Моновистава на основі особистого досвіду – чому насправді люди йдуть у громадську роботу й потім не можуть її залишити? Що ламається у громадському активістові, коли він намагається полагодити світ? Чи варто про це говорити?
Герой вистави – громадський діяч з стажем, досвідом і персональними больовими точками, що виникли завдяки цій діяльності. Якщо волонтерство – добровільний вибір, чи може він пригнічувати? Волонтери роблять те, від чого в повсякденному житті плакали б – повідомлять хворим про їх діагнози, роздають засоби контрацепції тим, кого більше нічого не захищає, долають кілометри болю і тримають на собі тонни людських втрат. Все це потребує неабиякого професіоналізму й витримки. І цинізму, «бо треба дбати про себе». Згодом ті, кому волонтери-активісти повідомляють критичні новини або рятують життя, стають статистикою – цифрами у звітах, сірими тінями у сновидіннях. Але саме вони формують ту захисну броню, яка дозволяє надалі рятувати себе, цю країну і окремих клієнтів.
Чому саме зараз варто подивитися цю виставу? Чи не кожен другий зараз активіст, волонтер, громадський діяч або хоче ним стати. Або спробував і вирішив, що «не його». Тема громадського активізму червоною стрічкою проходить в новинах і приватному житті. А от що насправді роблять «грантожери» мало хто розуміє. Власний досвід, помножений на роботу у різних організаціях – ось що пропонує автор вистави замість усталених стереотипів.
Для кого? Для всіх, хто живе у суспільстві, де слова «волонтер» і «активіст» стали синонімами «грантожера». Для тих, хто допомагає людям – за гроші чи ні, добровільно чи професійно, вдень і вночі, навіть коли мріє це все покинути. Для всіх потенційних і реальних «грантожерів», кого хоч раз запитували «Чим насправді займається твоя організація?»
Для чого? Щоб зрозуміти, що таке волонтерство і «де болить», коли ми стаємо байдужими до чужих доль.
Що в результаті? Досвід, історії, яскрава картинка, яка ще тривалий час вас не залишить. Усвідомлення ставлення, чи хочете особисто ви бути волонтером-«грантожером», чи оберете собі щось інше в житті. Анти-тренінг з громадської діяльності, де ви зрозумієте, чому (не)варто ставити на шлях «рятування світу». Розуміння, чи треба співпереживати тим, хто робить добрі справи за гроші. Профілактика професійного вигорання для всі, хто так чи інакше відчуває себе з волонтером.
Де: PostPlayТеатр, вул. Нижньоюркывська 31, Поділ (м. Тараса Шевченка або Контрактова пл.)
Коли: о 20:00 12 травня
0(66) 153-21-92 та 0(63) 621-53-38
Коментарі