Громадська діячка, тренер, бізнес-консультант, директор Миколаївського міського фонду ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам», а віднедавна голова Експертно-громадської ради при Миколаївській міській раді
Людмила Руденко-Кардаш розповідає про "Новий Миколаїв", сталий розвиток міста, про реформування громадських рад та слухань, а також про своє бачення розвитку міста. Читайте нове інтерв'ю на
ГУРТі у форматі
PRоГОну!
ГУРТ: З чого почалася Ваша громадська діяльність?
- Моя громадська діяльність розпочалася ще в 1995 році зі створення Миколаївського міського фонду ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам». Аналізуючи причини того, чому наше суспільство таке далеке від ідеального, я дійшла висновку, що багато залежить від виховання та освіти. Саме тому, одна із основних сфер спеціалізації Фонду ЛАСКА – це запровадження інтерактивних тренінгових форм навчання для різних цільових аудиторій.
Приблизно з 2006 року ми з нашими партнерами активно займаємося аналізом документів, пов'язаних з міським та регіональним розвитком. Ми ініціювали створення та активно беремо участь у кількох громадських радах. Я три роки була головою Громадської ради з екологічної безпеки та благоустрою при Миколаївському міському голові, але нещодавно мене обрали головою Експертно-громадської ради (ЕГР) при виконкомі Миколаївській міській раді, тому мені зараз необхідно скласти свої повноваження в попередньому органі.
Чому для мене зараз ЕГР привабливіша? Тому що вона більш різнопланова, і якщо ми говоримо про сталий розвиток, то це збалансований розвиток: економічний, екологічний, соціально-гуманітарний, і екологія є важливою складовою цього, але не єдиною.
Хоч я одночасно ще й приватний підприємець і бізнес-консультант, я відстоюю позиції, що розвиток бізнесу і економічної сфери - це не мета, це джерело коштів, яке допомагає досягати більш комфортного життя, захищеного та благополучного. Крім того, треба завжди пам’ятати, що розвиток економіки майже завжди в конфронтації із збереженням навколишнього природного середовища, тому всім нам – фізичним і юридичним особам – людям, організаціям і підприємствам – важливо бути соціально відповідальними.
ГУРТ: Розкажіть про здобутки "ЛАСКИ" за останні роки
- Останні кілька років були досить складними. Протягом 2011 року я написала декілька проектів з розробки стратегії сталого розвитку міста Миколаєва, один із яких підтримала Програма Матра Посольства Нідерландів в Україні. Проект повинен був тривати рік, але тривав майже півтора роки, через певні життєві обставини, адже, в 2013 році пішли з життя Миколаївський міський голова Володимир Чайка, а потім виконуючий обов’язки міського голови Володимир Коренюгін. Та нам все ж вдалося розробити гарний робочий документ.
Також на початку 2013 року почав працювати відкритий майданчик «Новий Миколаїв» в Центральній бібліотеці імені Кропивницького. При цьому він не був прописаним в проекті, але при обговоренні механізмів, які б допомогли впроваджувати проект, нами було вирішено створити такий майданчик, який працює і зараз.
На обговорення виносяться різні теми. Останнім часом зустрічі дуже конкретні і предметні. Ми розробляємо короткі описи проектів, які увійдуть в стратегію сталого розвитку міста. Наприклад, остання зустріч була присвячена темі «Собаки в місті», на яку було запрошено представників громадських організацій та департаменту ЖКГ, що займаються цією проблематикою. Зазвичай ми запрошуємо не тільки громадських діячів, а й просто небайдужих громадян, підприємців, депутатів. Зазвичай, тема зустрічі народжується в процесі обговорення. На вибір тем зустрічей також впливають події в країні та в місті. За декілька днів до запланованої зустрічі інформація про тему з'являється
на сайті «Новий Миколаїв», який так само є волонтерським проектом, підтримуваним організацією АРТ-Оптимісти.
ГУРТ: В сучасному світі термін «сталий розвиток» - це своєрідний бренд. Який зміст вкладаєте Ви в це поняття?
- За класикою жанру - це збалансований, гармонійний, соціальний, екологічний та економічний розвиток.
ГУРТ: Ви проводили соцопитування серед молоді. 28% оцінили життя в місті як негативне. Окресліть коло проблем, які є найбільш болючими для Миколаєва.
- Моєму сину майже 17 років. З одного боку, він звик до міста, але йому набагато більше подобається, наприклад, Одеса. Я думаю, що наше міське середовище є некомфортним для життя: по тротуарах не пройдеш, місто крізь білборди не побачиш. Ми все більше перетворюємося на районну провінцію. Мета нашої роботи - цього не допустити. У місті багато всього цікавого і треба зі слабких сторін зробити сильні.
ГУРТ: Ви запропонували декілька моделей розвитку міста. Який, з огляду на сьогоднішні події України, є найбільш прийнятним для Миколаєва? Що потрібно розвивати в місті в першу чергу?
- Я за розвиток науково-технічного і освітнього потенціалу міста, хоча розвиток промисловості створює робочі міста - і це також дуже важливо. ВУЗи приносять до бюджету не менше грошей, ніж промислові підприємства. Якщо розвивати освіту, це буде значно перспективніше, ніж розвивати промисловість, одночасно руйнуючи навколишнє середовище та шукаючи гроші для його відновлення.
