРООН може вимагати додаткової інформації від заявників на власний розсуд.

5. ЗВІТУВАННЯ, МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНЮВАННЯ ГРАНТОВИХ ПРОЕКТІВ

5.1. Моніторинг та оцінка

Організації, які отримують грантову підтримку, несуть відповідальність за моніторинг їх прогресу. ПРООН буде контролювати реалізацію проєкту через звіти грантоотримувачів, зустрічі з представниками підтримуваних організацій та їх партнерами, а також через спеціальні моніторингові візити та можливі аудиторські послуги.

5.2 Звітування

Грантоотримувач  подаватиме наступні звіти:

·         Короткі звіти на вимогу в період виконання проекту (раз на місяць);

·         Фінальний звіт, має включати опис заходів, результати моніторингу та аналізу, висновки і рекомендації ;

·         Фінансовий звіт за весь період контракту.

Додатки

Форма проєктної пропозиції, контрольний список оцінки спроможності (CACHE) для ОГС/НУО, Детальний бюджет для ОГС/НУО, Грантовий бюджет для ОГС/НУО, Робочий план (Word)

Детальний бюджет, Грантовий бюджет, Робочий план, Показники ефективності, Аналіз ризиків (Excel)

Концептуальна записка

Зміцнення потенціалу огc у розповсюдженні медичної інформації про covid-19 та повідомлень пов’язаних з засобами його запобігання

Тривалість: 4 місяці (3 січня 2022 – 30 квітня 2022)

Опис

Коронавірусна хвороба 2019 року (COVID-2019), яку Всесвітня організація охорони здоров’я визнала пандемією 11 березня 2020 року, поставила безпрецедентні проблеми для систем охорони здоров’я, соціальної та економічної системи в усьому світі. В Україні, за статистикою МОЗ, станом на 27 грудня 2021 року захворіли понад 3.6 мільйони людей, а кількість померлих від COVID-19 зросла до понад 95 тисяч.

У відповідь на поширення пандемії COVID-19 український уряд розпочав кампанію вакцинації наприкінці лютого 2021 року. З того часу понад 14.6 млн українців отримали першу дозу вакцини, а 13.4 млн отримали другу.

З початку пандемії уряд України вжив низку різних заходів, щоб припинити поширенняCOVID-19, включаючи обмеження відвідування шкіл, введення обмежень на державному кордоні, введення локдаунів та карантину.

Хоча останнім часом темпи зараження коронавірусом у країні сповільнюються, кількість нових випадків зараження коронавірусом щодня залишається досить високою і перевищує 15 000.

У той же час, незважаючи на те, що ризики впливу COVID-19 все ще високі для більшості населення країни, багато українців продовжують демонструвати низьку відповідність фізичному дистанціюванню та відвідуванню соціальних подій. Згідно з останніми дослідженнями ВООЗ «Поведінкові уявлення про COVID-19 в Україні» лише 68% респондентів уникали громадських зборів, а 69% уникали рукостискань. Крім того, позитивне ставлення до вакцинування все ще залишається досить низьким, і лише 48% респондентів готові зробити щеплення проти COVID-19. Дослідження показало, що основними чинниками такої низької прийнятності є проблеми безпеки та побоювання щодо побічних ефектів.

Ці дані підтверджено недавнім дослідженням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології. Опитування громадської думки, проведене 13-15 квітня 2021 року, показує, що 52% українців почуваються не комфортно щодо отримання вакцини проти COVID-19. Основними причинами є переконання, що існуючі вакцини не були протестовані належним чином (40%), недостатньо ефективні (33%), мають побічні ефекти, які можуть бути гіршими, ніж загроза для здоров’я від самого COVID-19 (20%), і 17% респондентів взагалі не довіряють вакцинації. Ці показники вищі на півдні (54%) та Сході (55%) країни та серед 30-39-річних (63%).

Щодо різниці у ставленні сільського та міського населення, дослідження соціологічної групи “Рейтинг” показує, що кількість бажаючих зробити щеплення дещо вища серед мешканців обласних центрів (44%) та малих міст (46%) ), ніж серед великих міст (40%).

Проблематика

Пандемія COVID-19 поставила під загрозу охорону здоров’я, освіту та економічні системи, а всі досягнення в області розвитку пішли на спад. Економіка та соціальні зв’язки стикатимуться з потрясіннями протягом десятиліть, оскільки світ лише починає повертатися до «нормального життя» лише з 2021 році, а траєкторія цього повернення є неясною, затьмарена повільнішим, ніж очікувалося, впровадженням вакцин, новими штамами вірусів, економічними проблемами та політичними потрясіннями в усьому світі. Незважаючи на те, що з початку пандемії COVID-19 МОЗ України у співпраці з міжнародними партнерами та донорськими організаціями проводить багатосторонню комунікаційну та інформаційно-просвітницьку кампанію щодо заходів профілактики, державної політики у сфері охорони здоров’я та доступних служб підтримки, дані свідчать про нерозуміння українцями необхідності деяких запроваджених обмежень, недовіру до державних інституцій та їх спроможності впоратися з пандемією, а також у процесі вакцинації.

