Редакція порталу ГУРТ у рамках рубрики «Обличчя сектору» публікує другу частину інтерв’ю із керівником Українського центру контролю над тютюном, головою правління ГО «Центр громадянського представництва «Життя» Андрієм Скіпальським. Про роботу в галузі контролю над тютюном, непрості стосунки із тютюновими корпораціями та антитюнові нагороди Андрія читайте нижче. Перша частина опублікована за посиланням.

ПРО РОБОТУ В ГАЛУЗІ КОНТРОЛЮ НАД ТЮТЮНОМ

Робота в ГО «Життя» для Андрія Скіпальського була першим досвідом в чисто громадській організації, а не в міжнародному проекті. Прийнявши пропозицію обійняти посаду директора, він ніс із собою знання сектору, управлінські навички та розуміння принципів адвокації.

«Звісно, мої цінності були суголосними тим, із якими працювала команда. Але це було вторинним. Я виступаю за здоровий спосіб життя, ніколи не курив і вважаю розповсюдження тютюну великою дурістю та помилкою людства. Хоча ніколи з цим явищем активно не боровся, обмежуючись порадами друзям позбавитися від залежності. Однак згодом у мені відбулися цікаві метаморфози: я мусив імплементувати принципи адвокації на практиці. Я мав стати експертом з того, у що вірив та про що говорив.

Я почав глибше вивчати тему і зрозумів, що вона міжсекторальна. Ті питання, які покриває тютюн, насправді присутні в більшості сфер життя поза галуззю здоров’я – від екології до злочинності. Найбільший дрібний забрудник світового океану – саме недопалки сигарет. Реклама? Ти не можеш боротися із цим, якщо ти не знаєшся у галузі просування товарів. Корпоративна соціальна відповідальність? Будь ласка. Конфлікт інтересів? Ось. Корупція? Тут. Напевно, найскладніша тема – це вплив на економіку. Якщо ти розібрався в 5-ступеневих акцизах на сигарети, це вже половина успіху. Я вже не кажу про епідеміологію, статистику, державні котролюючі органи й так далі. Я витратив рік на те, щоб вивчити критично важливі речі», – із запалом розповідає Андрій.

У ГО «Життя» з 2010 року він мав поєднувати три основні функції: бути керівником організації, експертом та займатися адвокацією. Ефективній роботі сприяв досвід у проекті USAID «Мережа громадянської дії в Україні» (UCAN). «На мою думку, це був перший комплексний і один із кращих проектів підтримки громадянського суспільства України. Саме тоді концепції адвокації, корпоративної соціальної відповідальності, соціального підприємництва були занесені в Україну й почали активно використовуватися організаціями. На певному етапі це сприяло створенню своєрідних кластерів із керівників ОГС, які зараз активно впливають на суспільно-політичне життя в країні. Цікаво, що тренер, який тоді нас навчав, справжній гуру адвокації Девід Коен виявився членом наглядової ради Campaign for Tobacco-Free Kids», – згадує Андрій Скіпальський. До речі, з 2017 року структура організації змінилася на більш сталу, а функції управління виконує нова виконавча директорка.

Не зважаючи на високу смертність внаслідок вживання тютюну, боротьбу із ним фінансують лише декілька міжнародних донорів. Основна причина в тому, що результати подібних проектів зазвичай відтерміновані на 10-15 років. Тому донорів у цієї теми лише два – колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг та Біл Гейтс.

«Однак, хочу звернути увагу, що за період нашої роботи доходи України від акцизів зросли більше, ніж в 11 разів – з 3,7 до 40 мільярдів гривень. Це найкраща оцінка нашої разом із партнерами діяльності, яка йде користь і громадянам, і державі», – зауважив Андрій.

Минулого року ГО «Життя» запустило першу національну безкоштовну «гарячу лінію» для тих, хто відмовляється від куріння: 0-800-50-55-60. «У розвинений країнах курців не залишають сам на сам із їхньою проблемою. З одного боку, ми говоримо про обмеження вживання тютюну, а з іншого – професійно допомагаємо тим, хто хоче позбутися цієї шкідливої звички. Там постійно працює шість консультантів, є веб-сайт і можливість отримати ведення випадку», – пояснює Андрій Скіпальський.

