Національне антикорупційне бюро діє не так давно – менше двох років. Його створення було однією з вимог Європейського Союзу в рамках виконання Плану дій щодо візової лібералізації та подальшого вступу України до ЄС. Про його роботу, нововведення, а також взаємодію з громадськістю ми поговорили з Артемом Ситником, директором Національного антикорупційного бюро України

- Пане Артеме, як визначалася мета діяльності Національного антикорупційного бюро на етапі формування та чи не змінилася вона в процесі його становлення?

- Національне антикорупційне бюро (далі – НАБУ) – перший правоохоронний орган, створений з чистого аркуша у незалежній Україні на вимогу громадянського суспільства. Мета та завдання НАБУ чітко зафіксовані у Законі «Про Національне антикорупційне бюро України». На Бюро покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Завдання НАБУ – протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. Ми проводимо досудові розслідування, затримуємо, викриваємо та знищуємо корупційні схеми, що діяли роками, а також запобігаємо виникненню нових.Наша місія – очищення влади від корупції заради побудови та розвитку успішного суспільства та ефективної держави.

- В Україні проблемами корупції займається не лише Антикорупційне бюро. У чому принципова відмінність НАБУ від інших структур?

- НАБУ – перший правоохоронний орган, в якому усі призначення на посади (крім посад заступників директора) відбуваються винятково за результатами відкритого конкурсу. У діяльність Бюро глибоко інтегроване громадянське суспільство. Члени Ради громадського контролю, які щороку відбираються шляхом інтернет-голосування, делегують своїх представників до дисциплінарної та конкурсних комісій НАБУ.

Одна з особливостей Бюро – наявність управління аналітики та обробки інформації, співробітники якого мають доступ до понад 100 баз даних. Новою для України є й посада детектива, яка поєднує в собі функції слідчого та оперативного співробітників. На жаль, в українських вишах цій професії не навчають. Однак, завдяки міжнародній співпраці, детективи Бюро мають змогу переймати кращий світовий досвід у сфері боротьби з корупцією від міжнародних експертів та колег із антикорупційних відомств інших країн.

На сьогодні для боротьби з корупцією в Україні дійсно створено декілька відомств. НАБУ здійснює розслідування так званої топ-корупції. Процесуальне керівництво та нагляд за дотриманням законодавства під час досудових розслідувань, а також підтримання обвинувачення у судах – завдання новоствореної Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Для превенції корупційних правопорушень було створене Національне агентство з питань запобігання та протидії корупції (НАЗК). Це відомство відповідає в тому числі за процес перевірки електронних декларацій. Більше про антикорупційні органи ви можете прочитати на сайті НАБУ.

- Наскільки кваліфікованими в питаннях розслідування є українські фахівці, адже досвід діяльності не такий великий?

- У Бюро працюють справжні професіонали. Сюди не можна потрапити «за протекцією» – лише завдяки власним знанням і здібностям через відкритий конкурс, який складається з декількох етапів. Перший етап – тестування на знання законодавчої бази, далі – тестування рівня загальних здібностей, психологічне тестування та співбесіда з психологом, і останній етап – співбесіда з конкурсною комісією. Часом конкуренція сягає 70 осіб на місце!

Новообрані детективи проходять декількатижневе навчання та тренінги з кращими українськими і міжнародними експертами. Також вони мають можливість вдосконалювати свої професійні навички під час навчальних та робочих відряджень. В цьому напрямку Бюро активно допомагають міжнародні партнери. Як європейські, так і американські.

- Нині, окрім центрального, нещодавно утворено декілька територіальних управлінь – Львівське, Одеське та Харківське. У чому полягає суть їхньої діяльності? Чи запрацювали вони станом на теперішній момент?

- Це своєрідні штаб-квартири Бюро в регіонах, до яких для роботи відкомандировуватимуться детективи.12 серпня Львівське територіальне управління відкрило свої двері для громадян. Його директор – Тарас Лопушанський – разом зі своєю командою, яку також було відібрано на відкритому конкурсі, приймають звернення громадян, працюють з детективами на території 8 західних областей (Львівська, Волинська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Івано-Франківська, Рівненська та Хмельницька області). Щодо Харкова та Одеси — конкурс із обрання директорів цих територіальних управлінь ще триває.

- Яку функцію виконує Рада громадського контролю при НАБУ? Хто входить до її складу?

- Функції Ради громадського контролю прописані в Законі про НАБУ. Її існування при Бюро є реалізацією ідеї цивільного контролю за діяльністю правоохоронного органу. До функцій РГК входять: заслуховувати інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Бюро, розгляд та затвердження висновку щодо піврічних звітів НАБУ, участь у конкурсних та дисциплінарній комісіях, забезпечення відкритості та прозорості діяльності Бюро.

