Дослідження буде проведене в рамках проекту «Свобода від насильства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», який реалізується МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» за підтримки Європейського Союзу. 

Мета проекту: розвиток місцевих громад через підвищення спроможності громадських організацій та органів місцевого самоврядування щодо покращення спектру, доступу та якості соціальних послуг і послуг реабілітації для жінок, потерпілих від насильства, та чоловіків, які вчинили насильство.

Термін реалізації проекту: 23 грудня 2014 – 23 грудня 2016.

В рамках проекту було проведено навчання для фахівців державних і громадських організацій (соціальної сфери, органів внутрішніх справ та медицини) з міжвідомчої взаємодії та протидії насильству щодо жінок (в сім`ї та стосунках з партнером) в 11 регіонах України та м. Києві,  надано субгранти місцевим громадським організаціям на запровадження протоколу міжвідомчої взаємодії та покращення системи надання послуг з протидії насильству щодо жінок в 4 регіонах України, реалізується модель міжвідомчої співпраці в 3-х районах м. Києва.

Географія дослідження: Вінницька, Полтавська, Херсонська області, м. Одеса та м. Київ.

Мета дослідження:

Проаналізувати вплив проекту на систему міжвідомчого реагування на випадки насильства щодо жінок (в сім`ї та стосунках з партнером) на рівні Вінницької, Полтавської, Херсонської областей, м. Одеси та м. Києва; визначити рівень задоволення послугами для потерпілих від насильства жінок та чоловіків, як вчинили насильство; оцінити ефективність впровадження комплексних програм корекційно-реабілітаційної роботи для дівчат та жінок, які пережили насильство та чоловіків, які вчинили насильство; сформувати рекомендації для Міністерства соціальної політики, МВС та МОЗ України та місцевих органів влади для вдосконалення системи реагування та попередження насильства щодо жінок та в сім’ї.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати систему міжвідомчої взаємодії громадських та державних організацій (фахівців соціальної сфери, працівник правоохоронних органів та медиків), які відповідають за реалізацію політики з протидії гендерно зумовленому насильству щодо жінок та в сім’ї (включаючи роботу з кривдниками), в тому числі з числа внутрішньо переміщених осіб та членів сімей учасників АТО:

• Визначити дієвість системи переадресації між фахівцями організацій державного та громадського сектору, які пройшли навчання за програмою протидії насильству щодо жінок та в сім`ї в рамках проекту.

2. Проаналізувати вплив проекту на організацію та посилення діяльності місцевих міжвідомчих рад з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми:

• Дослідити їх ефективність у виявленні, реагуванні та реалізації міжвідомчої взаємодії у попередженні насильства щодо жінок (в сім`ї та стосунках з партнером).

3. Виявити рівень інформованості та доступності до послуг для потерпілих від насильства дівчат та жінок.
4. Визначити спектр послуг (соціальних, психологічних, соціально-медичних, юридичних), які надаються в державних та громадських організаціях, для дівчат/жінок, постраждалих від насильства та їх партнерам, в тому числі, з числа внутрішньо переміщених осіб та членів сімей учасників АТО:

• Дослідити рівень задоволення потреб жінок, які постраждали від насильства, та їх партнерів, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб та членів сімей учасників АТО (навести приклади успішних історій).

5. Оцінити якість та ефективність функціонування гарячих телефонних ліній з питань попередження насильства щодо жінок та в сім’ї (в м. Києві, Вінниці та Одесі).
6. Оцінити ефективність впровадження у практичну діяльність Програми корекційної роботи з чоловіками, які вчинили насильство, та Програми корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14 – 18 років) та жінками, які пережили насильство:

• Визначити вплив програм на забезпечення якості соціальних послуг і послуг з реабілітації для потерпілих від насильства жінок та чоловіків, які вчинили насильство.

7. Виділити основні досягнення проекту та перспективні практики, рекомендації для вдосконалення системи реагування та попередження насильства щодо жінок та в сім’ї.

Цільові групи дослідження:

• Дівчата/жінки, які  постраждали від насильства, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб та  членів сімей учасників АТО.
• Партнери та кривдники, які вчиняли насильство щодо жінок зазначених категорій в м. Києві.
• Представники державних та громадських організацій, які надають послуги з протидії насильству щодо жінок та в сім’ї.
• Особи, відповідальні за прийняття рішень (представники Міністерств соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ, Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, департаменту соціального захисту, управління у справах сім’ї та молоді обласних державних адміністрацій, закладів охорони здоров`я та ін.)