ПРО СТОСУНКИ З ТЮТЮНОВИМИ КОРПОРАЦІЯМИ

За словами Андрія Скіпальського, транснаціональні тютюнові корпорації рідко виходять на передову. Вони перші впровадили практики корпоративного бізнес-лобізму у світі в негативному значенні цього слова, тож із ними дійсно складно мати справу.

«Я лише декілька разів перетинався із їх представниками, ми ніколи не мали публічних дискусій. Відповідно до законодавчих норм, корпорації не мають права брати участь в обговоренні будь-яких політик, що стосуються охорони здоров’я. Але не зважаючи на обмеження, вони намагаються жорстко впливати на формування порядку денного. У них немає ніякої іншої мети, крім примноження прибутків. На кожен витрачений долар вони мусять продемонструвати прибуток своїм акціонерам. Потрібно бути свідомим цього, адже корпорації мімікрують під «відповідальний» бізнес, продовжуючи маркетинг продукту, який вбиває. Щодо регулювання та відносин із тютюновим бізнесом, у світі вироблені унікальні принципи та підходи, які поки не стосуються жодної іншої галузі. Зокрема, це табу на співпрацю на рівні агенцій ООН. Така практика поширюється світом. Остання тенденція – виведення інвестицій страхових і пенсійних фондів з тютюнового бізнесу.

Інша справа – агенти корпорацій. З ними я зіштовхуюся постійно. Це неурядові організації, так звані експерти, народні депутати, маркетингові компанії, юристи. Вони працюють за шалені кошти, які не доступні публічному контролю та кладуться прямо в кишеню або через партнерів. У відповідь на те, що ми робимо, постійно отримуємо інформаційні атаки – від копирсання в особистому житті до дискредитації організації, донорів, шляхів боротьби з тютюном, експертних висновків тощо. Постійна тема – звинувачення в отриманні міжнародних грантів, які зараз лягають у плідне підґрунтя дискредитації громадського сектору загалом», – резюмує Андрій.

ПРО АНТИТЮТЮНОВІ НАГОРОДИ

Основна революція контролю над тютюном в Україні сталася наприкінці 2012 року. Саме тоді набували чинності три нормативно-правові акти: ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», Постанова №306 «Про затвердження переліку кольорових малюнків і піктограм, що входять до додаткових медичних попереджень на упаковці тютюнових виробів» та ЗУ «Про повну заборону куріння в громадських та на робочих місцях, включаючи приміщення закладів ресторанного господарства». І, якщо вимоги перших двох виконувалися задовільно, оскільки там є запобіжники, то під час впровадження третього Андрій Скіпальський та його колеги зіштовхнулися з усім суспільством.

«2015 рік став для нашої команди, коаліції та особисто для мене визначальним. Це той момент, коли ти працюєш-працюєш, досягаєш успіхів і після цього розумієш, що треба працювати ще більше, аби втримати результат. Ми також були однією з перший в Україні організацій, яка після ухвалення законів взялася за роботу над виконанням та співпрацю з виконавчими органами влади для того, щоб налагодити механізми контролю. Це потягнуло за собою зміни в усьому регіоні: сусідні країни теж почали активно працювати в напрямку контролю над тютюном», – стверджує Андрій.

У березні 2015 року від імені ГО «Життя» Андрій Скіпальський отримав міжнародну відзнаку Bloomberg Philanthropies Awards у номінації «Захист людей від шкідливого впливу тютюнового диму за допомогою впровадження бездимних законів» під час Всесвітньої конференції із охорони здоров’я та боротьби проти тютюну в Абу-Дабі. А через три місяці його особисто нагородили премією імені Джуді Вілкенфелд за значні досягнення у боротьбі з тютюновою епідемією. Це щорічна нагорода, якою відзначають лише одну людину зі всього світу за персональний внесок у контроль над тютюном. «Розумієте, це команда робота. Без людей, які пройшли весь шлях, це було б неможливо», – додає Андрій.