Останніми роками про волонтерство в нашій країні говорять багато і часто. З’являється все більше соціально корисних ініціатив та громадських організацій. Кілька років тому група молодих людей створила проект «Help and Travel», аби популяризувати ідею волонтерства. Ми поспілкувалися з Денисом Андрущенком, головою ГО «Help and Travel», щодо можливостей поєднання волонтерства та подорожей.

- Коли та за яких обставин з’явилася ініціатива проекту «Help and Travel»?  

- Тут важливо розставити акценти. Проект «Help and Travel» зародився у 2012 році, коли його співзасновниця Дар’я Баталова поділилася власним досвідом волонтерства у США під час зустрічі випускників програми FLEX (Future Leaders Exchange – Програма обміну майбутніми лідерами) у Києві. В Америці вона брала участь у подібному турі автобусом через декілька штатів, який називався «Pay It Forward» («Заплати наперед»). Ми, майбутні співзасновники, загорілися ідеєю, адже на той час волонтерство було маловідомим для українців, а ми жадали показати, що така діяльність може бути не лише суспільно важливою, а й веселою, надзвичайно цікавою і повної пригод. Словом, щоби один тиждень подорожі і допомагання став для учасників незабутнім.  

Пізніше, коли турів і, відповідно, організаторів стало більше, а робити щось корисне хотілося не лише влітку, ми відчули потребу у створенні громадської організації. Так, 2016 року утворилася ГО «Допомагай і Подорожуй» (NGO “Help and Travel”), яка тепер робитиме набагато більше, ніж літні тури Україною.

- Розкажіть про структуру організації. Хто є її керівником? 

- Насправді ми не любимо ділити команду на посади. В нас є люди, які відповідають за конкретні кусні роботи, приміром соцмережі, логістика чи фінанси, проте кожен робить свій вклад в інші сфери діяльності або допомагає в разі необхідності. Фактично головою ГО є Денис Андрущенко, один із шести засновників проекту (2012), а також організації (2016). Рада Організації керує поточною діяльністю організації й задає вектори розвитку. До ради, окрім Дениса, також входять Катерина Жупанова, Єлизавета Побиванець, Яна Балашова і Катерина Дорошенко. Усі були волонтерами й організаторами й вірять у місію проекту.

- Як Ви визначаєте мету своєї діяльності? 

Згідно зі статутом організації, метою нашої діяльності є популяризація волонтерства в Україні, культурний та освітній обмін серед молоді, розширення світогляду молоді та навчання її підходам до вирішення великих і малих соціальних проблем. Фактично ми готуємо підґрунтя для громадянського суспільства та інновацій. Ми віримо, що робити зміни можна вже зараз на рівні громади, а за кордон потрібно їздити, аби набиратися знань і досвіду й повертатися з ними додому. Інакше не було б і проекту. Звідси і наш слоган: «Україна починається з мене».

- Ви – організатори численних акцій. Розкажіть про найуспішніші ініціативи. 

- Якщо говорити про тури, то їх поки відносно небагато (всього 8, включаючи один у Криму влітку 2014). З іншого боку, кожна така поїздка містить в собі ще 6 днів акцій у селах (на 7-й день ми зазвичай повертаємось у місто, де стартували, для підбиття підсумків і святкування). Тож, можна сміло заявляти, що близько 50 акцій (у 22 областях країни) відбулося.

Проте важко вирізнити найуспішнішу серед них. Якщо в одному селі ми не зробили чогось значного, для місцевих жителів сам приїзд волонтерів з усієї України був великою подією. Коли ж громада потребувала значної допомоги, то ми намагалися вкластися в один день. Відтак, у 2013 році в смт. Петриківка Дніпровської області команда «жовтих волонтерів» (через наші футболки) викопала траншею для Інтернет-кабелю та величезну яму для водовідводу для музею петриківського розпису. Тоді ж і було встановлено залізобетонні кільця, закуплені за рахунок грантових коштів. Коли ми зідзвонювалися із директором музею, то вона відмітила, що вони вже декілька років намагаються вирішити проблему відсутності доступу до мережі Інтернет та туалету. Тож наш приїзд був ваговим поштовхом, так як ми зробили половину роботи. Приємний збіг обставин: через півроку після візиту «Help and Travel» петриківський розпис було визнано культурною спадщиною ЮНЕСКО.