Основні питання, на які потрібно знайти відповідь:

1. Яким чином відбувається взаємодія, координація, співпраця, перенаправлення між державними та громадськими організаціями/установами, які надають послуги у сфері попередження насильства щодо жінок та в сім’ї? Як вплинув проект на налагодження міжвідомчої взаємодії серед фахівців соціальної сфери, правоохоронних органів, медиками та представниками громадських організації?
2. Механізм функціонування місцевих міжвідомчих рад з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми? Які місцеві міжвідомчі ради діють у Вінницькій, Полтавській, Херсонській області, м. Одеса та м. Київ? Як вплинув проект на покращення їх роботи?
3. Як вплинули тренінги на рівень підготовки фахівців, які працюють із цільовою групою в організаціях/установах та налагодження системи міжвідомчої взаємодії у напрямку реагування на насильство щодо жінок та в сім’ї?
4. В яких державних установах та громадських організаціях та які саме послуги з протидії насильству отримували дівчата/жінки, які пережили насильство та чоловіки, які вчинили насильство?
5. Рівень задоволеності отриманням послуг? Чи були послуги ефективними та відповідали реальним потребам клієнток та клієнтів? Успішні історії
6. Як впроваджувалися Програми корекційної роботи з чоловіками, які вчинили насильство, та Програми корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14 – 18 років) та жінками, які пережили насильство на рівні регіонів? Яким чином здійснювалося направлення клієнтів на проходження програм? Які труднощі виникали? Що потрібно для якісного впровадження корекційних програм?
7. У які державні установи/громадські організації переадресовували дівчат/жінок, їх партнерів чи кривдників? Успішність такої переадресації? Що впливає на ефективність переадресації?
8. Як оцінювалася ефективність корекційної роботи з кривдниками у Вінницькій, Полтавській, Херсонській області, м. Одеса та м. Київ?
9. Як проект вплинув на покращення системи реагування та попередження насильства щодо жінок в регіонах? Які кращі практики були використані в ході реалізації проекту?

Виконавець передає замовнику:

• електронну базу даних з результатами опитування та інтерв’ю;
• резюме глибинних інтерв’ю та фокус-груп в електронному вигляді;
• повний аналітичний звіт за результатами дослідження.

Структура звіту:

• резюме (цілі дослідження, методологія (методи, вибірка, обмеження), критерії оцінювання, основні результати та висновки, рекомендації; опис методології;
• факти, що було встановлено в ході дослідження;
• висновки та рекомендації;
• додатки (інструменти дослідження, результати опитувань, протоколи фокус-груп, статистичні дані, опис випадків).

Остаточний варіант завдань буде обговорюватись з переможцем конкурсу з урахуванням часу та ресурсів, необхідних для підготовки, проведення дослідження та написання звіту та презентації. Бюджет дослідження залежатиме від остаточного технічного завдання. Результати дослідження, методологія, інструменти, звіт та презентація передаються у власність замовника.

Висновки та рекомендації дослідження будуть використані для розвитку системи соціальних послуг в Україні для потерпілих від насильства дівчат та жінок, які пережили насильство.

Вимоги до проведення дослідження:

1. Повне організаційне забезпечення проведення дослідження (залучення спеціалістів, розробка та обробка отриманих даних, проведення опитувань, фокус-груп тощо). Учасник повинен у своєму штаті мати фахівців, які можуть забезпечити проведення дослідження. Для виконання окремих завдань учасник може залучати інших фахівців, науковців.
2. Проміжні результати дослідження обов‘язково повідомляються УФГЗ, перший варіант аналітичного звіту обговорюється з представниками УФГЗ, та, за наявності зауважень, доопрацьовується. До аналітичного звіту обов’язково додаються результати опитувань, анкетування тощо.

Вимоги до оформлення заявки:

Заявки на участь в конкурсі для проведення дослідження приймаються від зацікавлених організацій у вигляді пакету документів, який повинен містити наступне:

• програму дослідження (цілі, методологію, графік проведення);
• бюджет (у гривнях);
• резюме організації, потенційних ключових експертів та виконавців дослідження;
• список досліджень, проведених організацією за останні три роки.

УФГЗ гарантує дотримання авторських прав та конфіденційності щодо всіх об’єктів інтелектуальної власності, поданих у складі пропозицій.

Пакет документів надсилайте на електронну пошту [email protected] до 18 жовтня 2016 року (з темою «Дослідження»).

Контактна особа: Анна Рашко, (044) 278-23-58.