Це говорить про те, що поширена інформація не завжди доходить до кінцевого споживача – українців різного віку, соціальних груп, які проживають у різних регіонах країни. Крім того, це також підкреслює, що обрані канали та джерела комунікації не завжди є найбільш оптимальними для кожної окремої групи населення. Особливо це стосується медичних працівників, у тому числі тих, хто безпосередньо бере участь у заходах протидії пандемії коронавірусу COVID-19; незахищені соціальні працівники; вчителі та інші працівники освіти, доступ яких до технологій та інформації зазвичай обмежений.

Для того, щоб усунути ці прогалини та забезпечити краще інформування вразливих груп про профілактику COVID-19, доступні послуги та кампанію вакцинації, а також для зміцнення можливостей пацієнтських організацій та громадянського суспільства у поширенні повідомлень, пов’язаних із охороною здоров’я, ПРООН буде тісно співпрацювати з  Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) та іншими зацікавленим сторонам, щоб подолати виклики та забезпечити покращення спроможності управління у питаннях реагування на пандемію COVID-19, зокрема в аспектах управління кризою та ефективної комунікації у сфері охорони здоров’я.

Мета

Основною метою цієї діяльності в рамках проекту «Служіння людям, покращення здоров’я: підтримка МОЗ України у реагуванні на пандемію COVID-19», що фінансується Світовим банком, є зменшення нерівності, покращення доступу вразливих груп до точної та актуальної інформації про заходи профілактики COVID-19, доступ до тестування на COVID-19, лікування та кампанію вакцинації. Враховуючи, що 65% українських сіл не мають доступу до широкосмугового доступу до Інтернету та мобільних технологій, а отже, не мають можливості отримувати останні оновлення, діяльність буде зосереджена на населення, яке проживає як у міській, так і у віддалених сільській місцевості 1 (мається на увазі, що для того, щоб добратися до населеного пункту з більш ніж 50 000 жителів, потрібно проїхати 60 хвилин або більше).

Це дозволить не лише ефективніше поширювати інформацію серед згаданих цільових аудиторій, але й документувати їхні проблеми, пріоритети та ключові питання, які потім можуть бути враховані урядом, НУО та міжнародними організаціями під час планування та впровадження інклюзивної відповіді на COVID-19 для цих уразливих груп. Крім того, ці заходи будуть рушійною силою у генеруванні даних  про ставлення певної частини населення до COVID-19, які можуть бути використані для дослідницьких цілей та для кращого інформування щодо майбутніх заходів з профілактики.

Завдання

1 Провести освітню/просвітницьку кампанію та забезпечити уразливі групи на місцевому рівні регулярним доступом до найточнішої інформації про заходи профілактики COVID-19, доступ до тестування на COVID-19, лікування та кампанію вакцинації;

2 Зміцнити спроможність населення, яке проживає як у містах, так і у віддалених сільських районах, особливо тих, що представляють уразливі групи, висловлювати свої занепокоєння та інформувати про прогалини в послугах, які вони отримали або не отримали у зв’язку з реагуванням на COVID-19;

3 Підвищити спроможність громадянського суспільства та організацій пацієнтів у наданні послуг та розповсюдженні повідомлень про COVID-19 та медичну допомогу.

Цільова аудиторія

1 Вразливі групи

• Похилі особи;

• Особи із супутніми захворюваннями;

• Співробітники першої лінії;

• Соціальні працівники;

• Особи із низьким рівнем освіти;

• Особи з інвалідністю;

• Молоді особи;

• Населення сільської місцевості;

Організації, які мають право на отримання фінансування, повинні відповідати таким основним критеріям:

1 Бути офіційно зареєстрованим як неприбуткова громадянська організація в Україні.

2 Мати стабільну та достатню фінансову спроможність для реалізації заходів, описаних у ТЗ;

3 Команда  (керівник проекту, спеціаліст із комунікацій, дизайнер, спеціаліст із соціальних питань буде перевагою) повинна мати відповідну кваліфікацію та компетенції.

4 Мати не менше 3 років підтвердженого досвіду у сфері надання медичних послуг.

5 Мати мінімум 2 роки досвіду в проведенні інформаційних/просвітницьких кампаній на національному/регіональному/місцевому рівнях.

6 Продемонстрований досвід роботи з однією або кількома із згаданих уразливих груп у відповідному регіоні/районі/області буде перевагою.