- Чим Ви займаєтеся зараз? Які проекти реалізуєте? 

- Дещо спонтанно, але успішно ми приймали волонтера Сімоне Поте з Італії (м. Турин). Молодий студент знайшов нас за рекомендацією і поділився своєю місією наводити культурні мости. Тож ми не барилися і з допомогою волонтерів та партнерів у Львові, Києві, Черкасах та Одесі прийняли іноземця, познайомили з місцевими організаціями, зробили декілька спільних заходів, включаючи безкоштовні уроки італійської мови. Сподіваємося, що це хороший старт у напрямку програми Erasmus+, одному з векторів нашої роботи у майбутньому. Адже скільки ще іноземців мають відкрити для себе Україну і зламати стереотипи! Водночас, ми будемо докладати зусиль, щоби наша молодь мала змогу побачити інші країни й перейняти закордонні практики та знайти багато нових друзів.

Якщо повернутися на кілька років назад, то після двох перших турів «Help and Travel» стало очевидно, що молодь у селах потребує натхнення й порад у розвитку власних навичок та вибору майбутньої професії. Так зародилася ініціатива «Друзі Help and Travel», запропонована співзасновницею проекту Катериною Жупановою. Наші волонтери приїжджали у села, які «Help and Travel» колись навідував, у міжсезоння, себто навесні або восени, і залишалися там уже на кілька днів. У програму візиту входили лекції з розвитку та можливостей, спільне волонтерство та міні-проекти.

А ще у нас є декілька секретних проектів, якими збираємося порадувати українську спільноту вже незабаром.

- Розкажіть про волонтерство в рамках Ваших проектів. Що таке, на Вашу думку, волонтерство у своїй суті? 

- В рамках турів «Help and Travel» ми волонтеримо один день у кожному населеному пункті. Зазвичай це є фарбування парканів або приміщень, прибирання/сортування сміття, створення дитячого майданчика або якесь оригінальне завдання, як, наприклад, плетіння кошиків для квітів на шкільному майданчику (ми робили це у Кіровоградській області). Та варто пам’ятати, що в нас є також вільний час на екскурсії та культурні програми по вечорах. Частенько учасники проводять час після роботи разом навколо вогнища: трав’яний чай, гітара, зоряне небо, молоді і дуже цікаві люди від Донецька до Львова, від Чернігова до Севастополя.

Декілька годин на день у нас забирає подорож автобусом до наступного населеного пункту. Але навіть у дорозі ми можемо ділитися цим даром безкорисної допомоги: наприклад, коли підбираємо попутників і допомагаємо їм добратися до свого села чи містечка. Вони ж мають змогу поспівати разом з нами і, можливо, запам’ятати, що ми не якісь туристи, а волонтери, ми подорожуємо і допомагаємо.

Важливо, що після туру учасники не припиняють волонтерську діяльність. Хтось долучається до локальних ініціатив, а хтось створює власні проекти. Так зародився «Help and Travel» в Черкасах, Криму та Одесі, а також проект «Тут і Зараз». В Криму, до речі, ми ще довго спостерігали, як люди організовували корисні акції та покращували рівень життя у своїх містах.

- Чи співпрацюєте Ви з державними і недержавними організаціями? Як відбувається така співпраця? 

- Ніяких інтриг: ми дуже молода, амбітна й драйвова команда, яка шукає такі шляхи партнерства, щоби обом сторонам це було вигідно. Наприклад, нам пощастило вийти на організацію «ФРІ Плюс», що у Львові, яка допомогла із терміновим розміщенням італійського волонтера в цьому місті. Нам легше з логістикою, а їм – зв’язки з іноземними партнерами для майбутніх проектів (Сімоне та його колеги відвідають України вже у серпні-вересні, представляючи організацію RetroScena http://www.retro-scena.it/ ).