Склад Ради – 15 осіб – змінюється щороку і формується за результатами інтернет-голосування. Участь у конкурсі можуть брати українські громадські організації, діяльність яких пов’язана з протидією корупції. Всі результати голосувань – у відкритому доступі. З ними можна ознайомитися на сайті Бюро.

- Як за останній час, на Вашу думку, змінилися роль і участь громадських організацій в питанні протидії корупції?

- Роль громадянського суспільства – надзвичайно важлива. Саме на вимогу громадськості після Революції Гідності і було створено НАБУ. Ми вдячні суспільству за високий рівень довіри та підтримку становлення і діяльності новостворених антикорупційних органів.

- Чи передбачені в діяльності НАБУ обговорення результатів діяльності чи стратегічних моментів із громадськістю, окрім роботи з Радою громадського контролю?

- Прозорість і відкритість – принципи діяльності Бюро. Тому, звісно, ми говоримо з громадськістю. Йдеться не лише про ЗМІ чи професійну спільноту. Активно працюємо з молоддю, насамперед зі студентством. В Управлінні зовнішніх комунікацій створено «Відкритий офіс». Цей відділ займається організацією навчальних заходів та дискусій. Протягом травня – листопада ми мали декілька круглих столів та дискусій у регіонах України з представниками громадськості та ЗМІ, розповідали про особливості роботи, підслідність Бюро, виклики, які стоять перед нами.Ми відкриті до конструктивної співпраці з усіма громадськими організаціями, які поділяють принципи роботи Бюро та беруть активну участь в реалізації антикорупційної реформи.

- Немалий ажіотаж цього року викликав процес подання декларацій, адже цьогоріч це вперше відбувалося в електронній формі. Чим таке декларування принципово відрізняється від звичайного?

- Електронна декларація відрізняється від паперової форми тим, що вимагає декларанта вказувати те, чого раніше вказувати він не був зобов’язаний, наприклад, обсяг готівки, коштовні придбання, витрати, а також повідомляти про суттєві зміни майнового стану. Відтепер державні службовці стали відкритими для суспільства, а навмисне приховування (брехня) статків у декларації є підставою для початку розслідування.За своїм змістом запровадження е-декларування є дієвим превентивним антикорупційним заходом. Сподіваємося, що Національне агентство з питань запобігання корупції виконає визначені Законом завдання.

- Які наступні кроки НАБУ після подання е-декларацій, що викликають запитання з приводу джерел отримання доходів?

- Спеціально уповноваженим органом для перевірки е-декларації є Нацагентство з питань запобігання корупції. Саме воно, відповідно до закону, визначає порядок перевірки декларацій. Залежно від виявлених правопорушень за результатами перевірки е-декларацій, відповідно до зазначеного порядку, НАЗК має скласти протокол та повідомити уповноважений антикорупційний орган із врахуванням підслідності.НАБУ може розслідувати факти, що вказують на незаконне збагачення чи подання недостовірних даних в декларації. Перші провадження вже розслідуються детективами Бюро.

- Які інститути чи органи в нашій країні найбільше підпадає під корупційні ризики?

- За роки незалежності, на жаль, корупція пронизала усі сфери життя українців. Саме тому й виник запит на створення нових антикорупційних органів, зокрема НАБУ. Наше завдання – боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади, серед керівників держпідприємств, правоохоронців, суддів тощо. Там, де йдеться про розподіл бюджетних коштів, ризик корупції завжди є. Тож детективи та аналітики Бюро приділяють велику увагу можливим проявам корупції на державних підприємствах, при здійсненні державних закупівель.

- Чи проводилися дослідження щодо того, як змінився рівень корупції в державі за останні декілька років? Чи існують якісь об’єктивні дані з цього питання?

- Корупційні схеми в Україні формувалися десятиріччями. Звісно, корупціонери просто так не відступлять: спротив дуже високий. Ми відчуваємо його через різні інформаційні кампанії, скеровані на дискредитацію роботи новостворених інституцій. Щодо дослідження рівня корупції в державі – тут краще звернутися до соціологічних інститутів та громадських організацій, які займаються цим питанням.

- Як саме громадський сектор може брати реальну участь в антикорупційній боротьбі?

- Громадський сектор – це, насамперед, небайдужі люди. Активні, прогресивні, креативні, вони своїм прикладом здатні надихати інших. Важливо усвідомити, що боротьба з корупцією стосується кожного. Що хабарництву не місце не лише у високих кабінетах, а й у закладах освіти та охорони здоров’я. Якщо кожен із нас долучиться до боротьби з корупцією, казатиме «ні!» хабарництву навіть на побутовому рівні, у суспільстві сформується нульова толерантність до корупції.