Ініціативна група молоді з різних куточків України створила в Карпатах Хату-Майстерню, яку вони планують використовувати для семінарів, тренінгів, зустрічей та наближення до природи. Про цей незвичайний проект ми поговорили із Ольгою Дятел та Анною Мигаль. Дівчата розповіли про Хату детальніше й запросили читачів ГУРТа долучатися.

- Аню, Олю, розкажіть, будь ласка, що таке Хата-Майстерня.

Ольга: - Хата Майстерня – це, перш за все, простір для ідей. Однак фізично це стара гуцульська хата, яка стоїть в горах в с. Бабин Косівського району Івано-Франківської області. Ми переробляємо її на приміщення, де можна буде проводити зустрічі й семінари.

- А як у вас взагалі зародилася ідея створення подібного майданчику для комунікації?

Анна: - Ідея виникла з мрій певних людей – мати таку хатку в Карпатах. Першочергово – аби більше часу проводити разом: збиратися, щось обговорювати. Згодом ця мрія викреслилася у амбіційніший проект. З’явилися думки, що саме там може бути, для чого, як це можна розвивати. Так ідея наклалася на теперішнє наше уявлення. Тепер це майданчик для розвитку проектів, співпраці з локальною громадою.

- Скільки часу минуло між зародженням ідеї та її реалізацією? Адже, як мінімум, треба було знайти приміщення.

Ольга: - Ми всі працюємо разом з 2008 року у межах таких освітніх програм неформальної громадянської освіти для молоді, як, наприклад, «Майстерня громадянської активності». В травні 2013 року вирішили зробити Хату. Протягом літа думали, з чого можемо почати. Восени у нас була велика зустріч з тими, хто хотів справді долучитися та був готовий підтримати. Тоді ми намітили конкретний план. Мали поїздку в Карпати на декілька днів. Потім усвідомили, що коли купимо хату, в нас нічого не залишиться на ремонт. Крім того, треба було налагоджувати контакт із місцевими жителями. Один із членів команди запропонував знайти людину, яка розуміє, що ми робимо. В березні 2014 році декілька учасників поїхало дивитися на обрану хату. І вже на початку літа ми почали потихеньку робити ремонт. Зараз не можна сказати, що все повністю реалізовано, хоча ми стартували зі своїм першим семінаром. Однак видно, що зробили багато. Офіційне відкриття плануємо на вересень, хоча до того часу будемо проводити заходи.

- Чому саме хата, а не квартира, наприклад, в Івано-Франківську чи у Львові?

Анна: - Думаю, це пов’язано з тим, що всі з нас, крім власника хати, живуть в містах. І рано чи пізно приходить такий момент, коли тобі хочеться частіше бути на природі. Компанія така підібралася, що більшість любить гори. Як вже говорила Оля, ми бачимо Хату і як простір для ідей, і як простір пошуку самих себе. Нас надихає природа.

- Незабаром стартують «Студії живої історії». Розкажіть, що це за проект, хто учасники. Знаю, що до вас надійшло дуже багато заявок.

Оля: - Хата-Майстерня – це один проект. «Студії живої історії» – інший. Він пілотний. Цього року ми вперше його запустили і отримали близько 208 заявок. Це програма, ідею якої ми виношували два роки. Тоді ми вирішили, що запустимо проект, який займатиметься саме історією. І зараз своєю місією бачимо зменшення конфліктного потенціалу в суспільстві, базованому на якихось історичних протиріччях. Історію використовують, аби маніпулювати людьми. Тому в «Студіях живої історії» ми хочемо працювати над порозумінням, щоб люди усвідомили: є інша точка зору і вона має право на існування.

- Розкажіть про учасників. Хто ці люди?

Оля: - Набір учасників – це відкритий конкурс. Зацікавлені можуть заповнити анкету онлайн. Це неформальна освіта, ми не претендуємо на нові знання, на експертизу. Люди приходять в програму, аби був діалог та обмін знаннями. Тому ми ставимо на меті створити різноманітну групу: хтось професійно займається історією, хтось тільки цікавиться, а хтось досліджує її на особистому рівні. Тематика різна, люди теж.

- Роботи дуже багато. Чи потребуєте ви волонтерів?

Оля: - Так, дуже. В листопаді ми переробляли в Хаті дах. Але часто ремонтні роботи вимагають професійних знань. Ми їздимо до Хати майже щомісяця. Даємо оголошення на своїх сторінках у соцмережах. До речі, в нас є новий анонс – 1-7 квітня! Тому, хто хоче, може приїхати попрацювати з нами, подивитися.

- А сільська громада допомагає вам?

Анна: - В першу чергу, допомога йде від родини Богдана, власника Хати. Є й інші майстри, котрі виконують специфічну роботу. Все це стосується будівництва. Сьогодні бачимо потребу в спілкуванні з локальною громадою. Ми хочемо не лише робити якісь незрозумілі, на їхню думку, речі, а й бути з ними в добросусідських відносинах. Ми помітили, що там дуже відкриті люди. Встигли познайомитися. В кого сир беремо, в кого молоко. Люди відкриті до спілкування, дуже цікаві. Ми звикли до міського середовища, де кожен сам по собі, а там все інакше. Тому є бажання йти до людей, спілкуватися з ними, показувати свою відкритість і дивитися, що цікавого може з цього вийти.