ГУРТ: З якого міста Миколаїв може брати приклад? На кого рівнятись?
- Це так званий бенчмаркінг, коли ми беремо модель і хочемо наблизитися до неї. Все ж таки хотілося б стати унікальним містом. Мене приваблює ідея «міста в місті» - наприклад, райони творчих людей - як республіка Ужупіс у Вільнюсі. Взагалі, ідея такого «паралельного» Миколаєва у мене народилася давно. Якщо з цього почати і якщо такими зробити кілька мікрорайонів, до цього будуть прагнути інші жителі міста і будуть теж щось робити, зрозуміють, що можна організувати свій життєвий простір по-іншому.
ГУРТ: Як Ви оцінюєте активність громадськості Миколаївщини? Які заходи потрібні для її «пробудження»?
- На мою думку, статистика загальна: до 3% - це люди з активною життєвою позицією, ще 10% - можуть стати досить активними, інші – це переважно ті, хто користується «соціальними продуктами», створеними соціальними активістами. Як нам показала Росія, найсильніша зброя - це інформаційно-пропагандистські кампанії. Дуже важливим для нас є наполегливо і терпляче розробляти та впроваджувати інформаційно-пропагандистські та просвітницькі кампанії, які з одного боку, будуть виховувати патріотизм, а з іншого - толерантність.
ГУРТ: Які, на Вашу думку, існують методи впливу громадськості на владу? Чи змінилася ситуація після Євромайдану?
- Інструменти досить стандартні та всім відомі, але головний інструмент – вибачайте за досить різке висловлювання - «довбати, довбати і довбати», не втрачаючи наполегливості. Найчастіше ми чуємо від жителів, що влада не звертає уваги на їхні звернення. Вони скаржаться на проблеми замість написання офіційних запитів, звернень до суду або прокуратури. Іноді громадяни виходять на вулицю або до мерії та обладміністрації на вуличні акції, але на тлі сьогоднішніх подій потрібно думати, коли і як кричати, тому що це може бути інтерпретовано, знято і показано на телебаченні інших країн незрозуміло з яким підґрунтям. Я за позитивні флешмоби та конструктивну критику, яка б не посилювала агресивність, хоча іноді і треба сказати «фе» гучним голосом, інакше тебе не почують.
Після всіх подій в країні в рамках Експертно-громадської ради хотілося б почати співпрацювати з більш широким колом громадських організацій. Багато наших партнерів були задіяні в Євромайдані та Народному ополченні, багато допомагають біженцям. Цю тему хотілося б включити до сфери нашої діяльності - з одного боку, допомагати біженцям, з іншого - щоб жителі міста відчували себе у безпеці. Напевно, це випробування для нашої міської громади, щоб вона стала по-справжньому громадою.
ГУРТ: Як реформувалась Експертно-громадська рада задля підвищення ефективності її роботи?
- Я думаю, ми дещо перемудрили із структурою Експертно-громадської ради при її створенні, а саме - заклали до її складу багато формалізованих груп. З часом виявилося, що наша громадськість ще не готова до самодостатньої роботи груп, не вистачало злагодженості та ефективності. Зараз ми спростили підхід. З одного боку, розширили перелік напрямів діяльності, за якими може працювати Експертно-громадська рада, водночас робочі групи будуть створюватись за необхідністю. Якщо серед членів ради з’являтиметься ініціативна людина, яка захоче вести і бути куратором групи (протоколи складати, писати листи та запити), то така група буде створюватися. Якщо створена група не буде працювати, вона буде припиняти своє існування. В ідеалі для мене Експертно-громадська рада - двопалатний місцевий парламент.
ГУРТ: Які існують проблеми з проведенням громадських слухань в Миколаєві? Що за нововведення присутні у новій редакції «Положень про громадські слухання»?
- Громадські слухання проводилися просто тому, що нам не заважали. За процедурою, що прописана в чинному документі, треба створювати комісію, за яку повинна проголосувати сесія міської ради. А це практично унеможливлює проведення громадських слухань. У новому Положенні ми прописали спрощення процедури, щоб вона стала більш зрозумілою, щоб можна було проводити різні рівні слухань (міські, районні, локальні). Якщо ж мер і міськрада мовчить і нічого не відповідає на наш запит щодо проведення громадських слухань, ми маємо право самостійно їх провести, просто проінформувавши владні органи про це. Рішення таких слухань будуть мати юридичну силу, і влада зобов'язана буде прислухатися до їхніх рішень.
ГУРТ: Які Ваші подальші плани?
- У найближчій перспективі – це доопрацювати та винести на сесію міськради Положення про громадські слухання, Стратегію сталого розвитку, новий Статут міста. Ще є така ідея – заохочувати та допомагати жінкам балотуватися на посаду мера під час майбутніх виборів.
Мрію розвивати Миколаїв як місто «відкритої освіти», створити щось настільки унікальне, що буде відрізняти Миколаїв від інших міст України та світу і домогтися, щоб приклад брали з нас.
Мотиваційний ролик від "Нового Миколаєва":
Спілкувалась Олена Позняк
Коментарі