Щодо державних організацій – то, на жаль, уже якийсь рефлекс обходити стороною. Однак ми віримо, що знайдемо спільну точку зору, тим паче, що все більше людей нового покоління починають представляти такі структури. В планах, насправді, тісна співпраця на законодавчому рівні, адже волонтерство – це запорука громадянського суспільства. Проте заохочення цього руху «згори», як наприклад у Німеччині, США чи Канаді, поки не спостерігаємо. ГО «Допомагай і Подорожуй» робитиме перші кроки у цьому напрямку, тож підписуйтеся на розсилку, щоб не пропустити гарячі новини.

- Чи маєте Ви досвід співпраці з іноземними партнерами? Розкажіть про це. 

- У нас навіть була кампанія на IndieGoGo. Подивіться, ми старались: https://www.indiegogo.com/projects/help-and-travel-ukraine.

Але зазвичай ми подаємося на гранти від Посольства США в Україні або гранти для випускників програми FLEX. Тому, можна сказати, що це є наші іноземні партнери. Якби не їх підтримка, проекту, швидше за все, і не було б. Але, як бачите, ми намагаємося шукати альтернативні шляхи фінансування.

2014 року Дар’я Баталова та Катерина Жупанова представляли проект на конференції «Глобальна ініціатива Клінтона» у США. У наступні два роки обоє допомогли поширити наші ідеї вже в Канаді, під час стажування в канадському парламенті за програмою CUPP (Canadian-Ukrainian Parliamentary Program).

На даному етапі ми лише зав’язуємо контакти із зарубіжними партнерами. Тому не будемо забігати наперед із конкретними організаціями, але Яна Балашова, наш координатор волонтерів, нещодавно презентувала проект в Азербайджані, Єлизавета Побиванець – у Литві та Польщі, Денис Андрущенко – в Португалії та Швеції. Йде мова про спільні молодіжні проекти, а то пак і автобусні тури уже звичного для нас формату, а також про підтримку фінансову або медійну. Нам дуже приємно, що є один спонсор із Нової Зеландії, який скромно допомагає нам щомісяця, бо вірить в ідею та нашу команду. Така увага, насправді, цінніша від грошей.

- Хто може долучитися до Ваших ініціатив? Як це можна зробити?

- Раніше ми набирали волонтерів тільки на тури. І досі у вмотивованих людей від 18 до 26 років навіть без досвіду волонтерства є можливість потрапляти в нашу сім’ю у класичний спосіб – через анкету. Від самого початку склалася хороша традиція, коли випускники «Help and Travel» ставали організаторами і передавали досвід, енергію та натхнення новому поколінню. Але ми ростемо досить швидкими темпами і охоче приймемо заявку від бажаючих організувати регіональний тур у своїй області, просто напишіть на е-адресу. Наша ГО підготує всю корисну інформацію про те, як запустити «успішний Хелп», організує тренінг та забезпечить менторством. Єдина умова: один із минулих волонтерів має бути в команді. Нам вкрай важливо тримати курс на місію. Але у вас усе вийде.

Не так давно організатори самі шукали цікаві населені пункти у визначених регіонах, а потім контактували із громадами й запитували, чи цікаво тим прийняти групу волонтерів. Останні можуть вирішити локальну проблему, казали ми. І села охоче приймали нас. Тепер громади сіл та містечок можуть самі запросити нас на літо 2017 року. Потрібно лише вказати контактні дані представника громади, описати населений пункт та його потребу й відправити усе це на е-адресу. Варто відмітити, що Help and Travel приїжджає з двома чіткими цілями: надихнути місцеве населення робити зміни у власному селі (інакше наш одноденний візит не значитиме нічого) і познайомитися із історією, культурою та громадою цього села (ми неодноразово захоплювалися красою і різноманіттям нашої країни).

Ми також відкриті до партнерства із громадськими організаціями та бізнесом. Ба більше, ми маємо декілька стратегій розвитку за спільними інтересами, але більше деталей уже в особистих листах. Поступово «Help and Travel» запускатиме нові ініціативи та проекти, особливо після спекотного літа, повного волонтерських турів. Слідкуйте за вакансіями та можливостями у наших соцмережах.