У наш непростий час вкрай важливо вміти розслабитися. Останнім часом в Україні з’явилося багато прихильників такої практики, як йога. Ті, хто нею регулярно займаються, стверджують, що вона додає бадьорості протягом дня, покращує не тільки самопочуття, а й міжособистісні стосунки. Чи це дійсно так, ми поцікавилися у Тані Вахненко, фахівця з йоги та ініціаторки проектів, пов’язаних із цим заняттям.

- Як давно Ви займаєтеся йогою? Чому вирішили спробувати цю практику?

- Усі значні речі, зустрічі чи події відбуваються з нами, так би мовити, випадково. Сім років тому я не думала про йогу як про заняття, яке хочу спробувати чи яким хочу займатися в майбутньому. На той час я захоплювалася різними тренінгами розвитку себе, на кшталт «Змінися за 90 днів». Моя напарниця з тренінгу запитала мене, чи не знаю я курсів з йоги. І тут я згадала, що мій знайомий практикує її та якось мені про це розповідав. Не довго думаючи, я набрала його і запитала, куди він ходить. Його фраза стала визначальною, і тепер я не уявляю свого життя без йоги. Тоді він сказав: «Я дуже радий, що ти вирішила займатися йогою».

- Дайте Ваше власне визначення йоги. Чи доцільно зводити її значення лише до фізичних вправ?

- Для мене йога – це спосіб життя. Це постійне включення у світ, події, людей, слова і ситуації. Що я маю на увазі під включенням? Тонке відчуття простору, в якому перебуваю цієї миті. Відчуття емоцій людей і одночасно розуміння своїх. Це життя, де прагнеш гармонії у стосунках із рідними, друзями і випадковими перехожими.

Якщо казати про фізичну складову йоги, вона є первинною, бо саме працюючи з тілом, змінюючи його форму, ми приходимо і до змін психологічних. Можливо, наведу не дуже вдале порівняння, але асани (фізичні вправи в йозі) – це як хвороба: вони сигналізують, в якому місці з вами щось не так. Саме завдяки тілесним відчуттям (бо їх простіше відстежити, на відміну від емоційних) і роботі з ними ми змінюємося.

- Чи має йога під собою якийсь релігійний контекст?

- Декілька днів тому мала розмову після заняття на цю тему. Існує тенденція, і не тільки в йозі, зводити все до питань – правильне/неправильне, істинне/хибне. Даймо спершу визначення слову «релігія». Наведу декілька: одна з форм суспільної свідомості, сукупність уявлень, що базуються на вірі у надприродні сили і сутності (божества, духи), які є предметом поклоніння; особлива форма усвідомлення світу, обумовлена вірою у надприродне, включаючи збірку моральних норм і типів поведінки, обрядів, культових дій та об’єднання людей в організації. Тобто це віра у те, що ти не можеш пояснити.

У кожній релігії у свій час виникали течії, які намагалися допомогти людям відійти від беззаперечної віри і почати вивчення взаємодії та взаємовпливів, підходити до життя усвідомлено, аналізуючи те, що відбувається, піддаючи сумніву, але жодним чином не вчили людей трактувати своє сприйняття світу як істинне.

В моєму розумінні, йога – це духовна практика, яка допомагає людині розуміти взаємозв’язки від сказаного слова чи вчиненої дії до результату. Це розуміння того, що світ гармонійний у своїй різноманітності. Що все має право на існування і що будь-яка думка може бути висловлена, а будь-яке питання не є безглуздим.

Йога допомагає зрозуміти, що світ наповнений безліччю уявлень, і жодне з них як не є істинним, так і не є хибним. І коли людина хоч раз побачить ці взаємозв’язки та переплетіння, вона вже ніколи цього не забуде.

Дуже не хочу, щоб йога стала однією з форм поклоніння. Бо тоді вона перестане виконувати своє призначення. Якщо ви читали книгу Річарда Баха «Єдина», там є сцена, коли герої хотіли записати і донести закони гармонії до людей як істинні та єдино правильні. Вся абсурдність «орелігійнення» будь-чого призводить до деформації суті.

- Кому корисно займатися йогою? Чи є якісь протипоказання?

- Користь від заняття будь-чим є тільки тоді, коли людина сама прийняла рішення. Жодна порада, розповіді про те, що це тобі треба, не дасть ефекту. Якщо рішення приділити час на роботу зі своїм тілом йшло зсередини, користь буде однозначно. Окрім того, дуже важливо дослухатися до коментарів свого інструктора під час практики – на що звернути увагу, де потягнути, що напружити.

Якщо ви починаєте займатися йогою після 40 років, ви обов’язково маєте почати з інструктором, який допомагає у визначенні комплексу асан. З часом людина може збільшити набір вправ, особливо коли тіло звикає і заняття не дають потрібного ефекту.

Щодо протипоказань, то перелік лікарських термінів достатньо великий і для цього треба писати окрему статтю. Якщо коротко, то це проблеми з психічним здоров’ям, каміння у жовчному міхурі чи нирках, захворювання крові, ураження серця.

