У рамках традиційної рубрики PRоГОн портал ГУРТ завітав до громадської організації «Фундація прав людини», де поспілкувався з її засновником і директором Євгеном Фоміним.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

Громадська організація «Фундація прав людини» офіційно з’явилася в 2002 році, коли громадянське суспільство України ще відзначалося значною пасивністю, однак вже накопичило певний потенціал. Діяльність новоствореного інституту громадського сектору спрямовувалася на участь у трансформації українського суспільства та вирішенні його проблем.

У 2001 році першим проектом ще офіційно незареєстрованої організації стало проведення у Харкові Всеукраїнської школи молодіжних лідерів, яка тривала сім днів за фінансової підтримки посольства Великобританії. Тоді в Школі взяло участь понад 40 лідерів громадянського суспільства з усіх регіонів України.

«З тих пір не було й року, щоб Фундація прав людини призупиняла свою діяльність і розвиток. Із моменту виникнення ми діємо як девелоперська організація, що розробляє проекти, спрямовані на вирішення суспільних проблем. Після цього здійснюємо пошук партнерів і донорів для реалізації наших завдань. Наприклад, застосування арт-терапевтичного метода під час працевлаштування переселенців, який уже довів свою ефективність, ми реалізовували спільно з посольством Польщі в Україні», – пояснив Євген Фомін.

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

В основному, Фундація зосереджена на соціально-економічному захисті прав людини в Україні. Її діяльність спрямована на відстоювання прав таких категорій населення, як переселенці, люди з інвалідністю, люди, що перебували в місцях позбавлення волі, сільські громади та сироти. Проекти організації прагнуть допомогти цим соціально незахищеним категоріям влитися у суспільні процеси.

У 2015 році Фундація провела безпрецедентний моніторинг дотримання прав людини по відношенню до переселенців із інвалідністю. Впродовж майже 15 років правозахисна організація реалізувала 130 проектів в 20 регіонах України.

«Для реалізації поставлених завдань Фундація прав людини активно долучає партнерські організації з регіонів. Тобто ми надаємо інтелектуальні та матеріальні ресурси, запрошуємо експертів, робимо продукт і показуємо донорській організації, що це працює, створюючи таку собі конфедерацію для вирішення завдань. Із деякими регіональними громадськими організаціями співпрацюємо вже більше 10 років, адже вони краще розуміють потреби громад на місцях», – розповідає Євген Фомін.

Крім того, Фундація ефективно співпрацює з державними органами, міжнародними донорами, органами місцевого самоврядування, а її заходи широко висвітлюються в регіональних і національних ЗМІ, що сприяє приверненню уваги до проблем вразливих категорій населення.

«Ми хочемо показати, що впровадження змін насправді потребує не великих фінансових вливань, а великих ідей. Адже криза не тільки в економіці, але й у головах. Фундація прав людини не працює в Києві, оскільки тут і так багато міжнародних організацій. Ми йдемо в регіони та невеликі міста, де ситуація складніша й потребує посиленої уваги», – говорить Євген Фомін.

Зараз Фундація прав людини реалізовує проект «Програма захисту внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю». Його мета – посилити громадський рух серед ВПО з інвалідністю та підвищити професіоналізм правозахисної діяльності лідерів громадських об’єднань людей із інвалідністю. Також у найближчих планах реалізація проекту щодо підтримки жінок-підприємниць із середовища ВПО, який впроваджуватиметься за фінансування посольства Литви в Україні.

«Нам варто позбутися слова «переселенець». Ці люди мають успішно інтегруватися в суспільство, влаштуватися на роботу, почати сплачувати податки. Наше завдання вбачаємо у сприянні відкриттю малого бізнесу внутрішньо переміщеними особами. Цільова аудиторія Фундації – люди з бажанням змін, яких ми прагнемо навчити підприємницькій діяльності», – підсумував Євген Фомін.

Крім того, Фундація прав людини реалізовує ще ряд проектів щодо підтримки внутрішньо переміщених осіб.

«У більшості громадських організацій немає розуміння того, що вони хочуть побачити через два роки. Ми намагаємося консолідувати громадський сектор, бізнес і владу, системно співпрацюємо з партнерами у регіонах. Всі програми Фундації прав людини недовготривалі, орієнтовно на 4-6 місяців. Ми не прагнемо проводити тренінги заради тренінгів, а хочемо впроваджувати зміни», – пояснює Євген Фомін.

УЧАСТЬ В ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ УКРАЇНИ

В 2015 році Фундація прав людини за підтримки посольства Литви в Україні започаткувала НАТО радіо марафон. Мета проекту полягає в подоланні негативних стереотипів у середовищі українського суспільства щодо Північноатлантичного альянсу. Після успішної реалізації проекту минулого року в 2016-му до нього вже долучилися посли 10 держав-членів НАТО. В прямому радіоефірі представники посольств країн НАТО в Україні ставитимуть слухачам запитання стосовно доктрини НАТО та суспільно-політичної культури країн Північноатлантичного альянсу.

«Радіо марафон триватиме 10 тижнів. Ми плануємо охопити аудиторію кількістю в 12 мільйонів осіб із усіх регіонів України. Вже в перший тиждень аудиторія проекту склала 1,5 мільйони радіослухачів. Ми прагнемо зробити НАТО зрозумілим для населення, донести думку, що Північноатлантичний альянс – це об’єднання країн зі своїми унікальними цінностями й культурою. Переможець проекту отримає чотириденну поїздку в штаб-квартиру НАТО в Брюсселі. Цікаво, що минулого року поїздку виграла жителька Донецька. Посольства держав-членів НАТО вбачають у реалізації цього проекту велику перспективу, яка дозволить зробити Україну та Північноатлантичний альянс ближчими», – зазначив Євген Фомін.

 Напередодні консультативного референдуму у Нідерландах стосовно ратифікації договору про асоціацію між ЄС та Україною МЗС України зняло шість відео-звернень суспільних діячів із закликом підтримати європейський вибір України. Одним зі спікерів став Євген Фомін. Попри негативний результат референдуму, директор Фундації прав людини впевнений в успішному продовженні євроінтеграції України: «Я вважаю, що 20% з 0,6% всього населення ЄС не може вирішувати долю ратифікації угоду про асоціацію з Україною. Питання в недостатній поінформованості жителів Нідерландів щодо України. Це проблема політиків, які не пояснили громадянам Нідерландів перспективи й можливості для обох сторін, адже це взаємовигідна угода. На мою думку, асоціація навіть вигідніша країнам ЄС, ніж Україні, адже вони отримують ще один ринок збуту на 40 мільйонів споживачів. Однак не потрібно перебільшувати проблему, адже в керівництва ЄС та Нідерландів є політична воля щодо подальшої успішної ратифікації договору про асоціацію».