Незаконно звільнений голова виконкому вільної профспілки ДАП «Львівські авіалінії» Ігор Лисак у черговий раз отримує підтвердження національними судами незаконності відмов прокуратури у порушенні кримінальної справи, що стосується умисного невиконання рішення суду про поновлення його на роботі.

Цей випадок із порушенням прав людини в Україні ввійшов до звіту Державного департаменту США за 2009 рік http://www.state.gov/g/drl/rls/hrrpt/2009/eur/136063.htm.

 Як вказує керівник програми правової підтримки організацій Тетяна Яцків, «ситуація є ілюстрацією як забезпечуються права та гарантії діяльності профспілок, а також вона демонструє взаємозв’язок реалізації будь-яких Прав Людини із тим, як працює система захисту прав, зокрема суди, органи прокуратури та інші органи влади, які беруть у цьому участь. За таких умов навряд чи можна сподіватись, що у профспілок та їхніх діячів буде бажання активно працювати в Україні».

Ігор Лисак був членом профспілки, обраний членом виконкому вільної профспілки ДАП «Львівські авіалінії».26 лютого 2007 року його звільнено. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова 7 листопада 2007 року позов Лисака І.П. було задоволено.

Судом встановлено, що звільнення проведено всупереч нормам КЗпП та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». З часу прийняття рішення триває процес поновлення на роботі профспілкового діяча. Відповідно до чинного законодавства рішення про поновлення на роботі виконуються негайно, поновлення здійснюється на попередній роботі. Водночас авіатехніка підприємство намагалось «поновити» на роботі у Дрогобичі, де є тільки каси продажу квитків.  

У  червні 2008 р. виконавча служба прийняла постанову про повернення виконавчого листа у справі про поновлення Лисака І.П. на роботі. По суті держава визнала, що виконати це рішення не можливо іншими правовими засобами, окрім порушення кримінальної справи.  

Звернення виконавця, профспілки, адвоката профспілкового діяча до органів прокуратури завершувались відмовами у порушенні кримінальної справи. Більше того, уже є декілька рішень судів щодо скасування постанов прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи.

Зокрема, рішенням Залізничного районного суду Львова від 27.02.2009 р. скасовано постанову Львівської міжрайонної транспортної прокуратури про відмову та повернуто матеріали для проведення додаткової перевірки прокуратурою за ознаками злочину ст.382 ч.1 КК.

Після цього знову прокуратура відмовила у порушенні кримінальної справи. У черговій постанові Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2009 р. у справі №4-32/08 за скаргою Лисака І.П. на постанову Львівського міжрайонного транспортного прокурора від 30.03.2009 р. про відмову у порушенні кримінальної справи за ст..382 ч.1 КК України скаргу заявника залишено без задоволення та вказано, що «відсутній склад злочину», та що між роботодавцем та працівником виник трудовий спір, що підлягає розгляду згідно вимог КЗпП”.

Цю постанову заявник оскаржив у вищі інстанції. Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 27.04.2010 р. скасував відмову та направив справу на новий розгляд. І знову ж таки 25 червня 2010 р. постановою Залізничного районного суду Львова скасовано чергову відмову прокуратури та визнано незаконність її дій.

Леонід Тарасенко, адвокат Лисака І.П. відзначає: «Суди встановлюють черговий раз, що рішення не виконано, скасовують відмову у порушенні кримінальної справи, але за кримінальним процесуальним законодавством суд не порушує кримінальну справу, це може здійснювати тільки прокуратура.

Органи ж прокуратури в Україні (на відміну від інших систем в європейських державах) займають «окреме місце» в системі управління, не належать до жодної гілки влади, вони здійснюють порушення кримінальної справи, її розслідування, а також реалізують ряд інших функцій в системі кримінальної юстиції. У результаті складається така ситуація, за якої прокуратура фактично «монополізує» всі повноваження в кримінальному процесі в цій категорії справ. Коло захисту порушених прав на цьому замикається».  

До цього слід додати, що усі переслідування та звільнення Лисака І.П. пов’язані із профспілковою діяльністю.

Саме з мотивів перешкоджання активній діяльності профспілкового діяча його було звільнено, не виконувались вимоги щодо гарантування прав члена виборного органу профспілки.

Він був першим, кого незаконно звільнили із підприємства із керівництва профспілки. Далі слідували перешкоджання діяльності профспілки через звільнення та застосування дисциплінарної відповідальності до інших активістів, у результаті на сьогоднішній день звільнено ще голову наглядової ради та голову профспілки, справи про поновлення яких на роботі розглядаються судами різних інстанцій.

Детальніша інформація та документи справи на порталі «Юрист НГО» http://www.lawngo.net/index.php?itemid=1358