Основним показником для того, хто практикує, має стати фізичний та емоційний стан після кількох занять. Якщо практика покращує загальне самопочуття – займайтеся на здоров’я.

- Розкажіть про ініціативу «Йога для всіх». У чому суть цього проекту?

- Мій шлях у викладанні почався з того, що я почала займатися йогою з дітьми. На той час моєму синові було сім років. Одного дня він прийшов до мене і каже: «Мама, хочу з тобою займатися». Проект «Йога для всіх» в процесі оформлення і становлення. Рівно півроку тому я відновила регулярні заняття для дорослих. Тепер нас можна знайти у чудовому місці – ресторан здорової їжі Tri, де двічі на тиждень я веду заняття українською мовою. «Я буду цим займатися, навіть якщо ніхто сьогодні не прийде!», – саме така медитація була у мене, коли я прийшла на заняття і чекала людей.

Цей проект – можливість займатися тим, до чого лежить душа. Це можливість показати людям, що форма тіла, гнучкість та витривалість не мусять відповідати чиїмось уявленням і нормам. Важливі тільки зміни, які ви самі відчуваєте. Мої заняття – це повна концентрація на людях, які прийшли; це індивідуальний підхід до кожного прекрасного тіла і душі. Я завжди прошу – не порівнювати те, як ви стоїте в асані, з тим, як стою я чи сусід зліва. І я справді щаслива, коли бачу зміни в людях, бачу радість і усмішки на їхніх обличчях, а ще більше я радію, коли люди повертаються!

- У чому особливості занять з дітьми?

- Все залежить від віку. У вісім років дитина – це сформована свідома особистість, яка може займатися нарівні з дорослими. Такий досвід я мала і в Casa de Ritmo, і в Tri, коли діти приходили з батьками, і ми практикували спільно.

Якщо ж це малюки, то тут дуже важливий контакт з батьками і їхня залученість до процесу. Під час заняття батьки мають бути прикладом для діток, які вже можуть ходити,  бо в якийсь момент діти встають і починають бігати – це ж природно. Завдання батьків – дозволити дитині робити, що вона хоче. Якщо мама чи тато на занятті старанно виконують завдання інструктора, то в якийсь момент дитина сама долучиться і буде повторювати. Точно чого не варто робити – це змушувати дитину повернутися на килимок.

Якщо заняття тільки для малюків, то все має відбуватися в ігровій формі і змінюватися одразу, як виникає відчуття, що дитині стає нецікаво. Але це вже не можна назвати йогою, бо йога, як я казала, – це усвідомлений підхід до процесу.

- Скільки треба займатися, аби у стані здоров’я сталися зміни чи покращилося самопочуття?

- В питаннях покращення самопочуття знову ж таки все індивідуально. Комусь потрібен рік, а комусь – п’ять. В йозі, як і в природі, не може бути швидкого ефекту. Тільки регулярність практики, усвідомлена робота з тілом, способом життя і мисленням можуть дати результат. Йога – це не таблетка, випивши яку, стане легше. Заняття йогою неодмінно супроводжується неприємними відчуттями на рівні фізичного тіла (вам, ой, як важко стояти 10 секунд нерухомо!), так і загостренням у стосунках. Є такий вислів: «Після ночі завжди приходить світанок». Тому якщо буває важко чи лячно, варто продовжити.

- Чи можна займатися йогою без консультацій фахівця, наприклад, лише користуючись відеоуроками?

- Початківцеві, який ніколи не займався з учителем, однозначно не рекомендую. Навіть практикуючи йогу, тільки після 3-4 років регулярних занять людина готова самостійно відчувати потреби свого тіла і формувати свій власний комплекс.

В йозі не так важлива красива форма, як ефект, якого людина досягає, перебуваючи в асані. Крім того, коли поруч є інструктор, який нагадає, що варто дихати, бо дихання – один із основних аспектів занять йогою, який підійде і скаже, що тут краще не гнути, бо ця зона і так надто гнучка, рівень залучення в процес зростає і заняття має оздоровчий ефект.

- Чи можуть заняття йогою нашкодити?

- Усього має бути в міру, а надто – робота з хребтом і тілом. Напевно, ви чули, що завдяки йозі можете розтягнути хребет і дуже часто люди тягнуться понад силу, маючи проблеми з міжхребцевими дисками, слабкі м’язи пресу чи спини… В результаті стає гірше, і в Інтернеті з’являються статті на кшталт йога шкодить вашому здоров’ю. Жодна реклама не має впливати на ваше рішення навчатися йозі. Тому завжди рекомендую походити до різних людей і знайти свого вчителя і свою йогу. Друге – звертайте увагу, як ставиться вчитель до особливостей саме вашого тіла: чи підходить він до вас на занятті і коригує стояння в асані. Третє – стежте за своїм фізичним та емоційним станом після занять. Якщо всі три складові присутні, тоді – вперед, і нехай ваше життя стає насиченим і повним!

Підготувала Юлія Панченко