У Києві вже втретє відбулося голосування за проекти громадського бюджету. Однією з новинок цього року стала широка інформаційна кампанія, яку кияни могли спостерігати як на вулицях столиці, так і на електронних ресурсах. У рамках спецтеми «Бюджети участі: за що і як змагатися» редакція порталу ГУРТ поспілкувалася з головою ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» та співголовою організаційного комітету інформаційної кампанії Громадського бюджету Києва Олексієм Коваленко. Говорили про те, як ефективно залучати голоси громадян та інформувати громаду щодо можливостей партисипативного бюджету.

- У Києві громадський бюджет реалізується вже третій рік. Чим відрізняється цьогорічна кампанія та її результати?

- Три цикли громадського бюджету абсолютно різні. По-перше, кількістю бюджетних коштів, виділених містом. По-друге, кількістю проектів-переможців,яка зростає із року в рік. По-третє, змінилися підходи до процесу в цілому. Наприклад, у 2016-му виділили 50 мільйонів гривень, а перемогло 62 проекти. У 2017-му–100 мільйонів,і 141 проектів-переможців. Цього року –150 мільйонів гривень і 341 проект.

Положення про Громадський бюджет теж відрізняються. Наприклад, у 2018-му його кардинально змінили, увівши принципово новий формат підрахунку голосів і перерозподілу коштів. Тобто змінилася формула визначення переможців, що дало можливість перемогти проектам із невеликими бюджетами. Раніше було два типи проектів: малі та великі - до 400 тисяч гривень і від 400 до 1 млн. Відповідно бюджети проектів зазвичай максимально наближались до цих граничних цифр. І цифра бюджету не корелювалася із голосами. Тепер учасники розуміють: чим більший бюджет, тим більше голосів вони мусять отримати. Наприклад, для мого проекту з бюджетом 100 тисяч гривень потрібнобуло зібрати 200 голосів, а минулого року – 400. То ж бюджети проектів стали прораховувати якісніше.

Змінилися і підходи до формування команд: раніше вони формувалися навколо активних людей або районних проектів. Цього ж року в учасників сталі зв’язки на основі минулих проектів. І до команд можуть приєднуватись всі активні кияни, стаючі прихильниками чи навіть партнерами того чи іншого проекту.

- У Києві було багато реклами громадського бюджету. В чому особливість цьогорічної інформаційної кампанії?

- Змінився її формат. Місто виділило кошти, і це дозволило повноцінно рекламувати інструмент участі городян в розподілі частки бюджетного фінансування і провести широку інформаційно-просвітницьку кампанію різними каналами комунікації. Однак це відбувалося не лише за гроші міста. Ми вперше залучили 10 соціально відповідальних партнерів. Серед яких ГУРТ як головний інформаційний партнер.

Поєднання соціально відповідального бізнесу, бюджетних установ і представників неурядових організацій дозволило провести кампанію на високому рівні і більш масштабно. Крім того, вперше працював оргкомітет інформаційної кампанії. Минулого роки автори проектів проводили все власними ресурсами.

Залучення ресурсів надало можливість розширити інформаційну кампанію. Ми провели 15 заходів, серед яких чисельні форуми в кожному районі міста, автопробіг на підтримку проектів громадського бюджету, забіг; сформували групу артистів, які безкоштовно виступали на всіх фестивалях громадського бюджету. Містяни могли поспілкуватися з авторами, проголосувати й послухати концерт. Нам вперше вдалося організувати мобільні точки голосування, які дозволили віддати свій голос «тут і зараз».

- Як ви вимірювали ефективність інформаційної кампанії?

- Київ вперше запровадив показники ефективностіінформаційної кампанії та громадського бюджету. На базі департаменту суспільних комунікацій було сформовано робочу групу, а згодом і організаційний комітет, який залучив представників громадськості. В спільній взаємодії та спираючись на досвід двох попередніх циклів громадського бюджетцу ми і розробили ці показники (індикатори).

Перший показник – загальне охоплення зовнішньою рекламою. За нашими підрахунками,всього два мільйони кияндізналися про громадський бюджет. В п’ятиторгово-розважальних центрах розмістили інноваційну 3D рекламу, а в місті додатково і безкоштовно встановили 30 бордів, 30 сіті-лайтів та 30 метролайтів. Також на 24 зупинкових комплексах ми розмістили мотиваційні сюжети, які демонстрували реалізовані минулорічні проекти.

Ми підрахували кількість людей, які відвідували сайт громадського бюджету. Загалом за 23 дні зайшло 566 тисяч осіб. Минулого року помітилитенденцію, що люди відвідували лише сторінку конкретного проекту. Цього ж року користувачі вибирали з переліку. Тобто нам вдалося змінити поведінку на сайті, а відтак і процес голосування. Інший показник – кількість людей, які проголосували, а це понад 156 тисяч осіб.

Навіщо нам показники ефективності? Всі дії потрібно оцінювати. Минулого року вимірювали лише кількість голосів іпроектів, які перемогли. Завдяки показникам ефективності ми зрозуміли моменти,над яким варто працювати. Наприклад, змінити інтерфейс сайту, зробивши кнопку для голосування помітнішою. Тепер плануємо поширити практику показників ефективності для громадських бюджетів на територію всієї країни.

- Як перемогти у конкурсі громадського бюджету? Поділіться власним рецептом успіху.

- Рецепт успіху окремого проекту збігається з рецептом успіху інформаційної кампанії громадського бюджету. Не варто чекати останнього дня для подання проекту –краще готуватися з початку року. Це дуже простий інструмент, який справді працює. Якби ми почали інформаційну кампанію не на початку серпня, а в травні, то результат був би ще кращий. На жаль, з бюрократичною процедурою закупівлі послуг із інформкампанії ми не змогли цього зробити.

- Як ефективнішепросувати проекти – онлайн чи через особисті зустрічі?

- Цього року ми прагнули перевірити ефективність різних каналів комунікації. Виявилося, що вони працюють приблизно однаково. Аудиторія різна, не завжди всі отримують інформацію із соціальних мереж. Не варто зосереджуватися лише на діджитал-рекламі – живе спілкування теж важливе. Воно встановлює довіру, а без неї неможливо досягнути результату, тому що ніхто не проголосує за твій проект. Коли люди бачать, що автори проекту мотивовані прагненням вирішити проблему, то за неї швидше проголосують.

- Яке значення громадського бюджету для міста?

- Не требадумати, що громадський бюджет – це лише розподіл частини бюджету громадянами. Будьте конструктивними – пропонуйте рішення. В моєму розумінні, як людини, що з командою виграла фінансування чотирьох проектів, це інструмент надії, що в нас не все втрачено. Коли подаєш проект, розумієш, що все залежить від тебе: від здібностей докомунікації, від можливості сформувати команду. Тоді і з’являється надія, що ти можеш щось змінити в цьому місті. І ти надаєш цю можливість іншим, якіне так активно, але все-таки включаються в процес. Люди, котрі голосували за проекти, вплинули на прийняття рішення.