Організації повинні надати принаймні 2 приклади проведеної комунікаційної/інформаційної кампанії, спрямованої на конкретну вразливу групу. Крім загального опису кампаній, він повинен містити зразки створених візуальних, друкованих або графічних матеріалів, опис послуг, а також аналіз основних досягнень (згадки в ЗМІ, охоплення аудиторії тощо).

Мета діяльності полягає в досягнені рівного розподілу грантів між різними регіонами та районами (містами/селами), таким чином, щоб всі були охоплені.

Діяльність може охоплювати проекти ОГС на національному, суб-національному, регіональному та місцевому рівнях.

Кожен документ, включаючи методологію та робочі плани, візуальні, графічні та друковані матеріали, результати звітів (подаються українською мовою) мають бути спочатку затверджені ПРООН. Жоден звіт або документ не повинен публікуватися або розповсюджуватися без згоди ПРООН.

7. Обсяг роботи

Під загальним керівництвом ПРООН обрана організація/організація виконуватиме такі завдання:

• Розробити детальну методологію та план роботи

План повинен включати:

1.       Ідентифікація вразливих регіональних груп;

2.        Аналіз наявних прогалин у доступі конкретної вразливої групи (або груп) до інформації, пов’язаної з COVID-19, медичної допомоги, тестування та вакцинації;

3.        Розробка методології (цілі, підходи);

4.       Комунікаційні канали та інструменти для доставки повідомлень цій цільовій аудиторії;

5.        План реалізації з ключовими термінами;

6.        Опис/дизайн опит KAP;

7.        Аналіз потенційних ризиків та заходів щодо їх пом’якшення;

8.       План моніторингу та оцінки з чіткою кількісною оцінкою поглинання інформації та індикаторами, які вимірюють змінене ставлення та/або поведінку;

9.       Рекомендації щодо політики найкращих засобів доставки інформації стосовно COVID-19 та вакцинації для кожної окремої цільової підгрупи, визначення проблемних місць у процесі поширення інформації та пропозиції щодо того, як їх можна подолати. Крім того, повинні бути включені рекомендації щодо лінгвістичного рівня інформації для кожної цільової групи та визначені найкращі моделі.

• Здійснити заплановані заходи щодо поширення повідомлень про COVID-19 та медичних послуг серед уразливих груп (груп)

Діяльність може включати (але не обмежуватися):

10.   Розповсюдження інформаційних, комунікаційних та освітніх матеріалів через цільові повідомленнями про COVID-19.

11.   Розробка візуальних, графічних та друкованих матеріалів (інфографіки, плакатів, листівок та зведених) з ключовими повідомленнями, які будуть пристосовані до конкретної вразливої групи (груп). Поширення матеріалів через існуючі мережі/організації-члени, популярних та доступних лідерів думок тощо.

12.   Проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії для надання послуг та поширення повідомлень щодо профілактики COVID-19 та охорони здоров’я серед жінок і чоловіків з різних груп, особливо найбільш уразливих. Матеріали мають відповідати вимогам уразливих груп (у разі, якщо організації, що працюють у певній зоні захворювання, орієнтовані на людей з обмеженими можливостями – жестова мова, шрифт Брайля).

13.   Проведення мапінгу місцевих ЗМІ (радіо, ТБ, друковані ЗМІ) з широким висвітленням у регіоні/області та організація низки експертних інтерв’ю/подкастів/редакційних статей щодо питань, пов’язаних з COVID-19, та проблем, які стосуються конкретної вразливої групи ( груп ) що стикається з  пандемію.

14.   Створення віртуальної платформи (наприклад веб-сторінки), яка включатиме всю інформацію про запобігання COVID-19, ризики, доступну підтримку та послуги для конкретної вразливої групи (груп).

· Проведення КАР опитування для фіксування змін в доступі вразливих груп (групи) до інформації, пов’язаної з COVID-19, а також їхні знання та ставлення до заходів профілактики COVID-19, доступу до тестування на COVID-19, лікування та вакцинації

· Подання фінального звіту

Звіт має включати аналіз та визначення найкращих практик, які будуть використані в майбутніх інформаційно-просвітницьких кампаніях, а також рекомендації щодо комунікації з уразливими групами населення щодо COVID-19 та проблем, пов’язаних із охороною здоров’я, а також вакцинації та інших заходів реагування. Висновки мають бути підтверджені результатами опитування зворотнього зв’язку/опитування громадської думки, проведених після впровадження запланованих комунікаційних заходів. Звіт також має містити рекомендації для уряду (як на національному, так і на місцевому рівнях), неурядових та міжнародних організацій щодо інклюзивної реакції на COVID-19.

Основні висновки та рекомендації організацій будуть додатково поширені серед громадськості, ЗМІ, національних та місцевих органів влади та інших зацікавлених сторін під час комунікаційної кампанії, проведеної ПРООН. Це включатиме такі компоненти як: цифровий, PR і

компоненти поширення інформації  (включно з e-mail дайджестами).

Розклад і план роботи